- •Розділ 1. Вступ до вивчення дисципліни
- •1.1. Мета і завдання вивчення дисципліни «Антикризові стратегії та міжнародна фінансова безпека»
- •1.2. Опис дисципліни «антикризові стратегії та міжнародна фінансова безпека»
- •1.3. Програма дисципліни «антикризові стратегії та міажнародна фінансова безпека»
- •Змістовий модуль 1. Теорія, історія та емпіричний аналіз світових криз
- •Світові кризи: причини та наслідки
- •Тема 2 класифікація та форми прояву світових криз
- •Тема 3 теоретична концептуалізація, основні моделі, механізми виникнення та канали поширення валютнофінансових криз
- •Тема 4 характер та особливості протікання валютнофінансових криз
- •Змістовий модуль 2. Міжнародна фінансова безпека та політика антикризового управління
- •Міжнародна фінансова безпека та механізм забезпечення глобальної фінансової стабільності
- •Тема 6 антикризові стратегії: міжнародний аспект
- •Тема 7 антикризова політика та оцінка ефектів антикризових заходів у національному вимірі
- •Тема 8 україна і світові фінансові кризи
- •Тема 9 антикризові заходи і фінансова безпека україни в умовах глобальної фінансової нестабільності
- •1.4. Структура залікового кредиту дисципліни «Антикризові стратегії та міжнародна фінансова безпека»
- •Заочна форма навчання
- •Тема 1.
- •Можливі наслідки кризи
- •Сучасні світові кризи як прояв фінансової глобалізації
- •Тема 2. Класифікація та форми прояву світових криз
- •Класифікація економічних криз за м. Бунятяном
- •Тема 3 теоретична концептуалізація, основні моделі, механізми виникнення та канали поширення валютно-фінансових криз
- •Емпіричний аналіз факторів виникнення валютних криз та їх взаємодія
- •Тема 4 характер та особливості протікання валютно-фінансових криз
- •Змістовий модуль 2. Міжнародна фінансова безпека та політика антикризового управління
- •Міжнародна фінансова безпека та механізм забезпечення глобальної фінансової стабільності
- •Тема 6 антикризові стратегії: міжнародний аспект
- •Основні принципи антикризового управління та їх характеристика
- •Тема 7 антикризова політика та оцінка ефектів антикризових заходів у національному вимірі
- •Інструменти реалізації антикризової політики окремих країн світу
- •Антикризові заходи національних урядів та центральних банків окремих країн світу [51]
- •Підтримка окремих секторів у рамках антикризових зусиль національних урядів [51]
- •Тема 8 україна і світові фінансові кризи
- •Тема 9 антикризові заходи і фінансова безпека україни в умовах глобальної фінансової нестабільності
- •Економічна безпека – небезпека – безпека - загрози
- •Індикатори та порогові значення індикаторів стану
- •Загальна характеристика та заходи уряду України щодо виконання вимог для отримання позик мвф
- •Розділ 3 тестові завдання для самостійної роботи студентів
- •Практичне заняття 3
- •Практичне заняття 4
- •Практичне заняття 5
- •Практичне заняття 6
- •Розділ 5 тематика самостійної роботи студентів
- •Розділ 6 список рекомендованих джерел
Підтримка окремих секторів у рамках антикризових зусиль національних урядів [51]
Сектор |
Країна |
Сільське господарство |
Японія, Російська Федерація, Китай |
Автомобільна промисловість |
США, Велика Британія, Франція, Російська Федерація, Китай, Австралія, Бразилія |
Енергетика |
США, Китай |
Авіаційна галузь |
Франція, Російська Федерація, Китай |
Нафтова промисловість |
Російська Федерація, Китай |
Машинобудування (зокрема, сільськогосподарська) |
Російська Федерація |
Оборонно-промисловий комплекс |
Російська Федерація |
Виробництво сталі |
Китай |
Текстильна промисловість |
Китай |
Суднобудування |
Китай |
Проаналізуємо приклади подолання криз, розглядаючи при аналізі рівень виконання державними органами однієї із головних функцій – функції регулювання відносин між виробництвом і соціальною сферами та забезпечення їх рівноваги.
В табл. 7.5 здійснено порівняння політики управління Г. Гувера та Ф. Рузвельта (табл. 7.5). За період 1929-1933 рр. державне управління США характеризувалось:
організації державного управління США тих років були притаманні плановість економіки, широкий пакет заходів соціального захисту населення;
органи державного управління розробили достатньо ефективні та урівноважені заходи державного впливу на економіку;
економіки ставала більш орієнтована на споживача, а отже, ставала все більше ринковою.
