Лабораторне заняття № 3

Тема: Вивчення особливостей будови та життєдіяльності

Типу Молюски, або м’якуни

Класифікація

Тип Молюски

Клас Двостулкові

Представник Жабурниця

Клас Черевоногі

Представник Виноградний слимак

Клас Головоногі

Представник Кальмар

Мета: ознайомитись з видовою різноманітністю та будовою представників типу Молюски; визначити роль тварин у природі та житті людини.

Обладнання: готові фіксовані препарати жабурниці, виноградного слимака, кальмарів, вологі препарати; таблиці: «Внутрішня будова жабурниці», «Виноградний слимак», «Молюски».

План заняття

1. Ознайомитися із загальною характеристикою Двостулкових, Черевоногих та Головоногих молюсків.

2. Ознайомитися з середовищем існування, особливостями будови та життєдіяльності молюсків на прикладі слимака виноградного, жабурниці та кальмару.

3. Навчитися розрізняти на вологих препаратах, рисунках, схемах органи Молюсків.

4. Навчитися проводити порівняльний аналіз будови і функцій з вивченими раніше тваринами.

5. Визначити роль Молюсків у природі та житті людини.

Загальна інформація

Клас Двостулкові молюски мешкають виключно у водоймах. Розміри їхніх черепашок, що складаються з двох стулок, різноманітні: від 1-2 мм до 1,5 м завдовжки (як у тридакни). У звичайних представників наших прісних водойм - жабурниць (беззубок) і перлівниць − черепашка сягає завдовжки до 20 см. До цього класу належить близько 20 тис. видів. У прісних водоймах і морях України мешкає понад 250 видів.

Мал. 1 Перлівниця

Клас черевоногі молюски. Найбільше видів молюсків належить до класу Черевоногі (близько 90 тис. видів, з яких в Україні відомо понад 500). Адже вони заселили не тільки водойми, а й суходіл.

В Україні поширений виноградний слимак. Він живиться м’якими наземними частинами рослин і плодовими тілами шапкових грибів. Багато наземних молюсків мешкає в товщі ґрунту, де вони живляться рештками організмів. У прісних водоймах України можна зустріти різні види ставковиків, котушок. Багато видів черевоногих мешкає у Чорному та Азовському морях, зокрема рапана, черепашка якої сягає завдовжки 12 см. Але найбільш різноманітний видовий склад черевоногих у тропічних морях. Багато них видів має яскраве строкате забарвлення черепашки (наприклад, рід Конус, черепашка якого може сягати заввишки до 60 см., рід Мурекс, черепашка якого має химерний вигляд.

Мал. 2 Виноградний слимак

Клас головоногі молюски. Відомо близько 700 сучасних видів. Вони можуть жити лише у водах із високою солоністю (не менше 33 %о)- тому їх немає в Чорному та Азовському морях.

Р озміри − від 15 см до І8 м. Тіло їхнє білатерально-симетрич­не, розділене на голову і тулуб. Передня частина ноги видозмі­нилася в щупальця («руки»), які оточують рот. Кіль­кість щупалець неоднакова: у восьминогів , або спрутів, їх 8, у кальмарів, каракатиць −10, а в наутилуса − близько 40. Задня частина ноги утворює лійку, що з'єднує порожнину мантії із нав­колишнім середовищем. Молюск через лійку сильним струменем виштовхує воду із мантійної порожнини, що спричинює рух тіла у протилежний бік (гідрореактивний рух). У більшості головоно­гих є внутрішній хрящовий скелет, який захищає цент­ральну нервову систему. Нервова система головоногих складніша, ніж в інших безхребетних. Ганглії великих розмірів і утворюють спільну навкологлоткову нервову масу. У восьминогів є зачат­ки кори із клітин сірої речовини.

Мал. 3 Різноманітність головоногих молюсків

У головоногих добре розви­нені органи чуття: є осфрадії, нюхові ямки, статоцисти та очі, які за своєю будовою нагадують, органи зору ссавців. У гігантського спрута діаметр ока до 40 см.