Розділ 7

Вартість і оптимізація структури капіталу

7.1. Економічна сутність капіталу підприємства

Капітал – одна з фундаментальних економічних категорій, сутність якої наукова думка з’ясовує протягом багатьох століть. Термін «капітал» походить від латинського поняття «capitalis», що означає «основний, головний». Парадигма капіталу як економічної категорії, що характеризує систему й особливості її пізнання, визначається глибоким генезисом і значною широтою підходів. Однак, незважаючи на увагу дослідників до цієї важливої економічної категорії, наукова думка донині не виробила універсального визначення капіталу, яке б відповідало потребам як теорії, так і практики.

З позиції фінансового менеджменту капітал підприємства – це загальна вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих в активи підприємства з метою одержання доходів і прибутку. Зрозуміти сутність капіталу можна шляхом вивчення наявних в економічній літературі його класифікацій.

За національною належністю розмежовують національний (вітчизняний) та іноземний види капіталу, що інвестований у підприємство.

За належністю підприємству виокремлюють власний і позичковий капітали.

Інформація про власний капітал міститься у першому розділі па­сиву балансу. Власний капітал слід розуміти як грошові кошти і мате­ріальні засоби, які самостійно формує підприємство для забезпечення власного розвитку. До позичкового капіталу належать грошові кошти та інше майно, що залучається для фінансування розвитку суб’єкта господарювання із зовнішніх джерел на платній зворотній основі.

Як власний, так і позичковий капітал може бути сформований за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

Внутрішніми джерелами формування власного капіталу є такі: нерозподілений прибуток, амортизаційні відрахування і кошти, отримані від реструктуризації активів. До зовнішніх зараховують вкладення засновників і безповоротну фінансову допомогу.

Джерелами формування позичкового капіталу є банківські та комерційні кредити, облігаційні позики, фінансовий лізинг і кредиторська заборгованість.

За цілями використання в складі підприємства виокремлюють продуктивний, позичковий і спекулятивний види капіталу.

За тривалістю розмежовують довгостроковий постійний (або перманентний) і короткостроковий змінний капітали.

За формами інвестування капіталу визначають грошову, матеріальну і нематеріальну, що використовують для формування статутного фонду підприємства.

Залежно від напрямку розміщення фінансових ресурсів в активи підприємства капітал класифікують на основний і оборотний.

Водночас фінансового менеджера цікавить не лише розмір власного оборотного капіталу, а й частка останнього в загальній сумі власного капіталу (або коефіцієнт маневреності капіталу).

Коефіцієнт маневреності капіталу відображає, яка частина власного капіталу підприємства перебуває в обороті, тобто в такій формі, що дає змогу вільно маневрувати інвестованими коштами.

(7.1)

де К_м – коефіцієнт маневреності капіталу; ВОК – власний оборотний капітал; ВК – сума власного капіталу.

Зростання частки власного оборотного капіталу у загальній сумі власного капіталу свідчить про його високу мобільність, оскільки більша частина останнього перебуває у високоліквідній формі.

Все це зумовлює необхідність розробки виваженої політики формування капіталу та її погодження з політикою формування активів підприємства. Отже, сутність політики формування капіталу полягає у вирішенні таких завдань:

• оптимального поєднання власного і позичкового капіталів, довгострокових (постійних) і короткострокових (змінних) джерел фінансування інвестиційних потреб підприємства;

• визначення загального розміру вкладень в основні й оборотні засоби (зокрема, їхні обсяги у сферах виробництва та обігу, в грошовій і матеріальній формах) та їхнього оптимального співвідношення.

Умови досягнення високих підсумкових результатів діяльності суб’єкта господарювання значною мірою залежать від структури його капіталу. Структура капіталу – це співвідношення власних і позикових фінансових коштів, які підприємство використовує в процесі своєї господарської діяльності.

Структура капіталу пов’язана з особливостями кожної з його складових, тобто власного і позичкового (табл. 7.1).

Таблиця 7.1