Розділ 1
Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту
1.1. Сутність фінансового менеджменту
Незважаючи на понад столітню історію становлення та розвитку фінансового менеджменту, велику кількість виконаних досліджень і публікацій, поняття «фінансовий менеджмент» досі залишається складним, а його сутність і сьогодні не з’ясована остаточно. Фінансовий менеджмент – це інтегральне явище, що має різні форми вияву. Так, фінансовий менеджмент можна розглядати як науку і практику управління, як організацію управління підприємством і як процес прийняття управлінських рішень.
Розглянемо кілька найбільш поширених визначень, які дадуть змогу зрозуміти сутність й окремі аспекти фінансового менеджменту.
Відомий американський фахівець у галузі фінансового менеджменту Дж. ван Хорн трактує фінансовий менеджмент (financial management) як управлінські рішення з метою залучення, фінансування й управління активами, що спрямовані на реалізацію визначеної мети. На його думку, управлінські рішення в галузі фінансового менеджменту можна зарахувати до таких трьох основних сфер операцій з активами: інвестиції, фінансування й управління ними. Ці рішення визначають вартість фірми для її акціонерів.
І. Балабанов вважає, що фінансовий менеджмент – це управління рухом фінансових ресурсів і фінансових відносин, що виникають між суб’єктами господарювання в процесі руху фінансових ресурсів. Фінансовий менеджмент дає змогу відповісти на запитання: як можна вдало керувати цим рухом та відносинами.
І. Бланк, вітчизняний дослідник у галузях фінансового та інвестиційного менеджменту тлумачить цей термін як систему принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов’язаних з формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів підприємства й організацією обороту його грошових коштів.
І. Герчикова стверджує, що фінансовий менеджмент – це вид професійної діяльності, спрямований на управління фінансово-господарською діяльністю підприємства за допомогою сучасних методів.
Поряд з цим зазначимо, що вітчизняні підприємства в умовах діючої податкової політики та інших економічних чинників можуть мати різні цілі в питаннях регулювання обсягу та динаміки прибутку, збільшення майна акціонерів, контролю за курсовою вартістю акцій, дивідендної політики, але всі вони піддаються управлінню за допомогою методів, об’єднаних у науці фінансового менеджменту в корисну в практичному відношенні систему. Найповніше це поняття трактує О. Стоянова: «Фінансовий менеджмент – це наука управління фінансами підприємства, спрямована на досягнення його стратегічних і тактичних цілей»1.
З урахуванням вищесказаного можна запропонувати таке визначення. Фінансовий менеджмент – це система управління грошовими потоками, рухом фінансових ресурсів і організацією фінансових відносин, які забезпечують досягнення головної мети функціонування підприємства.
Як система управління фінансами підприємства, фінансовий менеджмент є процесом розробки мети управління фінансами суб’єкта господарювання та її досягнення за допомогою методів і важелів фінансового механізму. В цьому аспекті фінансовий менеджмент не лише система ефективного управління фінансовими ресурсами та оборотом грошових засобів, а й одна з головних підсистем загальної системи управління підприємством.
Матеріальною основою фінансового менеджменту є грошові потоки підприємства, які втілюються в реальному грошовому обігу, зумовленому рухом вартості.
Ефективне управління фінансовою діяльністю підприємства забезпечується реалізацією певних принципів, основними з яких є такі:
стратегічна орієнтованість – орієнтація на стратегію довгострокового розвитку підприємства, випереджувальне управління фінансами підприємства;
системність і плановість – системність у розробці стратегії й тактики фінансування, в реалізації запланованих заходів; планування матеріальних, трудових і фінансових ресурсів з метою забезпечення їхньої збалансованості;
варіативність підходів до розробки управлінських рішень – прогнозування різних варіантів розвитку фінансової системи підприємства, пошук та обґрунтування альтернативних фінансових рішень. За наявності альтернативних управлінських рішень їхній вибір для реалізації має базуватися на системі критеріїв, які визначають фінансову ідеологію, фінансову стратегію чи конкурентну фінансову політику підприємства;
цільова спрямованість – орієнтація на цілі та завдання, які на певний момент визначило підприємство;
диверсифікованість капіталовкладень за двома напрямками: по-перше, інвестування грошових коштів у різні цінні папери, інвестиційні проекти; по-друге, створення багатопрофільних підприємств;
високий динамізм управління, який дає змогу врахувати зміну чинників зовнішнього середовища, ресурсного потенціалу, форм організації виробничої та фінансової діяльності, фінансового стану та інших параметрів функціонування підприємства.
Фінансовий менеджмент, організований з урахуванням викладених принципів, дає можливість сформувати ресурсний потенціал високих темпів приросту виробничої діяльності підприємства, суттєво підвищувати його конкурентну позицію на ринку, забезпечувати стабільний економічний розвиток на стратегічну перспективу.
Фінансовий менеджмент як система управління складається з двох підсистем: підсистеми, якою керують, або об’єкта управління, та підсистеми, яка керує, або суб’єкта управління. Об’єктом управління в системі фінансового менеджменту є сукупність умов здійснення грошового обігу, кругообігу вартості, руху фінансових ресурсів і фінансових відносин між суб’єктами господарювання та їхніми підрозділами в господарському процесі. Суб’єкт управління – це фінансова служба підприємства (фінансова дирекція як апарат управління, фінансовий менеджер як управляючий), яка за допомогою різних форм управління забезпечує цілеспрямоване функціонування об’єкта.
Система управління фінансами підприємства передбачає прийняття стратегічних і тактичних фінансових рішень щодо управління фінансовими ресурсами підприємства, а також фінансовими відносинами, які виникають у процесі руху фінансових ресурсів. Діяльність фінансового менеджера, який приймає ці рішення, концентрується на вирішенні питань, пов’язаних з формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів, тобто з кругообігом капіталу на підприємстві. Вона охоплює всі види діяльності підприємства – операційну, інвестиційну та фінансову (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Основні напрямки діяльності фінансового менеджера
Ефективний фінансовий менеджмент сприяє формуванню ресурсного потенціалу підприємства, зростанню його продуктивності, забезпечує постійне накопичування власного капіталу. Це дає змогу підвищити конкурентну позицію суб’єкта господарювання на фінансовому і товарному ринках, стабілізувати економічне становище, сформувати стійку стратегію розвитку і збільшити ринкову вартість підприємства загалом.