Класифікація економічних криз за м. Бунятяном

Класифікація економічних криз за М. Бунятяном

 характеру розладу економічного життя

1. кризи виробничі;

2. кризи розподілу господарських благ.

   2. екзогенні (екзогенетичні);

   3. ендогенні (ендогенетичні);

3. чиста криза збуту;

4. криза надвиробництва;

5. криза спекуляції.

 за характером зовнішнього зв’язку з різними сферами виробничого процесу

1. загальні економічні кризи (вражає виробничий процес загалом  грошові і кредитні кризи);

2. спеціальні кризи (вражає окремі галузі господарського життя):

1. кризи виробництва (аграрні, виробничі, торговельні (криза товарна (криза товарного обігу), біржова (криза обігу капіталу));

2. криза обігу.

Криза

Означення

Характеристика

Екологічна криза

1. процес переростання суперечності між людиною (господарством) і природою у конфлікт;

2. ситуація, що виникає в екологічних системах внаслідок порушення рівноваги під впливом стихійних природних явищ або внаслідок впливу антропогенних чинників

Ознаки:

1. зростаюче забруднення атмосферного повітря

2. зростаюче забруднення поверхневих вод, що є причиною масових інфекційних хвороб

3. збільшення площ еродованих земель, перетворення замель на пустелі внаслідок водної та вітрової ерозії, страта чорноземів

4. забруднення ґрунтів через нераціональне використання пестицидів і мінеральних добрив

5. значна частина радіаційно забрудненої території

6. поширення карстових явищ, зсувів, селевих потоків, підтоплень

7. збільшення маси відходів і частки зайнятих ними земель

Енергетична криза

Значне загострення суперечностей у процесі відтворення сукупного капіталу внаслідок різкого підвищення цін на нафту на світовому ринку, перевантаження енергозатратного, технологічного способу виробництва, панування монополій в енергетичній сфері, поступового вичерпання енергоресурсів на планеті.

Запасів палива достатньо приблизно на 120 років. Енергетична криза поступово загострюється, особливо через нерівномірний розподіл енергоресурсів.

Політична криза

Це ситуація в державі, яка склалася через неможливість узгоджених дій між політичними силами, наслідком чого є припинення всіх законотворчих процесів і ослаблення державного контролю.

Основними ознаками політичної кризи є:

 різке загострення соціальних і економічних конфліктів, що переростають у кризи. Вони мають політичний характер, оскільки незадоволення мас насамперед пов’язане з державним управлінням;

 безпорадність влади при зростанні конфліктів і кризових ситуацій. Попередні заходи подолання кризи, як

1

2

3

правило, є неприйнятними для впливу на соціально-економічну сферу;

 розкол влади на опозицію, розрив взаємодіючих зв’язків, зростання напруженості в суспільстві.

Психологічна криза

Кризи психічного та психологічного стану людини.

Проявляються у вигляді стресових станів, відчуття незадоволеності чи нереалізованості, невдоволення соціальним чи правовим станом. Виникає через критичний стан в суспільстві, державі чи інших криз.

Економічна криза

(складний, загострений стан економіки країни) спад економіки, який характеризується значним зниженням рівня виробництва і рівня життя населення, зростання безробіття та інфляції, порушеннями у фінансово-кредитній системі країни, банкрутством промислових, торговельних та інших фірм і підприємств, банківської системи, різким зниженням життєвого рівня основних категорій населення. Особливої глибини Економічна криза набуває тоді, коли охоплює основні сфери світового господарства, коли спад виробництва і зростання безробіття супроводжується валютною, енергетичною, сировинною кризою

Відносне надвиробництво товарів, які знаходять збут внаслідок обмеженості платоспроможного попиту населення

Економічна криза має різноманітні форми прояву, але ключовими кількісними параметрами, які характеризують її як, економічну (а точніше кризу реального сектора економіки) є:

1. падіння ВВП

2. зростання безробіття, масові звільнення

3. інфляція

4. падіння обсягів виробництва

5. падіння фондових індексів

6. падіння обсягів споживання

7. Перша економічна криза – 1825 р. в Англії (перший цикл тривав 12 років і закінчився кризою в 1836 р. у США та Англії.

Світові економічні кризи:

1857, 1866, 1873, 1883, 1890, 1900 та 1993 рр.

Економічна криза – глибокий розлад кожної з підсистем економічної системи (продуктивних сил, техніко-економічних відносин, організаційно-економічних відносин, економічної власності).

Фінансова криза

Суть фінансових криз в економічній літературі найчастіше розкривають у двох таких аспектах:

Фінансову кризу породжують економічні кризи надвиробництва і перевиробництва. У минулому спричинялись тривалими війнами.

1

2

3

- Глибокий розлад фінансової системи країни, що супроводжується зростанням темпів інфляції, кризою неплатежів, різким коливанням валютних курсів та курсів цінних паперів (розлад - який проявляється в різкій невідповідності доходів бюджетів та їх видатками), нестабільністю та падінням валютного курсу національної грошової одиниці, взаємних неплатежах економічних суб’єктів, невідповідність грошової маси в обігу вимогам закону грошового обігу, відпливом іноземних інвестицій.

- порушення розподільчого процесу об’єкта фінансових відносин (ВВП чи національний дохід на макрорівні або прибуток на мікро-рівні) та неспроможність у зв’язку з цим формувати централізовані та децентралізовані фонди.

