Розділ 3 тестові завдання для самостійної роботи студентів

1. Криза – це…..:

 гостра нестача чого-небудь;

 різка зміна звичайного стану речей, злом, загострення становища;

 крайнє загострення протиріч у соціально-економічній системі, що загрожує її життєстійкості в навколишньому середовищі;

 всі відповіді правильні.

2. Що не є позитивним наслідком кризи:

 оздоровлення організації;

 якісні зміни;

 виникнення нової кризи;

 оновлення організації.

3. Що є позитивним наслідком кризи:

 руйнування організації;

 оновлення організації;

 загострення кризи;

 не оборот ні зміни.

4. Що не є причинами криз:

 техногенні і природні;

 суб’єктивні та об’єктивні;

 зовнішні і внутрішні;

 суспільні, індивідуальні.

5. За мірою охоплення кризи поділяються на:

 загальні, локальні;

 макро-, мікро кризи;

 природні, суспільні;

 соціальні, економічні.

6. За проблематикою кризи поділяються на:

 загальні, локальні;

 макро-, мікро кризи;

 природні, суспільні;

 соціальні, економічні.

7. За причинами кризи поділяються на:

 загальні, локальні, індивідуальні;

 макро-, мікро, мезо кризи;

 природні, суспільні, екологічні;

 соціальні, економічні, фінансові.

8. За характером кризи поділяються на:

 глибокі, гострі, легкі, м’які ;

 передбачувані, непередбачувані, природні, суспільні;

 соціальні, економічні, фінансові, екологічні;

 затяжні короткочасні, загальні, локальні.

9. За тривалістю кризи поділяються на:

 загальні, локальні;

 затяжні, короткочасні;

 природні, суспільні;

 соціальні, економічні.

10. За наслідками кризи поділяються на:

 локальні, системні;

 одиничні, «кризи-близнюки»;

 малоймовірні, високо ймовірні;

 руйнівні, гальмуючі розвиток.

11. За ступенем охоплення кризи поділяються на:

 локальні, системні;

 одиничні, «кризи-близнюки»;

 малоймовірні, високо ймовірні;

 руйнівні, гальмуючі розвиток.

12. За імовірністю виникнення кризи поділяються на:

 локальні, системні;

 одиничні, «кризи-близнюки»;

 малоймовірні, високо ймовірні;

 руйнівні, гальмуючі розвиток.

13. За одночасність проходження кризи поділяються на:

 локальні, системні;

 одиничні, «кризи-близнюки»;

 малоймовірні, високо ймовірні;

 руйнівні, гальмуючі розвиток.

14. І етап історичного розвитку трактування криз припадає на:

 поч. ХХ ст. – сер. ХХІ ст.;

 поч. XVII ст. – сер.30-их рр. ХХ ст.

 сер. 30-их рр. ХХ ст. – 60-ті рр. ХХ ст.

 60-ті рр. ХХ ст. – дотепер

15. ІІ етап історичного розвитку трактування криз припадає на:

 поч. ХХ ст. – сер. ХХІ ст.;

 поч. XVII ст. – сер.30-их рр. ХХ ст.

 сер. 30-их рр. ХХ ст. – 60-ті рр. ХХ ст.

 60-ті рр. ХХ ст. – дотепер

16. ІІІ етап історичного розвитку трактування криз припадає на:

 поч. ХХ ст. – сер. ХХІ ст.;

 поч. XVII ст. – сер.30-их рр. ХХ ст.

 сер. 30-их рр. ХХ ст. – 60-ті рр. ХХ ст.

 60-ті рр. ХХ ст. – дотепер

17. Які з перерахованих теорії криз не належать до теорії виділених Є. Варга у монографії «Сучасний капіталізм та економічні кризи»:

кризові явища мали місце у всіх суспільних формаціях та породжуються не суспільними причинами, а стихійними;

 причини криз полягають у недоспоживанні;

 диспропорційність між окремими галузями виробництва;

 поява криз пов’язана з циклічністю економіки

18. Що не є особливістю кризи:

 неповторність;

подвійна функція кризи;

 всі відповіді правильні

жодної правильної відповіді.

