- •Розділ 1. Вступ до вивчення дисципліни
- •1.1. Мета і завдання вивчення дисципліни «Антикризові стратегії та міжнародна фінансова безпека»
- •1.2. Опис дисципліни «антикризові стратегії та міжнародна фінансова безпека»
- •1.3. Програма дисципліни «антикризові стратегії та міажнародна фінансова безпека»
- •Змістовий модуль 1. Теорія, історія та емпіричний аналіз світових криз
- •Світові кризи: причини та наслідки
- •Тема 2 класифікація та форми прояву світових криз
- •Тема 3 теоретична концептуалізація, основні моделі, механізми виникнення та канали поширення валютнофінансових криз
- •Тема 4 характер та особливості протікання валютнофінансових криз
- •Змістовий модуль 2. Міжнародна фінансова безпека та політика антикризового управління
- •Міжнародна фінансова безпека та механізм забезпечення глобальної фінансової стабільності
- •Тема 6 антикризові стратегії: міжнародний аспект
- •Тема 7 антикризова політика та оцінка ефектів антикризових заходів у національному вимірі
- •Тема 8 україна і світові фінансові кризи
- •Тема 9 антикризові заходи і фінансова безпека україни в умовах глобальної фінансової нестабільності
- •1.4. Структура залікового кредиту дисципліни «Антикризові стратегії та міжнародна фінансова безпека»
- •Заочна форма навчання
- •Тема 1.
- •Можливі наслідки кризи
- •Сучасні світові кризи як прояв фінансової глобалізації
- •Тема 2. Класифікація та форми прояву світових криз
- •Класифікація економічних криз за м. Бунятяном
- •Тема 3 теоретична концептуалізація, основні моделі, механізми виникнення та канали поширення валютно-фінансових криз
- •Емпіричний аналіз факторів виникнення валютних криз та їх взаємодія
- •Тема 4 характер та особливості протікання валютно-фінансових криз
- •Змістовий модуль 2. Міжнародна фінансова безпека та політика антикризового управління
- •Міжнародна фінансова безпека та механізм забезпечення глобальної фінансової стабільності
- •Тема 6 антикризові стратегії: міжнародний аспект
- •Основні принципи антикризового управління та їх характеристика
- •Тема 7 антикризова політика та оцінка ефектів антикризових заходів у національному вимірі
- •Інструменти реалізації антикризової політики окремих країн світу
- •Антикризові заходи національних урядів та центральних банків окремих країн світу [51]
- •Підтримка окремих секторів у рамках антикризових зусиль національних урядів [51]
- •Тема 8 україна і світові фінансові кризи
- •Тема 9 антикризові заходи і фінансова безпека україни в умовах глобальної фінансової нестабільності
- •Економічна безпека – небезпека – безпека - загрози
- •Індикатори та порогові значення індикаторів стану
- •Загальна характеристика та заходи уряду України щодо виконання вимог для отримання позик мвф
- •Розділ 3 тестові завдання для самостійної роботи студентів
- •Практичне заняття 3
- •Практичне заняття 4
- •Практичне заняття 5
- •Практичне заняття 6
- •Розділ 5 тематика самостійної роботи студентів
- •Розділ 6 список рекомендованих джерел
Заочна форма навчання
|
Кількість годин |
||
|
Лекції |
Практичні заняття |
Самостійна робота |
Змістовий модуль 1. Теорія, історія та емпіричний аналіз світових криз |
|||
Тема 1. Світові кризи: історія, хронологія, причини та наслідки
|
1 |
1 |
14 /12 |
Тема 2. Типологія криз: взаємозалежність та функціональна детермінованість |
2 |
0,5 |
14 /12 |
Тема 3. Теоретична концептуалізація, моделі, механізми виникнення та канали поширення валютно-фінансових криз
|
1 |
0,5 |
14 /12 |
Тема 4. Особливості розгортання валютно-фінансових криз в окремих країнах |
1 |
- |
14 /12 |
Змістовий модуль 2 Міжнародна фінансова безпека та політика антикризового управління
|
|||
Тема 5. Міжнародна фінансова безпека та механізм протидії фінансово-економічним кризам |
2 |
0,5 |
14 /12 |
Тема 6. Антикризові стратегії: сутність, необхідність та характеристика |
1 |
1 |
14 /12 |
Тема 7. Ретроспективний аналіз та оцінка ефектів антикризових стратегій в країнах світу |
2 |
1 |
14 /12 |
Тема 8 Перебіг та шляхи подолання кризових явищ в Україні на рубежі ХХХХІ ст. |
1 |
1 |
14 /12 |
Тема 9. Вплив на фінансову безпеку України сучасних світових криз та напрями їх запобігання |
1 |
0,5 |
14 /12 |
Разом |
12 |
6 |
126 / 108 |
РОЗДІЛ 2
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
ЗМІТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ТЕОРІЯ, ІСТОРІЯ ТА ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ СВІТОВИХ КРИЗ
Тема 1.
СВІТОВІ КРИЗИ: ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ
Кризи як природній стан економіки: теорія та методологія дослідження економічних циклів та економічних криз. Історія та хронологія світових криз. Історична динаміка поширеності економічних і фінансових криз у світі. Природа і форми фінансових потрясінь, їх вплив на соціальний, економічний і політичний розвиток держав.
Фундаментальні причини та соціально-економічні наслідки світових криз. Деформація економічного циклу і специфіка світових економічних криз на рубежі ХХ-ХХІ ст. Структурні зміни в світовому господарстві під впливом глобальних і регіональних економічних криз.
Сучасні світові кризи як прояв фінансової глобалізації. Світові економічні кризи та їхні сучасні модифікації. Структурний характер сучасної глобальної кризи.
Криза – 1) різка зміна звичайного стану речей, злом, загострення становища;
2) періодичне перевиробництво товарів, що призводить до різкого загострення всіх суперечностей економіки країни: скорочення виробництва, розладу кредитних та грошових відносин, банкрутства фірм, масового безробіття і зубожіння населення;
3) гостра нестача чого-небудь [9];
4) крайнє загострення протиріч у соціально-економічній системі, що загрожує її життєстійкості в навколишнім середовищі.
Дослідження природи і причин криз, принципів антикризових програм, основних складових нової політико-економічної системи глобального інформаційного суспільства сприяє формуванню нової парадигми, заснованої на еволюційній та інституційній теорії.
Криза, згідно сучасної теорії еволюції – невід’ємна і органічна складова процесу розвитку економічної системи, яка передбачає перехід до нової фази циклу або нового циклу. Кризу неможливо уникнути, адже ресурси і цілі кожної економічної системи обмежені і вичерпні, а в інформаційній економіці вони відрізняються від тих, що притаманні індустріальній.
Теорії криз по різному інтерпретують причини їх виникнення, взаємозв’язок і взаємообумовленість окремих їх різновидів.
Загалом, основними причинами криз є:
техногенні і природні;
суб’єктивні та об’єктивні;
зовнішні і внутрішні.
Основні класифікаційні ознаки та види криз наведено в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1.
Класифікація криз
Класифікація (види) криз |
|
за мірою охоплення |
(Поділ умовний) |
за проблематикою (масштабами) |
|
за структурою відносин у соціально-економічній системі |
|
за причинами |
|
за передбачуваністю виникнення |
|
За регулярністю виникнення |
|
за характером (глибиною) |
|
за тривалістю |
|
Стосовно кризи державного управління то їх можна класифікувати за іншими ознаками, які враховують причини, характер та наслідки кризи: за особистісною ознакою: об’єктивна, суб’єктивна; за ступенем керованості: керована, некерована; за масштабом: локальна, функціональна, глобальна; за ступенем втрат: незначна, збиткова, руйнівна; за відношенням до середовища: екзогенна, ендогенна; за ступенем впливу: легка, середня, глибока; за вірогідністю виникнення: випадкова, закономірна; за природою виникнення: природна, штучна; за ступенем вияву: потенційна, латентна, гостра; за тривалістю: короткочасна, затяжна, циклічна; за інтенсивністю вияву: уповільнена, інтенсивна, реактивна; за характером процесу: оновлення, оздоровлення, ослаблення, нова криза, загострення.
Генезис трактування криз:
І етап поч. XVII ст. – сер.30-их рр. ХХ ст.
Економічні кризи не можливі при капіталізмі (Дж.С. Мілль, Ж-Б. Сей, Д. Рікардо) або вони носять лише випадковий характер і система вільної конкуренції здатна самостійно їх переборювати (Ж.-Ш. Сісмонді, Р. Родбертус, К. Каутський);
Еміль де-Лвель причини економічних криз – умови грошового обігу. Причинами і передумовами виникнення промислових криз є: витік золота з країни за кордон та розвиток кредиту.
ІІ етап сер. 30-их рр. ХХ ст. – 60-ті рр. ХХ ст.
висновки Дж. Кейнса, про те, що економічні кризи (депресія, застій) неминучі в умовах класичного капіталізму і випливають із природи властивого йому ринку.
концепція Р. Гільфердинга [12, с. 279] загальна можливість появи кризи представлена умовою: без обігу грошей і без розвитку їх функцій в якості платіжного засобу була би неможлива і поява кризи. Простому товарному виробництву (докапіталістичному товарному виробництву) кризи були невідомі. У даному випадку порушення господарського життя не економічні закономірні кризи, а катастрофи, що виникають із особливих природних чи історичних умов (неврожаї, засухи, епідемії, війни), тобто з економічної точки зору – причин випадкових. Капіталістичний тип виробництва надає товарному виробництву загальний характер: всі продукти приймають форму товару, а продаж товару створює необхідність відновлення та поповнення виробництва цього ж товару. Такі умови призводять виробника в залежність від ринку.
концепція економічних криз надвиробництва К. Маркса (яка стала основою для багатьох теорій про економічну циклічність).
Причини економічних криз:
відсутність автоматичного зростання сукупного попиту слідом за розширенням виробництва (оскільки метою капіталу є не задоволення потреб, а виробництво прибутку, то часто виникає ситуації невідповідності між обмеженими розмірами споживання та виробництвом);
нерівномірність відтворення та циклічність оновлення основного капіталу, масова заміна якого відбувається періодично, з інтервалом у 10-12 років (наявність циклу: невпинне зростання виробництва та економічне піднесення підвищення попиту на робочу силу скорочення безробіття підвищення розмірів заробітної плати зниження норми прибутку підрив стимулів до інвестування зниження сукупного попиту поява кризи зростання безробіття, падіння реальної заробітної плати створюються умови для відновлення інвестиційної активності поступове економічне піднесення початок нового циклу).
Криза завжди є вихідним пунктом для великих нових вкладень капіталу, тобто створює матеріальну основу для наступного циклу.
Можливість криз закладена у простому товарному виробництві в результаті появи грошей як засобу обігу та засобу платежу. Але ця можливість є по суті формальною. У простому товарному виробництві ринкові зв’язки обмежені, суспільний поділ праці глибоко не розвинений. Тому, якщо і мали місце кризові явища, то вони носили регіональний, тимчасовий характер і не порушували увесь відтворювальний процес.
Дійсна можливість економічних криз створюється капіталізмом на машинній стадії його розвитку. Основне протиріччя капіталізму є причиною економічних криз та циклічних коливань.
Основне протиріччя капіталізму – це протиріччя між суспільним характером виробництва і приватною формою привласнення. Воно означає, що у міру розвитку суспільного поділу праці, поглиблення спеціалізації і кооперування виробництво стає все більш усуспільненим. Кінцевий продукт праці є результатом діяльності багатьох робітників, підприємців у різних сферах виробництва. Матеріальною основою цього процесу є крупна машинна індустрія. Разом з тим форма привласнення залишається приватною – суспільний продукт привласнюється не всім суспільством в цілому, а власниками засобів виробництва.
Основне протиріччя капіталізму виявляється в конкретних своїх суперечностях. До них належать диспропорції між виробництвом і споживанням, виробництвом і розподілом, між планомірною організацією виробництва на окремому підприємстві і стихійним механізмом ринкового регулювання на рівні всієї економіки, між рухом заощаджень і інвестицій, між нагромадженням капіталу на рівні суспільства і розвитком окремих галузей і підприємств, тощо.