Причини світових фінансових криз:

1. недосконалість світової валютної системи;

2. нерівномірність економічного розвитку регіонів та нерівномірність руху портфельних інвестицій;

3. спекулятивний характер валютних операцій

Фінансова криза

Визначення та характеристика

1

2

Криза зовнішньої заборгованості (боргова криза)

Становище коли якась країна або група країн не може виконувати свої міжнародні зобов’язання, погасити наданий кредит і сплатити відсотки. З іншого боку – це тип історично повторюваної фінансової кризи, за якої суверені держави або компанії приватного сектора не можуть обслуговувати запозичення від іноземних кредиторів.

Бюджетна криза

Передбачає дефіцит державного бюджету, неефективне оподаткування, зростання державного боргу, у крайніх випадках дефолт.

Криза грошового обігу

Пов’язана з порушенням грошових розрахунків, нестачею готівки, розвитком грошових сурогатів, зростанням цін.

Грошово-кредитна криза

1. загострення суперечностей у грошово-кредитній сфері внаслідок циклічних криз в економіці, докорінної перебудови грошово-кредитних відносин, нераціональної грошової політики держави, вій та інших факторів (Словник)

2. порушення грошового обігу внаслідок інфляційних процесів

Проявляється у різкому скороченні комерційного і банківського кредитів, масовому вилученні вкладів, краху банків, погоні за готівковими грошами і золотом, падінні курсів акцій і облігацій.

Біржова (фондова) криза

Один з проявів грошово-кредитної кризи, характеризується різким палінням курсів цінних паперів, значним скороченням їх емісії, зменшенням операцій фондового ринку, банкрутством фірм з торгівлі з цінними паперами.

Причини:

1. економічні кризи / кризи неплатежів

1

2

2. надзвичайні політичні події;

3. біржові спекуляції;

4. найглибша біржова криза – 1923-1933 рр

Банківська криза

Характеризується банкрутством банків або втратою банками значної частини депозитів; визначається як «дійсні або потенційні набіги» на банки або неспроможності, які схиляють банки до припинення внутрішньої конвертованості своїх зобов’язань або, які примушують монетарну владу втрутитися, щоб запобігти цьому шляхом розширення допомоги в широких масштабах.

Валютна криза

Криза, що спричинена атакою ринкових сил на мінову вартість валюти; різке зменшення вартості довіри до валюти, яке звичайно призводить до спекулятивної атаки до неї.

Криза платіжного балансу

Криза, під час якої від’ємне сальдо поточного рахунку перевищує надходження фінансових активів з операцій рахунка капіталу платіжного балансу.

Поточний рахунок + Рахунок капіталу = платіжний баланс  0.

Тобто, зовнішні зобов’язання країни перевищують суму надходжень від експорту товарів та послуг, трансфертних платежів, прямих і портфельних іноземних інвестицій, банківських кредитів.

Криза платіжного балансу – наслідок дій негативних зовнішніх та внутрішніх макроекономічних шоків, а в окремих випадках – невдалі спроби фінансування або акомодації від’ємного сальдо платіжного балансу.

Політика радикального пристосування до негативних макроекономічних шоків систематичного характеру передбачає:

1. структурні зміни в економіці

2. обмеження агрегованого попиту рестрикційною фіскальною та монетарною політикою

3. заходи стимулювання експорту та обмеження імпорту.

Класифікаційні ознаки

Різновиди

1

2

Ступінь поширення

Глобальні, міжнародні, світові, регіональні, національні, місцеві, галузеві

Країни

В розвинених країнах, країнах, що розвиваються, країнах з перехідною економікою

Сценарій

Імпортовані («фінансові інфекції») викликані спекулятивними атаками, ефектом «доміно», спричиненні падінням експортних цін, обумовлені політичними ризиками

Сегментація

Грошові, банківські, кредитні, валютні, фондові, ліквідності, бюджетні, платіжні, інфляційні, інвестиційні, боргові, кризи довіри

Строковість

Коротко-, середньо-, довгострокові

Перебіг

Швидкоплинні, затяжні

Інтенсивність впливу

Уповільнені, інтенсивні, реактивні

Повторюваність

Разові, перманентні

Кумулятивність

Одиночні, подвійні

Зумовленість

Мікроекономічні, макроекономічні, ендогенні, екзогенні

Ступінь охоплення фінансових інститутів

Локальні, системні

Стан

Наявні, потенційні, очікувані, неочікувані, непередбачувані, передбачувані

Форма прояву

Внутрішні, зовнішні

Одночасність проходження

Одиничні, «кризи-близнюки»

Первинність

Перші, чергові (повторювані)

Реальність

Дійсні, уявні

Можливість виявлення

Явні, латентні

Характер

Циклічні, структурні, модифіковані, комбіновані, перехідні

Етапи

Кризи, що зароджуються; кризи, що насуваються; кризи, що розвиваються; загасаючі

Імовірність

Малоймовірні, високо ймовірні

Можливість діагностування і прогнозування

Діагностовано, недіагностовані, прогнозовані, не прогнозовані

1

2

Масштаб

Повномасштабні, обмежені

Ступінь розвитку

Гострі, глибокі

Переборність

Переборні, непереборні

Наслідки

Руйнівні, гальмуючі розвиток

Ідентичність

Унікальні, аналогові

Універсальність

Спеціалізовані (банківська криза, валютна криза), універсальні

Стадія

Минулі (попередні), сучасні (поточні), наступні (майбутні)

Можливість трансформації

Трансформаційні, не трансформаційні