19. Послідовність фаз циклу:

 депресія, криза, пожвавлення, підйом;

 криза, депресія, пожвавлення, підйом;

 пожвавлення, підйом, криза, депресія;

 жодної правильної відповіді.

20. М.Кондратьєв засновник школи:

 меркантелістів;

 кейнсіанства;

 циклізму;

 інституціоналізму.

21. Для пояснення хвиль М.Кондратьєв взяв за основу 4 країни:

 Англію, Японію, США, Росію;

 Англію, Китай, США, Україну;

 Англію, Францію, Німеччину, США;

 Англію, Францію, Швейцарію, Канаду.

22.У теорії хвиль М.Кондратьєва не врахований статистичний показник:

 динаміки цін;

 заробітної плати;

 відсотку на капітал;

 вартості майна.

23. Яка ознака характеризує економічні цикли:

 тривалість циклу;

 глибина циклу;

 ширина хвилі;

 складові економічних відносин.

24. Яких циклів не існує?

 цикли Кондратьєва;

 цикли Кузнєца;

 цикли Жугляра;

 цикли Маерса.

25. Які за тривалістю цикли М. Кондратьєв?

 3-4- роки;

 до 15 років;

 10-100 років;

 45-60 років

26. Які за тривалістю короткі цикли?

 3-4- роки;

 до 15 років;

 10-100 років;

 45-60 років

27. Які за тривалістю довгі цикли?

 3-4- роки;

 до 15 років;

 10-50 років;

 50-60 років

28. Причини фази піднесення та зміни І хвилі за теорією М. Кондратьєв:

 винаходи в текстильній промисловості і виготовлення чавуну;

 залізниці, розвиток морського транспорту;

 відкриття електрики та радіо;

 економічний розвиток.

29. Причини фази піднесення та зміни ІІ хвилі за теорією М. Кондратьєв:

 винаходи в текстильній промисловості і виготовлення чавуну;

 залізниці, розвиток морського транспорту;

 відкриття електрики та радіо;

 економічний розвиток.

30. Причини фази піднесення та зміни ІІІ хвилі за теорією М. Кондратьєв:

 винаходи в текстильній промисловості і виготовлення чавуну;

 залізниці, розвиток морського транспорту;

 відкриття електрики та радіо;

 економічний розвиток.

31. Економічна криза у Франції відбулася у:

 1836 р.

 1788-1792 рр.

 1900-1903 рр.

 1857 р.

32. Перша міжнародна фінансова криза відбулася у:

 1836 р.

 1788р.

 1900 р.

 1825 р.

33. «Велика депресія» відбувалась у:

 1900-1903 рр.

 1929-1933 рр.

 1941-1945 рр.

 1932-1933 рр.

34. Перша енергетична криза відбулася у:

 1825 р.

 1857 р.

 1945 р.

 1973 р.

35. Азійська криза відбулася у:

 1825 р.

 1945 р.

 1997р.

 1973 р.

36. Причиною появи «Чорного понеділка» є:

 післявоєнна депресія та інфляція;

 банкрутство банків, що сталося раптово у понеділок;

 падіння індексу Доу Джонса;

 зменшення видобутку золота та срібла.

37. Причини появи Російської кризи у 1998 р.:

 післявоєнна депресія, інфляція та банкрутство банків;

 великий державний борг країни, низькі ціни на сировину;

 падіння індексу Доу Джонса;

 зменшення видобутку золота та срібла.

38. Причинами появи специфічних криз є:

 падіння індексу Доу Джонса;

 зменшення видобутку золота та срібла.

 війни, різкі зниження врожайності, стихійні лиха, політичні потрясіння;

 неплатоспроможність підприємств та скорочення довготермінових кредитів;

39. Екологічна криза – це….

 ситуація в державі, яка склалася через неможливість узгоджених дій між політичними силами, наслідком чого є припинення всіх законотворчих процесів і ослаблення державного контролю;

 ситуація, що виникає в екологічних системах внаслідок порушення рівноваги під впливом стихійних природних явищ або внаслідок впливу антропогенних чинників;

 значне загострення суперечностей у процесі відтворення сукупного капіталу внаслідок різкого підвищення цін на нафту на світовому ринку, перевантаження енергозатратного, технологічного способу виробництва, панування монополій в енергетичній сфері, поступового вичерпання енергоресурсів на планеті;

 відносне надвиробництво товарів, які знаходять збут внаслідок обмеженості платоспроможного попиту населення

40. Економічна криза – це…

 ситуація в державі, яка склалася через неможливість узгоджених дій між політичними силами, наслідком чого є припинення всіх законотворчих процесів і ослаблення державного контролю;

 ситуація, що виникає в екологічних системах внаслідок порушення рівноваги під впливом стихійних природних явищ або внаслідок впливу антропогенних чинників;

 значне загострення суперечностей у процесі відтворення сукупного капіталу внаслідок різкого підвищення цін на нафту на світовому ринку, перевантаження енергозатратного, технологічного способу виробництва, панування монополій в енергетичній сфері, поступового вичерпання енергоресурсів на планеті;

 відносне надвиробництво товарів, які знаходять збут внаслідок обмеженості платоспроможного попиту населення

41. Політична криза – це…

 ситуація в державі, яка склалася через неможливість узгоджених дій між політичними силами, наслідком чого є припинення всіх законотворчих процесів і ослаблення державного контролю;

 ситуація, що виникає в екологічних системах внаслідок порушення рівноваги під впливом стихійних природних явищ або внаслідок впливу антропогенних чинників;

 значне загострення суперечностей у процесі відтворення сукупного капіталу внаслідок різкого підвищення цін на нафту на світовому ринку, перевантаження енергозатратного, технологічного способу виробництва, панування монополій в енергетичній сфері, поступового вичерпання енергоресурсів на планеті;

 відносне надвиробництво товарів, які знаходять збут внаслідок обмеженості платоспроможного попиту населення

42. Енергетична криза – це…

 ситуація в державі, яка склалася через неможливість узгоджених дій між політичними силами, наслідком чого є припинення всіх законотворчих процесів і ослаблення державного контролю;

 ситуація, що виникає в екологічних системах внаслідок порушення рівноваги під впливом стихійних природних явищ або внаслідок впливу антропогенних чинників;

 значне загострення суперечностей у процесі відтворення сукупного капіталу внаслідок різкого підвищення цін на нафту на світовому ринку, перевантаження енергозатратного, технологічного способу виробництва, панування монополій в енергетичній сфері, поступового вичерпання енергоресурсів на планеті;

 відносне надвиробництво товарів, які знаходять збут внаслідок обмеженості платоспроможного попиту населення

43. Фінансова криза – це…

 ситуація в державі, яка склалася через неможливість узгоджених дій між політичними силами, наслідком чого є припинення всіх законотворчих процесів і ослаблення державного контролю;

 порушення розподільчого процесу об’єкта фінансових відносин (ВВП чи національний дохід на макрорівні або прибуток на мікро-рівні) та неспроможність у зв’язку з цим формувати централізовані та децентралізовані фонди;

 значне загострення суперечностей у процесі відтворення сукупного капіталу внаслідок різкого підвищення цін на нафту на світовому ринку, перевантаження енергозатратного, технологічного способу виробництва, панування монополій в енергетичній сфері, поступового вичерпання енергоресурсів на планеті;

 відносне надвиробництво товарів, які знаходять збут внаслідок обмеженості платоспроможного попиту населення

44. Криза зовнішньої заборгованості – це…..

 загострення суперечностей у грошово-кредитній сфері внаслідок циклічних криз в економіці, докорінної перебудови грошово-кредитних відносин, нераціональної грошової політики держави, вій та інших факторів;

 характеризується банкрутством банків або втратою банками значної частини депозитів; визначається як «дійсні або потенційні набіги» на банки або неспроможності, які схиляють банки до припинення внутрішньої конвертованості своїх зобов’язань або, які примушують монетарну владу втрутитися, щоб запобігти цьому шляхом розширення допомоги в широких масштабах;

 становище коли якась країна або група країн не може виконувати свої міжнародні зобов’язання, погасити наданий кредит і сплатити відсотки. З іншого боку – це тип історично повторюваної фінансової кризи, за якої суверені держави або компанії приватного сектора не можуть обслуговувати запозичення від іноземних кредиторів;

 криза, що спричинена атакою ринкових сил на мінову вартість валюти; різке зменшення вартості довіри до валюти, яке звичайно призводить до спекулятивної атаки до неї.

45. Валютна криза – це…

 загострення суперечностей у грошово-кредитній сфері внаслідок циклічних криз в економіці, докорінної перебудови грошово-кредитних відносин, нераціональної грошової політики держави, вій та інших факторів;

 характеризується банкрутством банків або втратою банками значної частини депозитів; визначається як «дійсні або потенційні набіги» на банки або неспроможності, які схиляють банки до припинення внутрішньої конвертованості своїх зобов’язань або, які примушують монетарну владу втрутитися, щоб запобігти цьому шляхом розширення допомоги в широких масштабах;

 становище коли якась країна або група країн не може виконувати свої міжнародні зобов’язання, погасити наданий кредит і сплатити відсотки. З іншого боку – це тип історично повторюваної фінансової кризи, за якої суверені держави або компанії приватного сектора не можуть обслуговувати запозичення від іноземних кредиторів;

 криза, що спричинена атакою ринкових сил на мінову вартість валюти; різке зменшення вартості довіри до валюти, яке звичайно призводить до спекулятивної атаки до неї.

46. Банківська криза – це…

 загострення суперечностей у грошово-кредитній сфері внаслідок циклічних криз в економіці, докорінної перебудови грошово-кредитних відносин, нераціональної грошової політики держави, вій та інших факторів;

 характеризується банкрутством банків або втратою банками значної частини депозитів; визначається як «дійсні або потенційні набіги» на банки або неспроможності, які схиляють банки до припинення внутрішньої конвертованості своїх зобов’язань або, які примушують монетарну владу втрутитися, щоб запобігти цьому шляхом розширення допомоги в широких масштабах;

 становище коли якась країна або група країн не може виконувати свої міжнародні зобов’язання, погасити наданий кредит і сплатити відсотки. З іншого боку – це тип історично повторюваної фінансової кризи, за якої суверені держави або компанії приватного сектора не можуть обслуговувати запозичення від іноземних кредиторів;

 криза, що спричинена атакою ринкових сил на мінову вартість валюти; різке зменшення вартості довіри до валюти, яке звичайно призводить до спекулятивної атаки до неї.

47. Грошово-кредитна криза – це….

 загострення суперечностей у грошово-кредитній сфері внаслідок циклічних криз в економіці, докорінної перебудови грошово-кредитних відносин, нераціональної грошової політики держави, вій та інших факторів;

 характеризується банкрутством банків або втратою банками значної частини депозитів; визначається як «дійсні або потенційні набіги» на банки або неспроможності, які схиляють банки до припинення внутрішньої конвертованості своїх зобов’язань або, які примушують монетарну владу втрутитися, щоб запобігти цьому шляхом розширення допомоги в широких масштабах;

 становище коли якась країна або група країн не може виконувати свої міжнародні зобов’язання, погасити наданий кредит і сплатити відсотки. З іншого боку – це тип історично повторюваної фінансової кризи, за якої суверені держави або компанії приватного сектора не можуть обслуговувати запозичення від іноземних кредиторів;

 криза, що спричинена атакою ринкових сил на мінову вартість валюти; різке зменшення вартості довіри до валюти, яке звичайно призводить до спекулятивної атаки до неї.

48. За гостротою валютні кризи поділяються на:

 дійсні, псевдо;

 помірні, гострі;

 короткі, тривалі;

 циклічні, специфічні.

49. За глибиною валютні кризи поділяються на:

 дійсні, псевдо;

 помірні, гострі;

 короткі, тривалі;

 циклічні, специфічні.

50. За тривалістю валютні кризи поділяються на:

 дійсні, псевдо;

 помірні, гострі;

 короткі, тривалі;

 циклічні, специфічні.

51. Валютні кризи відповідно до пов’язаності з економічними кризами поділяються на:

 дійсні, псевдо;

 помірні, гострі;

 короткі, тривалі;

 циклічні, специфічні.

52. За переважною формою прояву валютні кризи поділяються на:

 валютні крахи, валютні, процентні;

 на рівні країни, регіональні, світові;

 пов’язані, не пов’язані;

 з швидким відновленням, із повільним відновленням.

53. За рівнем охоплення валютні кризи поділяються на:

 валютні крахи, валютні, процентні;

 на рівні країни, регіональні, світові;

 пов’язані, не пов’язані;

 з швидким відновленням, із повільним відновленням.

54. За пов’язаністю з банківськими кризами валютні кризи поділяються на:

 валютні крахи, валютні, процентні;

 на рівні країни, регіональні, світові;

 пов’язані, не пов’язані;

 з швидким відновленням, із повільним відновленням.

55. За швидкістю відновлення економічного зростання валютні кризи поділяються на:

 валютні крахи, валютні, процентні;

 на рівні країни, регіональні, світові;

 пов’язані, не пов’язані;

 з швидким відновленням, із повільним відновленням.

56. Фінансові кризи в Мексиці (1973-1982 і 1994-1995 рр.), Аргентині (1978-1981 рр.), Таїланді, Індонезії, Малайзії, Філіппінах, Кореї, Гонконгу (1997-1998 рр.) та Бразилії (1998-1999 рр.) були спровоковані:

 продовольчими кризами;

 спекулятивними атаками на валютних ринках;

 екологічною кризою;

 стихійними лихами та політичними негараздами.

57. Відносно політики моделі І покоління є моделями:

 ендогенної політики;

 екзогенної політики;

 грошово-кредитної політики;

 валютної політики.

58. Відносно політики моделі ІІ покоління є моделями:

 ендогенної політики;

 екзогенної політики;

 грошово-кредитної політики;

 валютної політики.

59. Моделі І покоління відповідальність за виникнення валютних криз покладають на:

 приватних агентів;

 політику міжнародних організацій;

 на уряди країн;

 на суб’єктів підприємницької діяльності.

60. Моделі ІІ покоління відповідальність за виникнення валютних криз покладають на:

 приватних агентів;

 політику міжнародних організацій;

 на уряди країн;

 на суб’єктів підприємницької діяльності.

61. Згідно моделі І покоління валютні кризи є:

 непередбачувані;

 передбачувані;

 масштабними;

 незначними.

62. Згідно моделі ІІ покоління валютні кризи є:

 непередбачувані;

 передбачувані;

 масштабними;

 незначними.

63. Представником моделі валютних криз «Першого покоління» є:

 М.Обствельд;

 М.Дулі;

 П.Кругман;

 М.Кондратьєв

64. Представником моделі валютних криз «Другого покоління» є:

 М.Обствельд;

 М.Дулі;

 П.Кругман;

 М.Кондратьєв

65. Представником моделі валютних криз «Третього покоління» є:

 М.Обствельд;

 М.Дулі;

 П.Кругман;

 М.Кондратьєв

66. Причиною валютних криз згідно моделі М. Дулі є:

 вразливість банківської системи (невідповідність строків активів комерційних баків строкам їх зобов’язань);

 дисбаланс між золотовалютними резервами центрального банку і зобов’язаннями, гарантованими урядом;

 роль номінальних процентних ставок і зростання заробітної плати у створенні оберненого зв’язку між поведінкою приватних агентів і держави;

 внаслідок фінансування дефіциту за рахунок експансійної грошово-кредитної політики за умови фіксованого валютного курсу.

67. Причиною валютних криз згідно моделі П.Кругмана є:

 вразливість банківської системи (невідповідність строків активів комерційних баків строкам їх зобов’язань);

 дисбаланс між золотовалютними резервами центрального банку і зобов’язаннями, гарантованими урядом;

 роль номінальних процентних ставок і зростання заробітної плати у створенні оберненого зв’язку між поведінкою приватних агентів і держави;

 внаслідок фінансування дефіциту за рахунок експансійної грошово-кредитної політики за умови фіксованого валютного курсу.

