Глава 37. Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок недоліків...

на які встановлено гарантійні строки, — технічних паспортів чи до­кументів, що їх замінюють.

У системі роздрібної торгівлі на договори купівлі-продажу не по­ширюються вимоги щодо обов'язкової письмової форми. Тому втра­та зазначених документів, неодержання їх при придбанні товару чи неможливість їх відновлення не позбавляє споживача права доводи­ти факт купівлі-продажу з допомогою свідків.

У певних видах договорів документами, що свідчать про згоду сто­рін щодо всіх умов договору, можуть визнаватися квитанції (квитан-ції-замовлення, квитанції-зобов'язання), а також інші документи¹.

У разі укладення договору між продавцем, виготовлювачем товару, виконавцем робіт (послуг) та покупцем (замовником) умови договору, що обмежують права споживача порівняно з положеннями, передба­ченими законодавством, визнаються недійсними. Якщо внаслідок за­стосування умов такого договору споживачеві завдано збитків, вони мають бути відшкодовані винною особою у повному обсязі,

§ 2. Умови відповідальності

Умови відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок недо­ліків товарів, робіт (послуг), у цілому збігаються із загальними під­ставами відповідальності за відшкодування шкоди, хоча й набува­ють у цьому виді деліктних правовідносин специфічних ознак. Так, наприклад, само по собі виробництво неякісної продукції не є під­ставою для виникнення зобов'язань з відшкодування шкоди між виробником і потенційним споживачем цієї продукції.

Протиправність полягає у: 1) передачі покупцеві (замовнику) товару (результатів роботи, послуги), який було виготовлено з пору­шенням вимог до його якості; 2) наданні інформації про товари, ро­боти (послуги) не в повному обсязі або неправдивої інформації. Про­типравність дій виконавця робіт (послуг) може також виражатися у використанні речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструмен­тів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виконання ним робіт або надання послуг, якщо такими діями було завдано шкоди життю, здоров'ю або майну потерпілого. Відповідальність у цьому разі виникає незалежно від знання виконавцем їх властивостей.

Товаром неналежної якості слід вважати такий товар, що має певні недоліки, не відповідає наданій щодо нього виготівником чи продавцем інформації, а також проданий після закінчення строку його придатності чи фальсифікований.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», із змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 р. № 15.

378

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», із змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 р. № 15.

379

Розділ III. ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ...

Глава 37. Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок недоліків.

Недоліком товару, роботи (послуги) вважається окрема невід­повідність товару (роботи, послуги) вимогам нормативних докумен­тів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до нього а також інформації про товар, роботу (послугу), наданій виробни­ком (виконавцем, продавцем).

Істотним недоліком є такий недолік, що робить неможливим чи неприпустимим використання товару, роботи (послуги) відповід­но до його цільового призначення і не може бути усунутий або для його усунення потрібні великі затрати праці та часу, або він робить товар, роботу (послугу) іншим, ніж передбачено договором, або про­являється знову після його усунення.

Недоліки товарів, робіт (послуг) мають бути не будь-якими, а са­ме з недоліками такого роду, що спричиняють шкоду життю, здоро­в'ю або майну громадянина чи майну юридичної особи. Зазначені недоліки можуть мати не явний характер і проявити себе лише при використанні (споживанні) товару.

Неподання повної та достовірної інформації щодо властивос­тей і правил користування товаром є протиправним у всіх випад­ках, коли це може бути причиною виникнення шкоди внаслідок як неправильного використання товару (результату роботи), так і у зв'язку з відсутністю у товарів тих властивостей, які мали б бути (ст. 1210 ЦК України).

Інформація про товари, роботи (послуги) повинна містити: назву товару; зазначення нормативних документів, вимогам яких мають відповідати вітчизняні товари, роботи (послуги); дані про основні властивості товарів, робіт (послуг), а щодо продуктів харчування — про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготов­лення сировини, у тому числі харчових добавок), номінальну кіль­кість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови ви­користання та застереження щодо вживання їх окремими катего­ріями споживачів, а також іншу інформацію, що поіпирюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин порівняно з вимогами нормативно-правових актів та нор­мативних документів і протипоказання щодо застосування, познач­ку про застосування генної інженерії під час виготовлення товарів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товарів (вико­нання робіт, надання послуг); дату виготовлення; відомості про умо­ви зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); пра­вила та умови ефективного і безпечного використання товарів, робіт (послуг); термін придатності (служби) товарів, робіт (послуг), відо­мості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки у разі невиконання цих дій; найменування та ад­ресу виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює

380

його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Щодо товарів, робіт (послуг), які підлягають обов'язковій серти­фікації, споживачеві має надаватись інформація про їх сертифіка­цію. Щодо товарів, робіт (послуг), які за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров'я споживача та його майна, вироб­ник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома спожи­вача інформацію про такі товари, роботи (послуги) і можливі на­слідки їх впливу (ст. 18 Закону України «Про захист прав спожива­чів*).

