Глава 10. Договір позички

Строк у договорі позички не є істотною умовою і тому, коли він не визначений сторонами договору, визначається відповідно до мети користування річчю (ст. 831 ЦК України).

Зміст прав та обов'язків позичкодавця у договорі позички зале­жить від правової конструкції договору (консенсуальної або реаль­ної), однак останній в обох випадках має право на відчуження речі, переданої ним у користування. При цьому користувач не має пере­важного права перед іншими особами на купівлю речі, переданої йому у користування за договором позички (ст. 832 ЦК України).

За договором позички, укладеним за консенсуальною конструк­цією, позичкодавець, як і наймодавець у договорі майнового найму (оренди), зобов'язаний передати користувачеві річ негайно або у строк, встановлений договором позички (ст. 765 ЦК України).

Невиконання цього обов'язку позичкодавцем надає користуваче­ві право вимагати розірвання договору позички та відшкодування завданих збитків (ст. 830 ЦК України).

У консенсуальному договорі позички позичкодавець зобов'яза­ний передати користувачеві річ у стані та комплекті, що відповіда­ють договору та її призначенню. Тобто стан речі, що передається у позичку, повинен бути визначений у договорі, однак, якщо в дого­ворі він не визначений, стан речі може визначатися її призначен­ням, яке може бути визначене договором або ціллю звичайного ви­користання речі.

Позичкодавець, як і наймодавець у договорі майнового найму (оренди), зобов'язаний попередити користувача про особливі влас­тивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небез­печними для життя, здоров'я, майна користувача або інших осіб чи призвести до пошкодження самої речі під час користування нею (ст. 767 ЦК України).

Під останніми слід розуміти будь-які властивості речі, що погір­шують її стан, на відміну від тих, що визначаються договором або призначенням речі.

Річ має бути передана користувачеві з усіма приналежностями (наприклад, музикальний інструмент та футляр до нього, замок та ключ до нього), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 186 ЦК України).

У разі, якщо предметом позички є складна річ (наприклад гар­нітур меблів, столовий сервіз), позичкодавець повинен передати ко­ристувачеві всі її складові частини, якщо інше не встановлено дого­вором (ст. 188 ЦК України).

Комплектність та стан речі мають відповідати умовам договору і в разі, коли договір позички є реальним, однак, оскільки такий до-

говір є укладеним з моменту передання речі користувачеві, окремо­го обов'язку позичкодавця у цьому випадку не виникає.

Як і в договорі майнового найму (оренди), користувач повинен у присутності позичкодавця перевірити справність речі при її пере­дачі. У разі, якщо в момент передання речі у володіння користува­ча він не переконається в її справності, річ вважається такою, що передана йому у належному стані (ст. 767 ЦК України).

Як зазначалося вище, передання речі у позичку не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави, але позич­кодавець зобов'язаний повідомити користувача про наявність таких прав (ст. 769 ЦК України).

Незважаючи на реальну чи консенсуальну конструкцію догово­ру позички, користувач за цим договором має певні обов'язки, ви­значені ст. 833 ЦК України та нормами глави 58 ЦК України:

1) нести звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому в користування. До поняття «звичайні витра­ ти» слід відносити лише витрати, потрібні для забезпечення нор­ мального стану та збереження майна.

До складу останніх слід віднести і витрати, пов'язані з проведен­ням поточного ремонту предмета позички, оскільки витрати на його проведення покладаються законом на користувача, якщо законом або договором не встановлено інше. Що ж до витрат на здійснення капітального ремонту предмета позички, то вони покладаються за­коном на позичкодавця, якщо законом або договором не встановле­но інше (ст. 776 ЦК України);

2. користуватися річчю відповідно до мети, визначеної у догово­ рі, а якщо така мета у договорі сторонами не визначена, — за при­ значенням речі;

2. користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено до­ говором. Із зазначеної диспозитивної норми закону випливає, що у разі, коли це буде встановлено договором позички, користувач мо­ же передати предмет позички в користування іншій особі;

2. повернути річ після закінчення строку договору у такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.

Користувач має право повернути річ, передану йому в користу­вання, у будь-який час до спливу строку договору в порядку, вста­новленому ст. 834 ЦК України.

У разі, коли позичкодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, користувач має право відремонтувати річ та вимага­ти від позичкодавця відшкодування вартості ремонту (ст. 776 ЦК України).

89

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО