Контрольні питання для вивчення теми

1. Знайти рішення оптимізаційної моделі

2. Копіювання і переніс фрагментів робочого аркушу в системі Excel. Робота з матрицями.

3. Вирішити систему рівнянь за допомогою операцій над матрицями

4. Основні конструкції Visual Basic for Applications (VBA).

5. Знайти рішення розгалудженого рівняння.

6. Методи адресації кліток і областей у системі Excel. Основні функції системи Excel.

7. Побудова графіків у системі Excel.

8. Функції Excel і їх виклик.

9. Знайти рішення системи лінійних рівнянь за допомогою матричних операцій

10. Розширений фільтр в системі Excel, його призначення і робота з ним.

11. Вирішення систем циклічних рівнянь в системі Excel.

12. Основні складові бази даних системи Access і їх призначення.

13. Бази даних у системі Excel і робота з ними.

14. Основні оператори мови Visual-Basic і їх робота.

15. Умовні оператори мови Visual-Basic. Їх структура і робота.

16. Оператори циклу мови Visual-Basic. Їх структура і робота.

17. Макроси в системі Excel. Їх побудова і призначення.

18. Модулі форми на Visual-Basic в системі Access і принципи їх побудови.

Етапи виконання розрахункової роботи

Розрахункова робота складається з двох завдань, кожне завдання охоплює наступні теми:

І. Алгоритмізація обчислювальних процесів MS Word

1. Постановка завдання.

2. Формалізацію завдання.

3. Алгоритм розв‘язування завдання.

4. Побудувати блок-схему.

ІІ. Реалізація обчислювальних алгоритмів та аналіз даних в MS Excel

1. Розрахунки в MS Excel.

2. Побудувати графік функціональної залежності

3. Описати етапи розв‘язування завдання в MS Word.

ІІІ. Основи офісного програмування VBA

1. Опис структури програми і даних в MS Word.

2. Розрахунки в VBA.

3. Описати етапи розв‘язування завдання в MS Word.

Теоретичні відомості

Під розв’язуванням задачі ми розуміємо одержання необхідних результатів з вихідних даних.

Вихідні дані – це те, що має бути отримане в результаті розв’язування задачі.

Розв’язування задачі з використанням ЕОМ має такі етапи:

Перший етап – аналіз формулювання задачі з метою конкретизації того, що дано в задачі і що потрібно знайти, тобто зазначення вихідних даних і необхідних результатів.

Другій етап – побудова опису розглянутих у задачі об’єктів, що дає можливість одержати необхідні результати з вихідних даних.

Третій етап – ухвалення рішення використовувати конкретне готове програмне забезпечення.

Четвертий етап – розробка детального опису послідовності дій, які необхідно виконати для розв’язування задачі.

П’ятий етап – виконання безпосередньо за комп’ютером послідовності дій, розробленої на четвертому етапі.

Щоб одержати розв’язок задачі, необхідно виконати операції оброблення даних. Які операції оброблення даних і в якої послідовності необхідно їх виконати, щоб одержати розв’язок задачі, указує алгоритм.

Алгоритм – це точний і зрозумілий опис послідовності дій над заданими об’єктами, що дозволяє отримати кінцевий результат.

Термін “алгоритм” походить від назви середньоазіатського міста Хорезм. У цьому місті в IX ст. жив математик і астроном Мухамед , який сформулював правила чотирьох арифметичних дій. Арабський варіант його імені Аль – Хорезмі, що в Європі записувався латиною як Algorithmi , і став основою терміна ”алгоритм”. За наших часів поняття алгоритму було узагальнено, і словом “алгоритм” стали позначати опис будь – якої послідовності дій. Так, наприклад , у хімії отримання тієї чи іншої сполуки можна описати за допомогою алгоритму. Але найбільше прикладів алгоритмів у математиці – науці, в якій і зародилося саме це поняття. До алгоритмів із шкільного курсу математики можна віднести правила виконання арифметичних дій, правила знаходження розв’язків рівнянь тощо. У вигляді алгоритмів можна сформулювати правила побудови різних геометричних фігур, а також рекомендації щодо розв’язку багатьох типових задач. Однак алгоритми в інформатиці – це не тільки рецепти розв’язання задач. Алгоритми розробляються, насамперед, із метою автоматизації дій виконавця.

Кожному алгоритму притаманні такі основні властивості:

Дискретність – розчленованість обчислювального процесу на окремі елементарні кроки, можливість виконання яких не викликає сумніву.

Визначеність - кожен крок алгоритму має бути однозначно описаною дією і не містити двозначностей.

Масовість – можливість застосування певного алгоритму до цілого класу однотипних задач.

Скінченність – алгоритм має бути реалізований за конечне число кроків і повинен користуватися конечним набором вхідних значень.

Результативність – алгоритм має привести до отримання результату.

Алгоритми можуть бути описані:

усно, словесно (у вигляді плану дій – розпоряджень), графічно (у вигляді блок – схем).

Найпоширеніший із них – графічний, або блок-схема. Графічний алгоритм відображається геометричними фігурами, які зв’язуються між собою лінями для визначення напрямку наступної дії.

Таблиця графічних символів.

№	Назва символу (блоку)	Графічний символ	ПОяснення
1	Пуск - зупинка		Початок, кінець або зупинка алгоритму
2	Процес (визначення)		Обчислювальні дії або визначення
3	Рішення (умови)		Завдання та перевірка умови
4	Введення - виведення		Введення даних або виведення результатів
5	З’єднувач		Вказівник зв’язку між перерваними лініями схемі

Алгоритми розрізняють за структурою на : лінійні, розгалужені, циклічні.

Лінійна структура використовується в алгоритмах, де одна дія виконується слідом за іншою послідовно в порядку розташування блоків , і при цьому жодна з дій не пропускається і не повторюється.

Розгалужена структура передбачає вибір виконання дії залежно від виконання певної умови, при цьому деякі дії можуть не виконуватися взагалі (пропускатися). Умова може бути простою і складною.

Циклічна структура використовується за необхідності повторень деяких дій (блоків). Перед кожним повторенням (циклом) змінюється значення одного або кількох даних.

Комбінуючи базові структури між собою, можна відтворювати алгоритм, що реалізує складний обчислювальний процес.

Структурна побудова алгоритму включає:

використання методу покрокової деталізації;

використання на кожному із зазначених кроків перелічених базових структур;

використання на кожному із зазначених кроків трьох перелічених базових структур;

аналіз створеного алгоритму – метод ручної “прокрутки” – перевірка правильності функціонування створеного алгоритму шляхом підставки вхідних значень і перегляду роботи алгоритму вручну.