68. Причиною валютних криз згідно моделі М.Обствельда є:

 вразливість банківської системи (невідповідність строків активів комерційних баків строкам їх зобов’язань);

 дисбаланс між золотовалютними резервами центрального банку і зобов’язаннями, гарантованими урядом;

 роль номінальних процентних ставок і зростання заробітної плати у створенні оберненого зв’язку між поведінкою приватних агентів і держави;

 внаслідок фінансування дефіциту за рахунок експансійної грошово-кредитної політики за умови фіксованого валютного курсу.

69. Причиною валютних криз згідно моделі Г.Кальво є:

 вразливість банківської системи (невідповідність строків активів комерційних баків строкам їх зобов’язань);

 дисбаланс між золотовалютними резервами центрального банку і зобов’язаннями, гарантованими урядом;

 роль номінальних процентних ставок і зростання заробітної плати у створенні оберненого зв’язку між поведінкою приватних агентів і держави;

 внаслідок фінансування дефіциту за рахунок експансійної грошово-кредитної політики за умови фіксованого валютного курсу.

70. Трансфер кризи – це….

 переливи, пов’язані з фундаментальними факторами та поширення, пов’язане зі спільною причиною;

 свідомі дії однієї країни стосовно іншої (як правило, менш розвинутої), що загрожують останній тяжкими кризам, зниженням конкурентоспроможності національної економіки і звуженням її присутності на ринках, погіршенням підприємницького та інвестиційного клімату, деградацією соціальної та екологічної ситуації;

 послідовне (ланцюгове) перенесення криз із більш розвинутих до менш розвинутих країн, і з взаємодією понад двох країн;

 жодної правильної відповіді.

71 Ланцюговий трансфер кризи – це….

 переливи, пов’язані з фундаментальними факторами та поширення, пов’язане зі спільною причиною;

 свідомі дії однієї країни стосовно іншої (як правило, менш розвинутої), що загрожують останній тяжкими кризам, зниженням конкурентоспроможності національної економіки і звуженням її присутності на ринках, погіршенням підприємницького та інвестиційного клімату, деградацією соціальної та екологічної ситуації;

 послідовне (ланцюгове) перенесення криз із більш розвинутих до менш розвинутих країн, і з взаємодією понад двох країн;

 жодної правильної відповіді.

72. Каналами поширення валютних криз є:

 двостороння та одностороння торгівля;

 участь у інвестиціях за кордон та відплив капіталу внаслідок схожості країн;

 участь у міжнародній торгівлі та участь у міжнародному русі капіталу;

 участь капіталу внаслідок пов’язаності цін на активи та участь внаслідок стадної поведінки.

73. Причиною виникнення економічної кризи 1788-1792 рр. була:

 будівництво залізниць;

 не врожайність у 1780 р. та закриття мануфактур;

 добування та дорогоцінних металів;

 спекулятивний характер.

74. Причиною першої міжнародної фінансової кризи у 1825 р. стало:

 будівництво залізниць та розвиток мануфактур;

 не врожайність у 1820 р. та закриття мануфактур;

 вкладення у розробку золотих та срібних копалень у Латинській Америці;

 спекулятивний характер.

75. Причиною кризи Baring у 1890 р. стало:

 будівництво залізниць;

 банкрутство англійського банку – кредитора залізниць та інших інфраструктурних проектів;

 добування та дорогоцінних металів;

 спекулятивний характер.

76. Термін безпека вживається з:

 1640 р.

 1190 р.

 1760 р.

 1991 р.

77. Термін «національна безпека» ввів в обіг:

 А. Сміт;

 Д. Рікардо;

 Т. Рузвельт;

 І. Озеров.

78. Термін «державна безпека» вживається з:

 1790 р.

 1881 р.

 1933 р.

 1991 р.

79. У національній безпеці розрізняють три рівні:

 безпека людини, суспільства, держави;

 безпека підприємства, держави, суспільства;

 безпека індивіда, держави суспільства;

 безпека держави, національна, міжнародна.