Антикризові стратегії та фінансові допомоги під час фінансових криз
Таблиця 7.5
Аналіз антикризової діяльності правління Г. Гувера та Ф. Рузвельта
Етап |
Виробнича та економічна галузь |
Соціальна галузь |
Початкові дані |
Скорочення внаслідок кризи до 1932 р. промислового виробництва на 46 % |
Зниження купівельної спроможності населення |
Зниження виробництва чавуну на 79 %, сталі – на 76 %, автомобілів – на 80 %, тощо |
Масові протести робітників та безробітних (більше 1 млн. учасників) |
|
Банкротство 135 тис. фірм, 5760 банків |
||
Реформи Г. Гувера (1929-1933 рр.) |
Впровадження політики торговельного протекціонізму (обмеження ввозу товарів, збільшення митних платежів) |
Створення національної Ради безробітних (проте кількість безробітних збільшилась до 17 млн. чол.) |
Створення Національної кредитної корпорації, пізніше Реконструктивної фінансової корпорації, Федерального фермерського бюро і здійснення за допомогою них державного кредитування банків (3,5 млрд. дол..), виробників сільськогосподарської та іншої продукції (проте падіння виробництва не зменшилось) |
||
Реформи Ф. Рузвельта (1933-1945 рр.) |
Посилення державного впливу на економіку. Офіційне заперечення політики «грубого індивідуалізму» Гувера (пропонувалось подолання кризи через введення державного планування) |
Одночасне проголошення політики встановлення державного «класового миру» шляхом вироблення на кожному підприємстві «кодексу чесної конкуренції», в якому варто визначити об’єми виробництва, рівень заробітної плати, тривалість робочого тижня, ринки збуту продукції, політику цін тощо (у випадку затвердження кодексу президентом він ставав законом - 99 % мали такі кодекси) |
Здійснення заходів по державному регулюванні перерозподілу доходів між «ссудним» і виробничим капіталу в напрямку останнього методом девальвації долара |
||
Здійснення заходів по стабілізації банківської системи |
||
Введення державного страхування вкладів з метою стимулювання дрібних акціонерів та вкладників |
||
Створення спеціальної державної установи – Адміністрації національного відновлення |
Реалізація системи державних заходів по подоланню безробіття, а саме створення конгресом Адміністрації суспільних робіт, на що було виділено 3,3 млрд. дол.. (на ці кошти створювались робочі лагері для безробітних, де молодь отримувала роботу і повне державне забезпечення; одночасно це слугувало державним «механізмом» стимулювання освоєння нових територій, створення інфраструктури). |
|
Регулювання відносин між підприємцями, державою і народом шляхом розробки на кожному підприємстві «кодексу чистої конкуренції», в якому варто визначити об’єми виробництва, рівень заробітної плати, тривалість робочого тижня, ринки збуту продукції, політику цін тощо |
Мексиканська криза.
Криза в Мексиці напряму зачепила фінансові інтереси США. Пакет фінансової підтримки США Мексиці був сформований доволі швидко і передбачав виділення країні 18 млрд. дол. США (з них: 9 млрд. дол. – уряд США; 3 млрд. дол. – американські банки; 6 млрд. дол. США – інші країни і організації). Наступним етапом стада фінансова допомога МВФ у розмірі – 7 квот Мексики у Фонді (перевищило у двічі допустимий об’єм допомоги).ці заходи допомогли Мексиці вже у 1996 р. збільшити темпи ВВП до 5,2 %, а в 1997 р. – до 6,8%.
Криза в Бразилії
Пакет міжнародної допомоги було сформовано у 1998 р. США, МВФ та інші країни надали Бразилії фінансову допомогу в розмірі – 41,5 млрд. дол. США. Оскільки МВФ надав 18,1 млрд. дол. США Бразилія зобов’язувалась виконати ряд вимог, серед яких: зменшення бюджетного дефіциту, поліпшення фіскальної функції, обмеження банківських кредитів неефективним підприємствам, стримування зростання грошової маси, санація кредитно-банківської системи.
Азійська криза
Країнам Азії, які найбільш потерпали від кризи було надано 117,7 млрд. дол. США, в тому числі: МВФ – 36,1 млрд. дол., Світовий банк і Азійський банк розвитку – 26,7 млрд. дол., іноземні держави на двосторонній основі – 54,9 млрд. дол. США. Загалом Кореї було надано – 58,2 млрд. дол., Індонезії – 42,3 млрд. дол., Таїланду – 17,2 млрд. дол. США.
21 липня 2011 р на зустрічі лідерів країн єврозони прийнято рішення щодо подолання боргової кризи у Греції, з метою запобігання поширенню цієї кризи на інші так звані «периферійні» економіки [56].
Греція отримала свій перший пакет фінансової допомоги у травні 2010 року, однак боргова криза в країні продовжує викликати стурбованість на світових фінансових ринках. До того ж, це загрожує майбутньому самої валюти євро.
Іншим шляхом залучення приватних інвесторів до пакету фінансової допомоги Греції могло б стати введення нового банківського податку. Однак таким нововведенням будуть незадоволені самі банки.