1. нематеріальний дохід;

2. інтелектуальний дохід;

3. роялті;

4. Гудвіл.

9. Підхід, що ґрунтується на визначенні величини витрат, необхідних для повного відновлення або заміщення об'єкта оцінювання з урахуванням його зносу. Ґрунтується на таких методах: метод визначення початкових витрат, метод вартості заміщення, метод відновної вартості, метод планових витрат, метод коефіцієнтів – називається:

1. Витратний підхід до оцінки вартості об’єкта інтелектуальної власності;

2. прибутковий підхід до оцінки вартості об’єкта інтелектуальної власності;

3. експертний підхід до оцінки вартості об’єкта інтелектуальної власності;

4. екстраполяційний підхід до оцінки вартості об’єкта інтелектуальної власності.

10. Метод оцінювання вартості об'єктів інтелектуальної власності, заснований на врахуванні фактично здійснених витрат згідно з бухгалтерською звітністю підприємства за певний період – називається:

1. метод визначення початкових витрат;

2. Метод планових витрат;

3. метод вартості заміщення;

4. метод минулих витрат.

1. Одна з форм життєдіяльності людини, яка заснована на знаннях, патентуванні та творчому опрацюванні інформації називається: а) інтелектуальна діяльність; б) науково-технічна діяльність; в) творчість; г) творча діяльність.

2. Інтелектуальна власність з’являється в результаті: а) інтелектуальної діяльності людини; б) інтелектуальної творчої діяльності; в) виробничої діяльності людини з продукування твору.

3. Інтелектуальна власність є інститутом: а) цивільного права; б) кримінального права; в) адміністративного права.

4. Накопичена у результаті інтелектуальної діяльності сукупність знань, досвіду, навичок, творчості, здібностей, взаємовідносин, що мають економічну цінність і використовуються у процесі виробництва та обміну з метою отримання доходу – називаються: а) науковий продукт; б) інтелектуальна власність; в) інтелектуальний капітал; г) інтелектуальний потенціал.

5. Людський капітал (природна розумова діяльність людини, здатність мислити, перетворювати інформацію на знання), штучний інтелект (машинне відтворення певних інтелектуальних дій людини, пов’язаних із сприйняттям інформації та даними елементами міркування) та інтелектуальні продукти (представлена на матеріальних носіях інформація, що містить знання, яке є результатом інтелектуальної праці). Ця категорія називається: а) інтелектуальний капітал; б) інформаційний капітал; в) інформаційний ресурс; г) інтелектуальні ресурси.

6. Економічна теорія, започаткована у 60-70 роках ХХ століття представниками неоінституціоналізму (Р. Коузом, А. Алчіаном, Г. Демзетцом, Д. Нортом, Р. Познером, С. Пейовичем, О. Вільямсоном та ін.) – називається: а) теорія права власності; б) теорія авторського права; в) теорія інтелектуального права; г) економічна теорія прав власності.

7. Які дві правові традиції щодо специфікації прав власності існують в розвинутих країнах: а) англосаксонська і франкобельгійська; б) континентальна і американська; в) англосаксонська і німецька; г) англосаксонська і континентальна.

8. Три форми інтелектуальної власності – це: а) колективна, індивідуальна, суспільна; б) корпоративна, індивідуальна, колективна; в) індивідуальна, колективна, корпоративна; г) суспільна, приватна, «проміжна» форми власності.

9. Інтелектуальна власність – це: а) система відносин, що виникають з приводу привласнення ідеальних об’єктів; б) система відносин, що виникають з приводу привласнення об’єктивованих інтелектуальних продуктів, втілених у науково-технічних, літературних та мистецьких творах; в) санкціоновані суспільством та державою поведінкові відносини щодо результатів інтелектуальної діяльності у науково-технічній, літературній та мистецькій сферах; г) правильні відповіді б); в); д) правильні відповіді а); б); в).

10. Інтелектуальна власність є: а) твором; б) не може бути твором за будь – яких умов; в) може стати твором за певних умов.