80. Економічна безпека – це…

 об’єктивна можливість негативного впливу на певне явище, систему, механізм, соціальний організм, внаслідок чого може бути заподіяна шкода, що призведе до занепаду, кризового стану тощо;

 ступінь (рівень) захищеності від негативного впливу внутрішніх та (або) зовнішніх чинників;

 стан національної економіки, за якого зберігається економічна стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і задовольняються потреби особи, суспільства, держави;

 конкретна і безпосередня форма небезпеки або сукупність негативних чинників чи умов.

81. Економічна незалежність – це…

 міцність і надійність усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, створення гарантій для ефективної підприємницької діяльності, стримування дестабілізуючих факторів;

 можливість здійснення державного контролю над національними ресурсами, здатність використовувати національні конкурентні переваги для забезпечення рівноправної участі держави у міжнародній торгівлі та коопераційних зв’язках;

 спроможність самостійно реалізовувати й захищати національні економічні інтереси, здійснювати постійну модернізацію виробництва, ефективну інвестиційну та інноваційну політику, розвивати інтелектуальний та трудовий потенціал країни;

стан національної економіки, за якого зберігається економічна стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і задовольняються потреби особи, суспільства, держави.

82. Л. Абалкін визначає економічну безпеку як:

 сукупність властивостей стану виробничої підсистеми економічної системи, яка забезпечує можливість досягнення цілей всієї системи;

 може бути визначена як ступінь, при якому забезпеченість товарами та послугами в певній країні захищена від зовнішніх акцій або подій, які сприймаються як загроза ефективному функціонуванню національної економіки;

 стан національної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і здатний задовольняти потреби особи, сім’ї, суспільства, держави;

 сукупність умов та факторів, які забезпечують незалежність національної економіки, її стабільність, стійкість, здатність до постійного поновлення та самовдосконалення

83. І. Бінько визначає економічну безпеку як:

 сукупність властивостей стану виробничої підсистеми економічної системи, яка забезпечує можливість досягнення цілей всієї системи;

 може бути визначена як ступінь, при якому забезпеченість товарами та послугами в певній країні захищена від зовнішніх акцій або подій, які сприймаються як загроза ефективному функціонуванню національної економіки;

 стан національної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і здатний задовольняти потреби особи, сім’ї, суспільства, держави;

 сукупність умов та факторів, які забезпечують незалежність національної економіки, її стабільність, стійкість, здатність до постійного поновлення та самовдосконалення

84. В.Савін вважає, що економічна безпека – це…

 система захисту життєво важливих інтересів країни;

 може бути визначена як ступінь, при якому забезпеченість товарами та послугами в певній країні захищена від зовнішніх акцій або подій, які сприймаються як загроза ефективному функціонуванню національної економіки;

 стан національної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і здатний задовольняти потреби особи, сім’ї, суспільства, держави;

 сукупність умов та факторів, які забезпечують незалежність національної економіки, її стабільність, стійкість, здатність до постійного поновлення та самовдосконалення

85. С. Ликшин та А.Свинаренко вважають, що економічна безпека – це….

 сукупність властивостей стану виробничої підсистеми економічної системи, яка забезпечує можливість досягнення цілей всієї системи;

 може бути визначена як ступінь, при якому забезпеченість товарами та послугами в певній країні захищена від зовнішніх акцій або подій, які сприймаються як загроза ефективному функціонуванню національної економіки;

 стан можливості та готовності економіки забезпечити стійкість економічного становища суспільства та держави в умовах внутрішніх та зовнішніх загроз і впливів;

 сукупність умов та факторів, які забезпечують незалежність національної економіки, її стабільність, стійкість, здатність до постійного поновлення та самовдосконалення

86. В.Тамбовцев визначає економічну безпеку як:

 сукупність властивостей стану виробничої підсистеми економічної системи, яка забезпечує можливість досягнення цілей всієї системи;

 може бути визначена як ступінь, при якому забезпеченість товарами та послугами в певній країні захищена від зовнішніх акцій або подій, які сприймаються як загроза ефективному функціонуванню національної економіки;

 стан національної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і здатний задовольняти потреби особи, сім’ї, суспільства, держави;

 сукупність умов та факторів, які забезпечують незалежність національної економіки, її стабільність, стійкість, здатність до постійного поновлення та самовдосконалення

87. Як сукупність умов або потенціалів забезпечення цільових параметрів безпеки економічну безпеку розглядає:

 А. Городецький;

 С. Ликшин;

 Л.Абалкін;

 В.Савін.

