1.4. Стратегія і тактика фінансового менеджменту

Фінансовий менеджмент спрямований на розробку фінансової політики, включає стратегічний і тактичний його види і дає змогу приймати і реалізувати фінансові рішення.

Стратегічний фінансовий менеджмент полягає в прогнозуванні напрямків фінансової діяльності на майбутнє, моделюванні параметрів розвитку фінансових процесів з урахуванням прогнозних змін чинників зовнішнього середовища.

Процес стратегічного управління фінансами підприємства передбачає такі етапи:

• визначення мети і завдань фінансування;

• формування фінансової структури підприємства, яка відображає тип фінансування, потребу в залучених коштах, їхню вартість;

• формування фінансової стратегії підприємства;

• визначення джерел зовнішнього фінансування відповідно до прийнятих критеріїв.

У процесі стратегічного управління фінансами важливо визначити структуру фінансової стратегії: форми залучення коштів, способи їхнього розміщення, параметри процесу управління і використання коштів.

Фінансова стратегія – це спосіб найбільш ефективних шляхів реалізації підприємством довгострокових цілей фінансової діяльності, усунення суперечностей між потребою у фінансових результатах і можливостями їхнього формування.

Завданнями фінансової стратегії є такі:

• визначення способів проведення успішної фінансової стратегії;

• вивчення економічних та фінансових можливостей конкурентів;

• розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стійкості;

• розроблення механізмів виходу із кризового стану та методів управління за умов кризового стану підприємства.

Процес формування фінансової стратегії здійснюється за такими етапами:

1. Визначення періоду реалізації стратегії.

2. Аналіз чинників зовнішнього фінансового середовища.

3. Формування стратегічної мети фінансової діяльності підприємства.

4. Розробка фінансової політики.

5. Розробка системи заходів для забезпечення реалізації фінансової стратегії.

6. Оцінювання ефективності розробленої фінансової стратегії.

При визначенні фінансової стратегії важливим чинником є визначення періоду її реалізації, тривалість якого залежить від тривалості формування загальної стратегії розвитку підприємства.

Важливу увагу в процесі формування фінансової стратегії треба звернути на аналіз чинників зовнішнього середовища шляхом вивчення економіко-правових умов фінансової діяльності підприємства. Крім цього, слід урахувати чинники ризику.

Формування стратегічної мети фінансової діяльності підприємства – це етап стратегічного планування, на якому визначають: етап життєвого циклу, на якому перебуває суб’єкт господарювання; форма власності; галузева належність; розмір капіталу підприємства; монопольне становище на ринку; виробнича характеристика підприємства, його технологічного циклу.

Досягнення стратегічної мети забезпечується такими умовами:

• достатність капіталу для формування необхідних активів;

• оптимальна фінансова структура капіталу;

• прийнятний рівень фінансового ризику;

• фінансові інновації (вихід на нові сегменти фінансового ринку, використання нових фінансових інструментів, проведення нових фінансових операцій).

При формуванні стратегії визначають стратегічні нормативи:

• середньорічний темп зростання власного капіталу;

• рівень рентабельності власного капіталу;

• співвідношення оборотних і необоротних активів;

• мінімальний рівень ліквідності активів;

• встановлення мінімального значення коефіцієнта автономії;

• співвідношення довгострокових і короткострокових заборгованостей підприємства;

• установлення нормативу граничного рівня ризику.

З урахуванням фінансової стратегії формується фінансова політика підприємства.

Фінансова політика – це сукупність методів фінансового менеджменту з організації та використання фінансових відносин на підприємстві.

Формуючи відповідну фінансову політику, фінансовий менеджер має розробити алгоритм досягнення фінансового успіху. Максимізація коштів підприємства завдяки вибору способів фінансування, проведенню відповідної дивідендної політики і мінімізації ризиків при отриманні чистого прибутку – завдання поточної та перспективної діяльності в сфері управління фінансами.

У результаті розробки системи заходів, які забезпечують реалізацію фінансової стратегії, на підприємстві формують служби, відповідальні за результати її реалізації.

На завершальному етапі розробки фінансової стратегії підприємства оцінюють ефективність розробленої системи за певними параметрами:

• узгодженість фінансової стратегії із загальною стратегією підприємства;

• ступінь узгодженості цілей, напрямків та етапів реалізації стратегії;

• ув’язку фінансової стратегії з прогнозованими змінами у зовнішньому середовищі;

• можливості підприємства щодо формування власних і позичкових джерел фінансування;

• ефективність розробленої фінансової стратегії та прийнятний рівень ризику.

Таким чином, фінансова стратегія згідно зі стратегічною метою забезпечує:

• формування та ефективне використання фінансових ресурсів;

• виявлення найбільш ефективних напрямків інвестування та зосередження фінансових ресурсів відповідно до перших;

• відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства;

• визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір напрямків фінансових дій на маневрування для досягнення вирішальної переваги над конкурентами.

Розроблення та практична реалізація фінансової стратегії з найважливіших питань фінансової діяльності дає змогу приймати ефективні управлінські рішення, пов’язані з фінансовим розвитком підприємства.

