
- •1. Поняття цивільного права та його місце в системі права України
- •2. Функції цивільного права
- •3. Предмет цивільного права
- •4. Метод цивільного права
- •Принципи цивільного права
- •6. Система цивільного права
- •7. Система курсу “Цивільне право України”
- •8. Співвідношення цивільного права с другими галузями права
- •9. Значення цивільного права для органів внутрішніх справ
- •1. Поняття та загальна характеристика джерел цивільного права
- •Цивільне законодавство
- •2.1. Конституція України як джерело цивільного права
- •2.2. Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права
- •Поточне законодавство як джерело цивільного права
- •Підзаконні нормативні акти як джерело цивільного права
- •Застосування цивільного законодавства
- •2.6. Аналогія закону и аналогія права
- •Договори як джерело цивільного права
- •Звичай як джерело цивільного права
- •2.9. Судова практика
- •3. Дія норм цивільного законодавства
- •1. Загальні проблеми наукознавства
- •2. Поняття науки цивільного права
- •Предмет науки цивільного права
- •4. Методологія науки цивільного права
- •Методи наукового пізнання в цивільній доктрині
- •1. Вступна частина
- •2. Предмет і система цивільного права зарубіжних країн
- •3. Джерела цивільного права зарубіжних країн
- •4. Класифікація правових систем приватного права
- •4.1. Романська система цивільного права
- •4.2. Німецька система цивільного права
- •4.3. Англо-саксонська система цивільного права
- •4.4. Східно-європейська система цивільного права
- •4.5. Центральноєвропейська система цивільного права
- •5. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •Правове становище юридичних осіб
- •Право власності
- •Зобов'язальне право
- •1. Поняття цивільних правовідносин.
- •2. Структура цивільних правовідносин
- •3. Види цивільних правовідносин
- •Поняття та особливості юридичних фактів як підстав виникнення цивільних прав
- •Види юридичних фактів
- •Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків
- •4. Конкуренція підстав виникнення цивільних прав та обов'язків
- •Лекція 7. Здійснення захисту цивільних прав та обов'язків (Чапічадзе я.О) План:
- •1. Поняття та види цивільних прав та обов'язків
- •2. Межі здійснення цивільних прав та обов'язків
- •3. Обмеження цивільних прав (р.Б.Шишка)
- •4. Охорона та захист цивільних прав
- •5. Способи захисту цивільних прав
- •Загальні положення про суб’єкти цивільного права
- •2. Цивільна правоздатність: поняття, зміст, особливість
- •3. Види правоздатності.
- •Цивільна дієздатність
- •5. Види дієздатності та їх зміст
- •Поняття та правове значення індивідуалізації фізичної особи
- •2. Ім’я фізичної особи та її значення
- •4. Інші ознаки індивідуалізації фізичної особи
- •5. Визнання особи безвісно відсутньою
- •6. Оголошення фізичної особи померлою
- •Фізична особа як підприємець
- •8. Акти цивільного стану
- •1. Сутність інститутів опіки і піклування та їх призначення
- •2. Поняття опіки і піклування та їх види
- •4. Встановлення опіки та піклування
- •5. Зміст опіки і піклування
- •6. Звільнення опікуна та піклувальника та припинення опіки
- •2.Доктрина юридичної особи
- •3. Право- та дієздатність юридичної особи
- •5.Організаційно - правові форми юридичних осіб
- •6. Філії та представництва юридичної особи
- •2. Найменування юридичної особи
- •3.Місцезнаходження юридичної особи
- •5.Печатка юридичної особи
- •6.Індивідуальні ознаки комерційних юридичних осіб
- •2. Порядок створення юридичних осіб
- •3.Розробка та прийняття засновницьких документів. Вимоги до засновницьких документів
- •Реєстрація (перереєстрація) юридичних осіб
- •1.Загальні положення про припинення юридичних осіб
- •2.Злиття, приєднання та поділ юридичної особи
- •3.Перетворення та виділ юридичної особи
- •4. Підстави для припинення юридичних осіб
- •5. Порядок припинення юридичних осіб. Особливості банкрутства юридичних осіб
- •6. Банкрутство юридичних осіб
- •7. Задоволення вимог кредиторів при ліквідації юридичних осіб
- •2.Майно юридичних осіб приватного права
- •3.Право- та дієздатність юридичних осіб приватного права
- •4. Об’єднання юридичних осіб приватного права
- •1. Поняття об'єднання громадян та їх значення
- •2. Види об'єднань громадян і їх місце в системі юридичних осіб
- •3. Право- та дієздатність об'єднань громадян
- •4. Політичні партії як юридичні особи
- •1. Поняття юридичних осіб публічного права
- •2. Види юридичних осіб публічного права
- •3. Майно юридичних осіб публічного права
- •4. Право – та дієздатність юридичних осіб публічного права
- •5. Держава як учасник цивільних правовідносин
- •6. Специфіка арк і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб публічного права, їх правосуб’єктність
- •7. Майно органів місцевого самоврядування
- •8. Управління комунальними юридичними особами
- •1. Загальні положення про об'єкти цивільних прав
- •Таким чином, під об'єктами цивільних прав слід розуміти матеріальні і нематеріальні блага, що мають свої ознаки або властивості із приводу яких суб'єкти вступають у цивільні правовідносини.
