Заміщені аміди ацетаніліду

Лідокаїн (ксикаїн) використовується для поверхневої, інфільтраційної, перидуральної, субарахноїдальної та інших видів анестезії. За активністю препарат у 2,5 раза сильніше новокаїну і діє удвічі довше (до 2-4 годин). Токсичність приблизно однакова або дещо вища, ніж у новокаїну. Лідокаїн не проявляє подразнювальної дії. Доцільно комбінувати лідокаїн з адреналіном, оскільки це дозволяє зменшити токсичність і продовжити дію анестетика. При передозуванні лідокаїну спостерігаються ті самі симптоми, що і при передозуванні новокаїну. Лідокаїн не є похідним параамінобензойної кислоти, тому його метаболіти є неконкурентними антагоністами сульфаніламідів, тому його можна використовувати при лікуванні сульфаніламідами. Лідокаїн (або тримекаїн) можуть використовуватися при непереносимості похідних параамінобензойної кислоти. Крім того, лідокаїн є препаратом вибору для невідкладної допомоги при шлуночкових екстрасистоліях.

Тримекаїн – препарат, який у 2-3 рази активніший за новокаїн, але і в стільки разів токсичніший. Препарат спричиняє швидку, глибоку і тривалу анестезію (близько 2-4 годин). Використовується для провідникової та інфільтраційної анестезії. При резорбтивній дії проявляє седативний, снодійний, протиаритмічний і протисудомний ефекти. При застосуванні тримекаїну для інфільтраційної та провідникової анестезії жодних змін з боку серцево-судинної системи і дихання не спостерігається. При передозуванні можливі клонічні судоми.

Бупівакаїну гідрохлорид (маркаїн) – високоактивний місцевий анестетик тривалої дії. Використовують препарат для провідникової і інфільтраційної анестезії. Ефект розвивається через 5-10 хвилин і триває до 7-14 годин, а іноді – до 24 годин і більше. При передозуванні можливі судоми, пригнічення серцевої діяльності.

Ультракаїн – препарат зі швидким розвитком ефекту і значною тривалістю дії. Використовують ультракаїн для інфільтраційної, провідникової, субарахноїдальної (спинномозкової) і люмбальної анестезії. Препарат низькотоксичний. Ультракаїн використовують у стоматологічній практиці у поєднанні з адреналіном. При застосуванні препарату можливі такі побічні ефекти, як головний біль, двоїння в очах, алергічні реакції.

При комбінуванні місцевих анестетиків зі снодійними, засобами для наркозу, антипсихотичними засобами наркотичними анальгетиками анестезувальний ефект посилюється, а комбінування зі стимуляторами центральної нервової системи послаблює даний ефект.

Місцева анестезія показана для :

• виконання оперативних втручань в ослаблених, виснажених хворих, в осіб похилого і старечого віку.

• При наявності дихальної та серцево-судинної недостатності.

• При проведенні короткочасних невеликих операцій.

Протипокази:

• Діти до 10 років.

• У хворих з підвищеною нервово-психічною збудливістю.

• При наявності сенсибілізації до препаратів.

• При екстрених операціях, які пов’язані з гострою крововтратою.

Побічні дії:

• Зниження артеріального тиску

• Порушення серцевого ритму

• Зупинка серця

• Пригнічення ЦНС

• Запаморочення

• Пригнічення дихання

• Судомами

При їх виникненні хворому вводять:

• Судиннозвужуючі (норадреналін, адреналін)

• Проти судомні (тіопентал-натрій, сибазон)

• У разі необхідності – проводять штучне дихання, масаж серця.

• Використовувати найменшу можливу кількість препарату.