Наявність цих суперечностей приводить до постійних порушень необхідних пропорцій процесу відтворення і реалізації сукупного суспільного продукту. Це означає, що кризи є необхідною і єдино можливою формою тимчасового розв’язання основного протиріччя капіталізму. Сама економічна історія свідчить про це. Економічні кризи – постійний супутник ринкової економіки з тих пір, коли в основі технологічного способу виробництва стала машинна індустрія (промислова революція в Англії наприкінці ХVІІІ ст. і перша криза 1825 р.).
ІІІ етап 60-ті рр. ХХ ст. – дотепер
Розмежування екзогенних (внутрішніх) і ендогенних (зовнішніх) причин циклічної ринкової економіки.
70-80 рр. – представники теорії раціональних очікувань – «Рівноважний діловий цикл»
Крива Філіпса – рівень безробіття і рівень інфляції – «Політичний діловий цикл».
Є.С. Варга у монографії «Сучасний капіталізм та економічні кризи» (1963р.) виокрем наступні теорії криз: 1) кризові явища мали місце у всіх суспільних формаціях; 2) кризи породжуються не суспільними причинами, а стихійними; 3) причини криз полягають у недоспоживанні; 4) диспропорційність між окремими галузями виробництва, тощо.
Особливості криз:
неповторність. Причини, перебіг та наслідки є неоднаковими навіть для країн-сусідів;
на кризи впливає паніка. Криза, її глибина визначається дією економічних детермінантів, помножених на психологічне сприйняття населенням відповідних процесів (криза та її глибина визначається дією економічних детермінант, помножених на психологічне сприйняття населення відповідних процесів. Наприклад, під час Великої Депресії (1929-1932 рр. Ф. Рузвельт звертаючись до американського народу зазначив, що найбільшим ворогом у подоланні кризи є страх, і лише подолавши його можна розраховувати на перемогу);
подвійні функції кризи – руйнівна місія і водночас конструктивна роль в системі не лише економічного, а й суспільного розвитку загалом (криза є не лише руйнівною. Вона формує передумови для наступного зростання, дає
Таблиця 1.2.
Хронологія та типологія світових фінансових криз
Дата |
Світова криза |
Із історії кризи |
1 |
2 |
3 |
1788-1792 рр. |
Економічна криза у Франції |
У першій половині ХVІІІ ст. у Франції спостерігався економічний бум. Наприкінці століття був застій: мануфактури виробляли товарів більше, ніж споживало населення. 1780 р. виявився неврожайним, запасів зернових вистачило лише на кілька років. Багато мануфактур згорнули виробництво, тисячі міщан залишилися без роботи. Почалися масові заворушення. Державний борг у ці роки зріс у кілька разів, для повернення позик влада ввела додаткові податки. Економічна криза призвела до політичного колапсу, і в 1792 р. почалася Велика французька революція. |
1825 р. |
Перша міжнародна фінансова криза |
На початку 1820-х рр. європейські інвестори (переважно вихідці з Великої Британії) вкладали в розробку золотих і срібних копалень у Латинській Америці. Видобуті в регіоні дорогоцінні метали постачали до Англії, зокрема на фондову біржу в Лондоні. Масові спекуляції із золотом та сріблом виснажили резерви банку Англії, вибухнула фондова криза, що викликала паніку в банківській системі Великої Британії. Криза перекинулася на Латинську Америку, оскільки золотошукачі втратили основний ринок збуту. |
1836 р. |
Фондова криза в Англії |
У 1836 р. – неврожай кукурудзи в Англії та високий рівень відпливу капіталу (в Америці розпочався бавовняний бум). Міжнародні золоті резерви Банку Англії істотно зменшилися, йому довелося підвищити дисконтну ставку. Почалася криза на Британському фондовому ринку. |
1847 р. |
Фондова криза в Європі |
На початку ХІХ ст. найпопулярнішим активом на фондовому ринку Європи були акції залізничних компаній. Спекулятивний бум на залізничних акціях того часу багато в чому схожий на масові інвестиції в com-індустрію на межі ХХ-ХХІ ст. Багато залізничних компаній не виправдали сподівань інвесторів, деякі з них лопнули. Почалася фондова криза, що перекинулася на банківську систему Англії, Німеччини та Голландії. |
18571858 рр. |
Перша світова економічна криза |
Почалася в США. Причина – масові банкрутства залізничних компаній та обвал ринку акцій. Колапс на фондовому ринку спровокував кризу американської банківської системи. Того ж самого року криза перекинулась на Англію, а потім на всю Європу. Біржові хвилювання прокотилися навіть Латинською Америкою. Найбільше постраждали Великобританія, Франція та Німеччина. За вересень 1857 р. було закрито 325 банків, відсоток становив – до 100%. |
Продовження таблиці 1.2
1 |
2 |
3 |
Світова економічна криза 1857 р. була зумовлена впливом циклічного розвитку економіки. Стихійний вплив ринку на виробництво і зростаюча конкуренція періодично призводили до криз надвиробництва. З часом промислові кризи переросли у фінансові. |
||
1861 р. |
Валютна криза в США |
На початку громадянської війни між Північчю і Півднем США Держказначейство країни звернулося по фінансову допомогу до американських банків. Банки надали уряду кредит, однак влада США не змогла погасити позику вчасно. Виникла криза ліквідності банківської системи, що тривала до кінця війни – 1865 року. |
18751876 рр. |
Криза платоспроможності російських банків |
Причини: недостатня стійкість до несприятливих зовнішніх впливів; високо ризикова кредитна політика надання кредитів без реального або мало ліквідним забезпечення; надмірне захоплення спекулятивними операціями банків; |
1890 р. |
Криза банку Baring |
Найстаріший англійський банк Baring – кредитор залізниць та інших інфраструктурних проектів – збанкрутував. Банк Франції та Російський центральний банк надали Англії великий кредит, що допоміг країні впоратися з валютною кризою і провести санацію банку. |
1907 р. |
Криза фондової біржі в Нью-Йорку |
Банк Англії підняв дисконтну ставку з 3,5 до 6% для поповнення золотих резервів. Це призвело до відпливу капіталу з США – інвестори охоче вкладали у державні папери Королівства. Акції на Нью-Йоркській фондовій біржі обвалилися. |
1914 р. 1914-1918 рр. |
Міжнародна фінансова криза І Світова фінансова криза |
Була викликана початком Першої світової війни. Причина – тотальний розпродаж паперів іноземних емітентів урядами США, Великої Британії, Франції та Німеччини для фінансування воєнних дій. За підрахунками економістів, загальні витрати країн-учасниць становили близько 360 млрд. дол. Економічні підсумки війни: безробіття, інфляція, ріст податків, підвищення цін і зубожіння народів усіх країн, що воювали. |
1920-1922 рр. 1920-1921 рр. |
ІІ Світова фінансова криза |
Післявоєнна дефляція і рецесія. Явище було пов’язано з банківськими і валютними кризами в Даній, Італії, Фінляндії, Голландії, Норвегії, США та Великій Британії. Причини: масова демобілізація і відсутність робочих місць, низька зарплата, занадто довгий робочий день. Європу охопили страйки. |
Продовження таблиці 1.2
1 |
2 |
3 |
29.10.1929 р. 1929-1933 рр. |
І «Чорний понеділок» Велика депресія ІІІ Світова фінансова криза |
Один із двох «Чорних понеділків» минулого століття – два найбільших краха ринків цінних паперів. 29 жовтня 1929 р. обрушилися всі фондові індекси на американських біржах. На Уолл-Стріт індекс по акціям 30 провідних компаній (індекс Dow Jones Industrial Average) впав одразу на 13%. Кризі передувало скорочення виробництва в країнах, що розвиваються: бум фондового ринку в США у 1927-1928 рр. призвів до відпливу капіталу з Європи та Латинської Америки, спровокував кілька валютних криз в Австралії, Аргентині, Бразилії, Уругваї. Велика депресія відкинула країни Заходу у промисловому розвитку щонайменше на 20 років. Рівень промислового виробництва у Франції впав до обсягів 1911 р., США – 1905-1906 рр., Німеччини – 1896 р., Англії – 1897 р. Збанкрутувало близько 130 тис. американських підприємств, з них 5760 банків – п’ята частина усіх банків США. Європа охоплена страйками та спадом виробництва. Л. Мізес, Ф. Хаєк, Ф. Сомалі – передбачали появу «Великої депресії». |
1933 р. |
Криза долара |
Президент США Теодор Рузвельт вирішив припинити дію золотого стандарту в США. На той момент запаси золота в ФРС не покривали обсягу грошової маси в країні. Побоюючись планів Рузвельта, іноземні інвестори почали скуповувати долари, обмінювати їх на золото і вивозити дорогоцінний метал з країни. У підсумку Рузвельт здійснив задумане: скасував прив’язку долара до золота. |
1973 р. |
Перша енергетична криза |
Почалася з подачі країн – членів ОПЕК, що знизили обсяги видобутку нафти. Таким чином добувачі чорного золота намагалися підняти вартість нафти на світовому ринку. 16 жовтня 1973 р. ціна бареля нафти підвищилася на 67% - з 3$ до 5$. У 1974 р. вартість нафти сягнула 12$. |
1973-1975 рр. |
ІV Найглибша світова фінансова криза |
Розпочалася в США. Високий рівень інфляції. Криза охопила енергетику, сировинні галузі, сільське господарство та валютну систему. Напружена політична ситуація, що склалася на початку 1970 рр. Каменем спотикання став Ізраїль, що увійшов у конфронтацію з арабським світом. Призвело до падіння цін на нафту на 70% і глобальної енергетичної кризи. |
19.10.1987 р. |
ІІ «Чорний понеділок» V Світова фінансова криза |
В понеділок 19 жовтня 1987 р. падіння індексу (індекс Dow Jones Industrial Average) склав 23% (22,3%) – а саме падіння на 508 пунктів. Після чого, для запобігання обвалів ринку було встановелно «правило переривання торгів», якщо індекс падає більше ніж 350 пунктів. Обидва випадки («Чорні |
Продовження таблиці 1.2
1 |
2 |
3 |
|
|
понеділки») в США стали початком тяжких криз на фондових ринках всього світу. Слідом за американським провалилися ринки Австралії, Канади, Гонконгу. Катастрофу на світових фондових майданчиках біржовики вважають містикою: даній події не передували економічні чи політичні потрясіння. Можлива причина кризи - стадний ефект: відплив інвесторів з ринків після істотного зниження капіталізації двох-трьох великих компаній. |
З 1990 рр. всі кризи є кризами епохи фінансової глобалізації. Які виникли і виникають у благополучних країнах світу та мають несподіваний (непередбачуваний) характер. |
||
1994-1995 рр. |
Кризи Латиноамериканських країн:
Мексиканська криза |
«Перша криза ХХІ століття» (Мішель Камдесю). Наприкінці 80-их рр. мексиканський уряд провадив політику залучення інвестицій у країну. Зокрема, чиновники відкрили фондову біржу, вивели на майданчик більшість мексиканських держкомпаній. У 1989-1994 рр. у країну хлинув потік іноземного капіталу. Перший прояв кризи – втеча капіталу з Мексики: іноземці почали побоюватись економічної кризи. У 1995 р. з країни «пішли» 10 млрд. дол. США. Почалася криза банківської системи. |
1994 р. |
Криза в Аргентині |
Причини кризи: надмірна висока чисельність банків (1994 р. - 205 банків, 1999 р. – 104 банки); жорстка міжбанківська конкуренція; високорентабельний і високо ризиковий портфель банківських активів |
Серпень 1998 р. |
Бразильська криза |
Індекс курсу акцій на головній фондовій біржі країни знизився на 40 %. Почалася паніка і масова втеча капіталу з країни. Центральний банк почав скуповувати національну валюту, ставка рефінансування - 30%. Призвело до недоступності банківських кредитів. |
1997-1998 рр. |
Азійська криза VІ Світова фінансова криза |
Най масштабніше падіння азіатського фондового ринку з часі Другої світової війни. Криза стала наслідком відходу іноземних інвесторів з країн Південно-Східної Азії. Причина – девальвація національних валют регіону і високий рівень дефіциту платіжного балансу країн ПСА. За підрахунками економістів, азіатська криза знизила світовий ВВП на 2 трлн. дол. США. Криза вразила найбільш розвинуті у міжнародних фінансово-валютних відносинах країни: Корею, Індонезію, Малайзію, Таїланд («тигри»). Причини: високі дисконтні ставки банківського кредиту і орієнтована на експорт споживчих товарів економіка – залучили багато іноземних інвесторів. |
Продовження таблиці 1.2