88. Як певний стан чи рівень розвитку економіки економічну безпеку розглядають:

 А. Городецький;

 С. Ликшин;

 Л.Абалкін;

+ В.Савін.

89. Як процес, спрямований на запобігання загрозам та реалізацію економічних інтересів економічну безпеку розглядає:

 А. Городецький;

 С. Ликшин;

 Л.Абалкін;

 В.Савін.

90. Яка з ознак не є загальною, що притаманна всім видам загроз?

 реальність;

 дійсність;

 обмеженість;

 конкретність

91. За місцем виникнення загрози класифікуються?

 реальні, потенційні;

 внутрішні, зовнішні;

небезпечні, особливо небезпечні ;

прямі, непрямі.

92. За можливістю здійснення загрози класифікуються?

 реальні, потенційні;

 внутрішні, зовнішні;

 небезпечні, особливо небезпечні ;

прямі, непрямі.

93. За ступенем небезпеки загрози класифікуються?

 особливо небезпечні, небезпечні;

 тимчасові, постійні;

 реальні, потенційні;

 внутрішні, зовнішні

94. За характером спрямування загрози класифікуються на?

 тимчасові, постійні;

 прямі, непрямі;

 реальні, потенційні;

 внутрішні, зовнішні.

95. До внутрішніх джерел загроз не належать?

 деформована структура виробництва;

 посилення майнового розшарування населення;

 нераціональна структура експорту;

 скорочення виробничої сфери.

96. До зовнішніх джерел не належать?

 імпортна залежність з багатьох видів продукції;

 некерований відплив за кордон інтелектуальних і трудових ресурсів;

 криміналізація економіки;

 нераціональна структура експорту.

97. Новий напрям науки «екосестейт», який у 70-ті роки почали досліджувати вітчизняні та зарубіжні вчені означає:

 економічна безпека підприємства;

 економічна безпека держави;

 фінансова безпека банку;

 промислова безпека.

98. Зволікання із загрозами фінансової безпеки призводить до створення в країні (економіці):

 фінансової кризи;

 промислової кризи;

 освітньої кризи;

 кризи в галузі медицини.

99. Складовими національної ідеї є:

 національна безпека;

 економічна безпека;

 фінансова безпека;

 усі відповіді правильні.

100. У якій країні виник термін «відмивання грошей»?

 Італії;

 США;

 Швейцарія;

 Іспанія.

101. На світову економіку та міжнародну безпеку на початку ХХІ століття будуть визначальним чином впливати такі геополітичні фактори:

 універсальні фактори;

 політичні фактори;

 фактори ООН та ін. наднаціональних регулюючих органів;

 всі відповіді правильні.

РОЗДІЛ 4

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Практичне заняття 1

Світові кризи: історія, хронологія, причини та наслідки.

1. Історія та хронологія світових криз.

2. Економічні і фінансові кризи: сутність та функціональна детермінованість.

3. Причини та наслідки світових криз.

4. Сучасні світові кризи як прояв фінансової глобалізації.

Практичне заняття 2

Теоретична концептуалізація, моделі, механізм виникнення та канали поширення валютно-фінансових криз. Світові валютно-фінансові кризи в умовах глобалізації: емпіричний аналіз факторів виникнення.

1. Теоретичні моделі валютно-фінансових криз.

2. Канали поширення валютно-фінансових криз.

3. Механізм виникнення валютно-фінансової кризи в системному вигляді.

4. Ідентифікація світових валютно-фінансових криз і типізація їх за наслідками і структурними змінами в економіці.

5. Валютний курс та цінова нестабільність: вплив на валютно-фінансові кризи.

6. Зовнішня торгівля і стан поточного рахунку платіжного балансу.

7. Рух капіталу: позитивний та негативний вплив на валютно-фінансову стабільність.

8. Монетарні фактори валютно-фінансових криз.

9. Криза державних фінансів як фактор валютно-фінансової кризи.