Надання недостовірної інформації про товар, роботу (послугу) може бути наслідком недобросовісної реклами. Відсутністю необхід­ної інформації про товар, роботу (послугу) може вважатися: 1) не­своєчасне надання потрібної достовірної інформації про товар, робо­ти (послуги); 2) надання такої інформації у недоступній формі, яка не забезпечує можливість компетентного вибору; 3) надання інфор­мації у технічній документації; 4) надання інформації іноземною мовою без перекладу тощо.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», у справах за позовами про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або не­повної інформації про товар, роботу (послугу) чи недобросовісної його реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів, робіт (послуг).

Шкода як умова відповідальності певної специфіки у правовід­носинах, що розглядаються, не має. Вона може полягати у пошко­дженні, знищенні майна потерпілого, у витратах на відновлення здоров'я, втраті заробітку (доходу) у зв'язку зі зниженням (втра­тою) працездатності тощо. Майнова шкода відшкодовується у пов­ному обсязі, за винятком тих випадків, коли законодавством не пе­редбачено більш високої міри відповідальності.

Обґрунтування розміру шкоди, що належить до відшкодування, є обов'язком потерпілого. При визначенні розміру збитків, заподія­них втратою, пошкодженням майна, слід виходити з його роздріб­ної ціни у торговельних організаціях даної місцевості (з урахуван­ням зносу) або з оцінки, зробленої самим споживачем чи погодже­ної сторонами при укладенні договору.

Відсоток зносу втраченого або приведеного у непридатність пред­мета договору встановлюється виходячи з періоду, на який розрахо­вана його нормальна експлуатація, часу, протягом якого він фак­тично використовувався, та інших доказів щодо його якості. При

381

Розділ III. ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ...

необхідності для визначення вартості втраченого, пошкодженого майна призначається експертиза.

Якщо майнові збитки виникли у потерпілого внаслідок порушен­ня його особистих немайнових благ (життя, здоров'я), може стави­тися питання про відшкодування моральної шкоди.

Іншою умовою відповідальності є наявність юридично значимого причинно-наслідкового зв'язку, доказ існування якого є обов'яз­ком потерпілого. Слід звернути увагу, що наявність причинно-нас­лідкового зв'язку є юридично значимою лише у тому разі, якщо шкода виникла внаслідок користування (вживання) придбаного то­вару, робіт (послуг) протягом встановлених строків придатності то­вару, роботи (послуги), а якщо вони не встановлені, — протягом де­сяти років від дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги) (ст. 1211 ЦК України).

Термінами придатності вважаються терміни служби товарів, тобто встановлений виготовлювачем товару або виконавцем робіт (послуг) час, протягом якого органолептичні, фізико-хімічні, меди-ко-біологічні та інші показники товару в разі дотримання відповід­них умов зберігання мають зберігати свої споживчі властивості. Найчастіше терміни придатності визначаються у рамках гарантій­них термінів.

Гарантійний термін має зазначатися у паспорті на товар, роботу (послугу) або на його етикетці чи в будь-якому іншому документі, що додається до товару, роботи (послуги).

Для лікарських засобів, харчових продуктів, виробів побутової хімії, парфумерно-косметичних та інших товарів, споживчі власти­вості яких можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна і навколишнього природного середовища, встановлюється термін придатності, що зазначається на етикетках, упаковці, у супровідній документації або в інших документах, що додаються до товарів при продажу, маркуванням чи іншим спосо­бом (у доступній наочній формі), прийнятими для окремих видів то­варів, робіт (послуг) або в окремих сферах обслуговування.

Термін придатності обчислюється від дати виготовлення, яка та­кож має бути вказана на етикетці або в інших документах, і визнача­ється або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання.

При продажу товарів за зразками поштою, а також у разі, коли час укладання договору купівлі-продажу і час передачі товару спо­живачеві не збігаються, гарантійні терміни обчислюються від дня доставки товару споживачеві, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення) чи складання, — від дня їх здійснення.

382