При розробці стратегії фінансового управління фінансовий менеджер орієнтується на необхідність забезпечення самофінансування підприємства, тобто накопичення капіталу, достатнього для фінансування розширеного відтворення. Отже, в процесі стратегічного управління фінансами здійснюється пошук шляхів нагромадження капіталу і перерозподілу фінансових ресурсів у найбільш перспективні сфери бізнесу або в розширення масштабів діяльності підприємства.

Практична реалізація стратегії, орієнтованої на зростання вартості, потребує розроблення методик вимірювань результатів, що створюють окремі підрозділи і працівники у взаємозв’язку зі стратегічною метою. Це система комплексного аналізу даних (Data Envelopment Analysis), модель вимірювання досягнень (Perfomance Measurement Model), піраміда досягнень (Perfomance Prism), збалансована система показників (Balanced Scorecard) тощо.

Окрім стратегії, для підприємства важливо розробити раціональну тактику фінансового менеджменту.

Фінансова тактика:

• охоплює ряд конкретних практичних заходів, способів і прийомів реалізації обраної фінансової стратегії;

• підпорядковується стратегії і водночас коригує окремі напрямки використання і накопичення фінансових ресурсів у межах коротких проміжків часу;

• забезпечує реалізацію стратегічних цілей підприємства з найменшими витратами часу і ресурсів у поточному періоді.

Тактичне управління фінансами спрямовано на забезпечення відшкодування поточних витрат за рахунок отриманих доходів, регулювання розміру поточних грошових виплат. Інакше кажучи, тактичний фінансовий менеджмент орієнтується на внутрішні джерела фінансування з метою забезпечення самоокупності діяльності. Вирішальна роль належить ефективності використання наявних грошових коштів у конкретний період.

При цьому значна увага приділяється стимулюванню комерційної ініціативи, зростанню продуктивності праці, раціоналізації витрат, тоді як стратегічний фінансовий менеджмент абстрагується від методів стимулювання, витрати розглядаються лише у зв’язку із показником окупності, а капіталовкладення – з позицій майбутнього прибутку.

Тактика фінансового менеджменту здійснюється за такими напрямками:

1. Маркетингові дослідження.

2. Ціноутворення.

3. Орієнтація сегментів фінансового ринку.

4. Забезпечення рентабельності.

5. Збалансованість термінів надходження грошових коштів.

Цільовими завданнями тактики фінансового менеджменту на підприємстві незалежно від виду діяльності та форми власності мають бути такі²:

• максимізація прибутку підприємства за рахунок систематичного пошуку резервів його зростання;

• максимізація власного капіталу підприємства;

• оптимізація руху грошових коштів;

• систематичне та якісне планування і прогнозування фінансових ресурсів підприємств на основі аналізу їхнього формування та використання за ретроспективний період;

• систематичне зміцнення фінансової стійкості підприємства на основі його фінансового оздоровлення;

• підвищення платоспроможності та конкурентоспроможності підприємства;

• забезпечення ліквідності балансу підприємства;

• оцінювання фінансового стану підприємства;

• підвищення ефективності використання майна підприємства;

• забезпечення ділової активності підприємства;

• оптимізація цін на продукцію та послуги підприємства;

• оптимізація управління фінансовими ресурсами підприємства та його інвестиційною діяльністю;

• прискорення обертання оборотних коштів;

• посилення фінансового контролю та внутрішнього аудиту діяльності підприємства;

• забезпечення нормальних відносин з бюджетом, банками, партнерами підприємства.

Тактичні цілі та завдання фінансового менеджменту здійснюються в ході професійної діяльності фінансової служби, спрямованої на управління фінансово-господарською діяльністю підприємства із застосуванням сучасних методів управління.

Тактика фінансового менеджменту реалізується через:

• розроблення та реалізацію фінансової стратегії підприємства із використанням відповідних фінансових інструментів;

• інформаційне забезпечення фінансового управління підприємством;

• оцінювання варіантів інвестування та формування портфеля інвестицій підприємства;

• оцінювання доцільності всіх витрат підприємства, зокрема витрат на формування капіталу;

• фінансове планування, прогнозування і контроль;

• організацію роботи фінансової служби підприємства.

І тактичні, і стратегічні цілі фінансового менеджменту є однаково пріоритетними, незважаючи на те, що згідно з принципом стратегічної орієнтованості тактика управління фінансами є формою деталізації стратегії та розробляється відповідно до раніше визначених стратегічних орієнтирів діяльності підприємства. Так, наприклад, тактичні завдання можуть стати для підприємства першочерговими у разі:

• значного погіршення його фінансового стану і виникнення реальної загрози банкрутства;

• вилучення ресурсів для реалізації стратегічних завдань, що може призвести до погіршення фінансових показників підприємства протягом певного періоду;

• підвищеної ризиковості запропонованих стратегічних дій, що можуть мати непередбачений вплив на ринкові позиції підприємства та його платоспроможність.