- •2. Види об'єктів цивільних прав
- •3. Особисті немайнові права як об’єкти цивільного права
- •4. Речі як об'єкти цивільних прав
- •5. Класифікація речей.
- •6. Інші об’єкти цивільних прав
- •Цінні папери як об’єкти цивільних прав
- •Поняття, значення та ознаки цінних паперів
- •Види цінних паперів
- •Характеристика окремих видів цінних паперів
- •Види інформації як об’єкта цивільних правовідносин
- •13. За основними засобами поширення:
- •Поняття та види правочинів
- •3. Способи вираження волі в правочинах
- •4. Форма правочинів
- •5. Умови дійсності правочинів
- •Поняття та ознаки недійсних правочинів
- •Види недійсних правочинів
- •3. Порядок і наслідки визнання правочину недійсними
- •1. Поняття та значення представництва
- •Структура відносин при представництві.
- •4. Повноваження представника
- •1. Довіреність: поняття значення та реквізити
- •2. Види довіреності
- •Форма та строк довіреності
- •4. Припинення довіреності
- •Поняття строків і термінів та їх правове значення
- •Види строків у цивільному праві та їх характеристика
- •Обчислення строків
- •1. Поняття та правове значення позовної давності.
- •2. Види позовної давності.
- •3. Перебіг позовної давності.
- •4. Наслідки спливу позовної давності.
- •5. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •1 Введений в дію законодавчим декретом № 295 від 24 липня 1984 р. Вступив в силу 14 листопада 1984 р.
Поняття та ознаки недійсних правочинів
Зразу ж варто відзначити, що відповідно до п.2 ч.2 ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним визнано способом захисту цивільних прав, що є новелою цивільного законодавства.
Недійсним правочином визнається такий, який хоча й спрямований на настання певних наслідків, але в силу невідповідності його вимогам чинного законодавства їх не спричиняє. Недійсність правочину означає, що дії організацій і юридичних осіб, хоча і спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов'язків, але не створюють цих юридичних наслідків завдяки невідповідності зроблених дій вимогам юридичного факту, передбаченого законодавством. Звідси, якщо учинений правочин не відповідає хоча б одній із вказаних у ст. 203 ЦК України вимог він може бути визнаний недійсним.
Недійсні правочини мають свої загальні, спеціальні, а деякі з них й індивідуальні ознаки.
Загальні ознаки недійсності правочині закріплені в ст. 203 ЦК України, до них відноситься:
невідповідність змісту правочину закону чи іншім нормативно-правовим актам;
невідповідність правочину моральним засадам суспільства;
відсутність необхідного обсягу дієздатності особи, що вчиняє правочин;
невідповідність волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі;
недотримання форми правочину;
небажання сторін по досягненню реальних правових наслідків, які були передбачені в правочині;
правочини, що суперечать правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.
На підставі встановлення загальних вимог до правочину чинним законодавством у подальшому встановленві спеціальні (кваліфікуючі) їх ознаки. До спеціальних (кваліфікуючих) ознак недійсності правочину відноситься:
недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору;
вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності;
вчинення правочину неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності;
вчинення правочину фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за межами її цивільної дієздатності;
вчинення правочину без дозволу органу опіки та піклування;
вчинення правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними;
вчинення правочину недієздатною фізичною особою;
укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти;
вчинення правочину, який порушує публічний порядок;
вчинення правочину під впливом помилки;
вчинення правочину під впливом обману;
вчинення правочину під впливом насильства;
вчинення правочину у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною;
вчинення правочину під впливом тяжкої обставини;
вчинення фіктивного правочину;
вчинення удаваного правочину.
До індивідуальних ознак недійсності правочинів відноситься. допустимість такого правочину чинним законодавством. Так у біржовій практиці застосовуються так звані спекулятивні правочини. До них відносяться угоди, що розраховані на підвищення у майбутньому ставок, або навпаки зниження. Їх укладають спеціальні брокери які отримали назви “бики” та “медведі”1.
Визнання правочину недійсним має правове значення:
стимулює осіб дотримуватись положень, вже закріплених законодавством;
упереджує зловживання своїми правами;
слугує охороні прав і законних інтересів учасників цивільного обігу, особливо тих, що опинились у скрутному і невигідному правовому становищі, чи у залежності, неповнолітніх осіб;
слугує орієнтиром для учинення правочинів згідно вимог права та чинного законодавства;
визначає межі правомірної поведінки. Особливо це стосується діяльності юридичних осіб приватного права;
визначає критерії застосування такого способу захисту цивільних прав, як визнання правочину недійсним.
надає можливість визначати вид і міру своєї поведінки, у тому разі коли вона не зовсім відповідає вимогам чинного цивільного законодавства і використовувати певну ситуацію на свою користь.
Питання про недійсність через невідповідність закону може бути постати тільки відносно правочину, що відбувся.