Відходи – непридатні для виробництва певної продукції види сировини, його невживані залишки або речовини, що виникають в ході технологічних процесів, а також енергія, що не піддається утилізації.

Види забруднення навколишнього середовища:

1. Механічні – забруднення навколишнього середовища механічними

відходами без хіміко-фізичних наслідків.

2. Хімічні – зміна хімічних властивостей середовища, що спричиняє

негативну дію на екосистеми і техногенні пристрої.

3. Біологічні – проникнення в екосистеми або техногенні пристрої живих істот, чужих даним співтовариствам.

4. Фізичні – зміна фізичних параметрів навколишнього середовища, що призводить до негативних наслідків.

Фізичні (або параметричні) забруднення пов’язані з відхиленням від норми фізичних параметрів навколишнього середовища. До цього типу забруднення відносяться:

а) радіоактивне забруднення. Ця форма забруднення пов’язана з перевищенням природного рівня вмісту радіоактивних сполук в навколишньому середовищі. Основним джерелом цього забруднення є радіоактивні відходи, що містять радіонукліди, і ядерні вибухи на випробувальних полігонах. Радіонукліди – це ізотопи елементів, які випускають радіоактивне випромінювання. У деяких елементів всі ізотопи є радіоактивними. До них відносяться технецій, прометій, а також всі елементи періодичної таблиці від полонія до трансуранових включно. Найбільшу небезпеку представляють радіоактивні речовини з періодом напіврозпаду від декількох тижнів до декількох років. Цього часу досить для проникнення цих речовин в організм рослин і тварин. Радіоактивні речовини, розповсюджуючись по харчовому ланцюжку, потрапляють в організм людини і можуть накопичуватися в ньому в кількостях, небезпечних для здоров’я. Найбільш небезпечними в цьому відношенні є ізотопи стронцію-90 і цезію-137. Завдяки хімічній схожості з кальцієм, стронцій-90 легко проникає через шлунково-кишковий тракт, легені, шкірні покриви в кісткову тканину. Він може викликати патологічні зміни в крові та деструкцію кісткового мозку. Цезій-137 накопичується у м’язах, заміщаючи калій. При великих дозах йоду-131 утворюються злоякісні пухлини.

Найбільш сильне забруднення середовища пов’язане з роботою заводів із збагачення і переробки атомної сировини. В даний час у США щорічна кількість відходів атомної промисловості складає 4250 т. Для дезактивації цих відходів до їхньої повної безпеки необхідно, наприклад, для цезію-137 близько 640 років. Дуже сильні разові забруднення навколишнього середовища можуть відбуватися при технічних аваріях на АЕС.

б) радіаційне забруднення. Ця форма фізичного забруднення викликана дією іонізуючих випромінювань. Екологічне значення мають два види іонізуючого випромінювання: корпускулярне (а і b) і електромагнітне (g- і рентгенівське випромінювання). Альфа- і бета-випромінювання спричиняють вплив на організм зсередини, тобто у разі поглинання радіоактивної речовини. Гамма-випромінювання може впливати на організм дистанційно, тобто знаходячись поза ним. Експериментально доведено, що поблизу потужніх джерел гамма-випромінювання (кобальт-60, цезій-137) з активністю 10 тис. Кu не виживає жодна вища рослина або тварина.

Дія іонізуючих випромінювань на організм достатньо різноманітна. Але в цілому в опроміненому організмі знижується імунітет, виникає вірогідність онкологічних захворювань, можуть відбуватися ураження на генетичному рівні і багато що інше.

в) світлове забруднення. Форма забруднення, при якій відбувається порушення природної освітленості місцевості під впливом штучних джерел світла. Результати такого типу дії можуть призвести до аномалій в житті рослин і тварин, а також людини. Цей вид забруднення навколишнього середовища, пов’язаний з великими містами, до теперішнього часу вивчений недостатньо.

г) теплове випромінювання. Ця форма забруднення пов’язана зі зміною температури середовища (особливо при його підвищенні), що відбувається в результаті промислових викидів нагрітого повітря, газів і води. Добре відоме утворення, так званого “острова” тепла, що виникає над крупними промисловими районами. У великих містах середньорічна температура на 1-2^о С вища, ніж на околицях. У разі надмірного розвитку цього явища можлива істотна дія на глобальний клімат.

Зміна теплового режиму водних об’єктів при скиданні теплих промислових стоків може вплинути на життя гідробіонтів (живі істоти, що мешкають у воді). Відомі випадки, коли скидання теплих вод створювало тепловий бар’єр для риб на їх шляху до нерестовищ.

д) шумове забруднення. Під цією формою забруднення розуміють перевищення природного рівня шуму і ненормальну зміну звукових характеристик на робочих місцях, в населених пунктах і інших місцях. Джерелами шуму є робота транспорту, шуми, що створюються літаками, робота промислових пристроїв, побутових приладів тощо. Найбільше роздратування викликає шум в діапазоні частот 3000-5000 Гц. Стан страху, тривоги викликає інфразвук на частотах 6-8 Гц.

При інтенсивності шуму 90-100 дб спостерігається підвищена стомлюваність людини, зниження розумової активності, пониження продуктивності праці (до 40-70%), схильність до фізичних і нервових захворювань (виразкова хвороба, гіпертонія тощо). Дуже сильний шум (понад 110 дб) веде до так званого шумового “сп’яніння”. При інтенсивності шуму 140-145 дб виникають вібрації в м’яких тканинах носа і горла, в кістках черепа і зубах. При рівні шуму понад 160 дб може відбутися розрив барабанних перетинок.

Шум вимірюють за шкалою сили звуку:

а) припустимий - шум в зимовому лісі в безвітряну погоду (0 - 5 дб); шепіт, 1 м (від 10 до 20 дб); сільська місцевість (20 - 30 дб); читальний зал (40 - 50 дб); салон автомобіля (80 дб);

б) гранично припустимий - видає відбійний молоток (80 - 90 дб); важка вантажівка (90 –100 дб).

в) неприпустимий - оркестр популярної музики (110 -120 дб); гуркіт грому (120 -130 дб); зліт реактивного літака, 25 м (130 - 140 дб); старт космічної ракети (150 дб); постріл з гвинтівки (160 - 170 дб); постріл із гармати ( 170 дб).

є) електромагнітне забруднення. Це забруднення виникає в результаті зміни електромагнітних властивостей середовища. Джерелом є лінії електропередач, могутні електроустановки, різного роду випромінювачі радіохвиль (радіо, телебачення, станції радіолокацій, системи стільникового зв’язку тощо). Електромагнітне забруднення призводить не тільки до порушень електронних систем, але й до змін в тонких клітинних і молекулярних структурах. Цьому виду забруднення поки не приділяється належної уваги, недостатньо вивчений механізм і ступінь його вливу на живі організми.

Викид (Emission; Effluent) – короткочасне або безперервне (за годину, добу) надходження в навколишнє середовище шкідливих речовин (забруднювачів) військовим об'єктом, промисловим підприємством, групою підприємств або населеним пунктом. Розрізняють викид від окремого джерела і сумарний викид на площі населеного пункту, регіону, держави або групи держав, планети в цілому.

Висновок екологічного аудиту – професійна оцінка об'єкта екологічного аудиту, виконана екологічним аудитором, яка ґрунтується на доказах екологічного аудиту та є головною складовою звіту про екологічний аудит. Висновок екологічного аудиту є офіційним документом, який засвідчується підписом та печаткою екологічного аудитора.