4. Припинення довіреності

Припинення довіреності призводить до певних правових наслідків і , перш за все, припинення повноважень представника. Такі повноваження припиняються при припинення довіреності у тім числі й в разі її скасування. Тому чинне цивільне законодавство деталізує підстави припинення та скасування довіреності. Відповідно до ст. 248 ЦКУ представництво за довіреністю припиняється у разі:

1) закінчення строку довіреності;

2) скасування довіреності особою, яка її видала;

3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;

4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність;

5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність;

6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. При тому, у разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає свої повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків;

7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

Якщо було передоручення то з припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення.

При припиненні довіреності наступають певні правові наслідки. Так у разі припинення представництва за довіреністю представник зобов'язаний негайно повернути довіреність. Якщо за такою довіреністю були учинені правочини то про них необхідно повідомити, а отримане передати особі яка видала довіреність чи її правонаступнику.

Скасування довіреності отримало більш детальну регламентацію у ЦКУ. Так у ст. 249 встановлено, що особа, яка видала довіреність, може у будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.

Проте, особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Само собою розуміється, що при не учиненні таких дій представництво за довіреністю зберігається. Відповідно до форми довіреності повідомлення про її скасування повинне бути теж письмове. При тому представник повинен повернути видану йому довіреність. В разі відмови повернути довіреність про це слід заявити у нотаріальну контору і звернутися з позовом у суд про повернення виданої довіреності.

Не менш важливим є питання про правові наслідки учиненого за довіреністю до моменту її відміни. У ч.3 зазначеної статті встановлено, що права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Законом може бути встановлено право особи видавати безвідкличні довіреності на певний час.

З метою стабілізації відносин та упередження зловживання зі сторони представника чинне законодавство врегулювало відмову представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю. За загальним правилом представник має право відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю. Однак він зобов'язаний негайно повідомити особу, яку він представляє, про відмову від вчинення дій, які були визначені довіреністю.

Представник не може відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам.

Представник відповідає перед особою, яка видала довіреність, за завдані їй збитки у разі недодержання ним вимог, встановлених частинами другою та третьою цієї статті.

Контрольні питання:

1. Поняття та ознаки довіреності.

2. Види довіреності та їх правове значення.

3. Безвідклична довіреність та її особливості.

4. Форма довіреності.

5. Особливості довіреностей юридичних осіб.

6. Строк довіреності.

7. Припинення довіреності.

8. Скасування довіреності та його наслідки.

Лекція 25. Строки у цивільному праві ( Р.Б.Шишка)

План:

1. Поняття строків і термінів та їх правове значення.

2. Види строків у цивільному праві та їх характеристика.

3. Обчислення перебігу строків у цивільному праві.

Нормативні акти: ЦКУ, ГКУ, СКУ, Закон України “Про нотаріат”. Цивільний кодекс України: Коментар.-Х: ТОВ “Одіссей”, 2003. -856с. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. Ред. Я.М.Шевченко. –К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2004. Ч.1. - 692с.

Література. Грибанов В.П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав. М., 1972. Грибанов В.П. Строки в гражданском праве. М., 1967, Красавчиков О.А. Юридические факты в советском праве. –М., 1958, Луць ВА.В. Строки у цивільному праві. Львів. 1993. Луць В. Строки і терміни в новому Цивільному кодексі України //Юридична Україна. 11’2003.-С.3-9.

Гражданское право: В 2 т. Том І: Учебник /Отв. ред. проф. Е.А.Суханов. –2-е изд. перераб. и доп. М.: Изд-во БЕК, 2002; Гражданское право. Часть І. Учебник/ Под ред. Ю.К.Толстого, А.П.Сергеева. М.: ТЕИС, 1996, Цивільне право України. Частина перша. [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти /Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.] – Х., 2000. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. Ред Я.М.Шевченко.-Т.1. Загальна частина. К.: Вид. Дім “Ін Юре”, -2003, 520с., Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. /О.В.Дзера (кер. авт. кол.), Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнецової. –2-е вид., допов. і перероб. - К., Юрінком Інтер, - Кн.1 2004, 736с.

Ключова термінологія : юридичний факт, строк, термін, період.