6.3. Тестові питання:

1. Інтелектуальна власність як економічна категорія визначається як: а) матеріальний актив; б) нематеріальний актив; в) статутний капітал.

2. Нематеріальний актив, який враховується при продажу (купівлі) компанії в цілому; перевищення ринкової оцінки сукупних активів компанії над сумою окремо взятих ринкових цін цих активів – називається: а) нематеріальний дохід; б) інтелектуальний дохід; в) роялті; г) гудвіл.

3. Метод оцінювання вартості об'єктів інтелектуальної власності, заснований на визначенні мінімальної ціни об'єктів, що мають аналогічну споживчу вартість – називається: а) метод відновної вартості; б) метод вартості заміщення; в) метод коефіцієнтів; г) метод планових витрат.

4. Метод оцінювання вартості об'єктів інтелектуальної власності, заснований на врахуванні фактично здійснених витрат згідно з бухгалтерською звітністю підприємства за певний період – називається: а) метод визначення початкових витрат; б) метод планових витрат; в) метод вартості заміщення; г) метод минулих витрат.

5. До основних методів оцінювання об’єктів інтелектуальної власності відносяться: а) витратний, порівняльний, прибутковий; б) витратний, екстраполятивний, експертний; в) порівняльний, народногосподарський, собівартісний; г) прибутковий, господарський, калькулятивний.

6. Метод оцінювання вартості об'єктів інтелектуальної власності, заснований на визначенні суми витрат, необхідних для створення нової точної копії оцінюваного активу з урахуванням сучасних цін на необхідні ресурси – називається: а) метод капіталізації прибутку; б) метод відновної вартості; в) метод збільшення від роялті; г) метод порівняльного аналізу продажу.

7. Метод оцінювання вартості об'єктів інтелектуальної власності, згідно з яким розраху­нок поточної вартості цих об'єктів здійснюється шляхом приведення всіх майбутніх надходжень чистого прибутку від їх використання на дату проведення оцінювання за визначеною оцінювачем ставкою дисконтування – називається: а) метод дисконтування; б) метод капіталізації прибутку; в) метод відновної вартості; г) метод порівняльного аналізу продаж.

8. Метод оцінювання об'єк­тів інтелектуальної власності, заснований на визначенні вартості цих об'єктів шляхом додавання майбутніх грошо­вих потоків роялті, приведених з використанням ставки дисконтування до поточної вартості — називається: а) метод дисконтування; б) метод капіталізації прибутку; в) метод збільшення від роялті; г) метод відновної вартості.

9. Метод оцінювання вар­тості об'єктів інтелектуальної власності, згідно з яким по­точна вартість цих об'єктів визначається шляхом зістав­лення щорічного прибутку від їх комерційного використан­ня та коефіцієнта капіталізації – називається: а) метод капіталізації прибутку; б) метод дисконтування; в) метод збільшення від роялті; г) метод відновної вартості.

10. Метод оцінювання вартості об'єктів інтелектуальної власності, заснований на зіставленні вартості цих об'єктів з вартістю аналогічних об'єктів, які були реалізовані на ринку – називається: а) метод капіталізації прибутку; б) метод відновної вартості; в) метод дисконтування; г) метод порівняльного аналізу продаж.

11. Надання на комерційній основі (за контрактом) різноманітних інженерно-консультаційних послуг (укладання технічних завдань, проведення передпроектних робіт, наукових досліджень, техніко-економічних обґрунтувань, розробка технічної документації, проектна та конструкторська розробка об'єктів техніки, технології, консультації та нагляд під час монтажу, пусконалагоджувальних робіт, консультування економічного, фінансового, маркетингового та іншого характеру – називається: а) консалтинг; б) інжиніринг; в) аутсорцінг; г) аудит.

12. Капітал, вкладений у сферу підвищеного ризику, в інноваційний бізнес, пов'язаний з просуванням на ринок нових товарів та послуг, розроблених на основі використання новітніх технологій – називається: а) інтелектуальним капіталом; б) венчурним капіталом; в) інноваційним капіталом; г) ризиковим капіталом.

13. Відносини фірми зі своїми замовниками та покупцями, які сприяють успішній реалізації вироблених нею товарів і послуг (засоби індивідуалізації, комерційна мережа, ділові зв’язки, договори маркетингового і технологічного співробітництва, слава та репутація клієнтів тощо) – називається: а) корпоративний капітал; б) клієнтський капітал; в) інтелектуальний капітал; г) маркетинговий капітал.

14. Складова інтелектуального капіталу, здатність до нововведень, оновлення, в т. ч. захищені комерційним правом інтелектуальна власність, інші нематеріальні активи та цінності – називається: а) патентно-ліцензійний капітал; б) науково-технічний капітал; в) інноваційний капітал; г) промисловий капітал.