1 |
2 |
3 |
1998 р. |
Російська криза VІІ Світова економічна криза |
Одна з найважливіших економічних криз в історії Росії. Причина дефолту – величезний державний борг країни, низькі світові ціни на сировину (Росія великий постачальник нафти і газу на світовий ринок) і піраміда державних короткострокових облігацій, за якими уряд РФ не зміг розплатитися вчасно. Курс рубля щодо долара в серпні 1998 р. – січня 1999 рр. знизився в тричі – з 6 до 21 рубля за долар. Проте, девальвація рубля дозволила російській економіці стати більш конкурентоспроможною. |
2001 р. |
Криза Com |
Крах Інтернет - компаній (доткомів) спочатку зачепив дрібні Інтернет – компанії. Потім хвиля банкрутств прокотилася великими компаніями, що спеціалізувалися на послугах b2b (бізнес для бізнесу). Причина кризи – не виправдано високий рівень інвестицій у підприємства ІТ – сектору і низькі фінансові показники багатьох із них. Після кризи доткомів у США почалася рецесія. |
2008-2009 рр. |
Світова фінансова криза VІІІ Світова фінансова криза |
Обвал на світових фондових ринках 21 січня 2008 р. вже охрестили «Чорним понеділком». Падіння курсу цінних паперів спровокував президент США Джордж Буш, надавши план з реанімації національної економіки на 150 млрд. дол. Проте, його план не отримав кредиту довіри на Уолт стріт, після чого заокеанський песимізм накрив Азію та Європу і спричинив низку гучних банкрутств. Кризу 2008-2009 рр. порівнюють з «Великою депресією» |
поштовх для розвитку економічного та суспільного процесу у всіх його складових);
криза – шанс для сильного, життєздатного1.
До початку XX ст. ринкова економіка переживала, в основному, кризи надвиробництва, що виникали при порушенні рівноваги між сукупним попитом і сукупною пропозицією (табл. 1.2). При перенасиченні ринку виникав спад виробництва, що продовжувався доти, поки товарні запаси, що накопичилися, не виснажувалися. Далі виникало піднесення виробництва до передкризового стану і вище, поки економіка не «перегрівалася». Важливим наслідком криз надвиробництва було відновлення основного капіталу.МВФ впродовж 1975-1997 рр. зафіксовано понад 150 валютних і 54 боргових кризи у понад 50 країнах світу.
В історичному аспекті найважливішими кризами варто вважати такі:
Велика депресія – 18 країн з спадом споживання на 19 %;
Перша світова війна – 19 країн із спадом споживання на 24 %;
Друга світова війна – 22 із 35 країн зазнали кризи з середнім падінням споживання на 35 %.
Під час військових дій держави часто зменшують витрати на споживання, щоб збільшити військові витрати.
Причинами криз можуть бути, як зовнішні так і внутрішні фактори. Перші пов’язані з тенденціями і стратегією макроекономічного розвитку чи навіть розвитку світової економіки, конкуренцією, політичною ситуацією в країні, другі з ризикованою стратегією маркетингу, внутрішніми конфліктами, недоліками в організації виробництва, недосконалістю управління, інноваційної та інвестиційної політикою.
У розумінні кризи велике значення мають не тільки його причини, але й різноманітні наслідки: можливе відновлення організації чи її руйнування, оздоровлення або виникнення нової кризи (табл. 1.3). Наслідки кризи можуть вести до різких змін чи м’якого тривалого і послідовного виходу. Різні наслідки кризи визначаються не тільки його характером, а й антикризовим управлінням, яке може пом’якшувати кризу або загострювати його.
Впливу на економічні результати виразяться в зниженні всіх показників економічної ефективності, зростання витрат, необхідних для функціонування підприємства.
На економічному рівні виділяють чотири типи наслідків фінансової кризи:
падіння цін фінансових активів і цін на нерухомість;
різке зниження цін на сировинні товари, в тому числі енергоносії, метали і продукти харчування;
відсутність наявних коштів (доларів США) на місцевих і міжнародних валютних ринках;
швидке зниження доходів від експорту [32, с. 106];
виникнення банківської паніки;
Таблиця 1.3.