- •Розділ перший
- •Глава 1. Поняття і значення криміналістики
- •§ 1. Предмет, система і завдання криміналістики
- •§ 2. Природа криміналістики
- •§ 3. Зв’язок криміналістики із суміжними галузями знань
- •§ 4. Місце криміналістики у системі правових наук
- •Глава 2. Методи криміналістики
- •§ 1. Процес пізнання у криміналістиці
- •§ 2. Класифікація методів криміналістики та їх види
- •Глава 3. Криміналістична ідентифікація
- •§ 1. Поняття ідентифікації
- •§ 2. Об’єкти, типи і види ідентифікації
- •§ 3. Загальна методика ідентифікації
- •Глава 4. Криміналістична профілактика і прогнозування
- •§ 1. Криміналістична профілактика злочинів
- •§ 2. Криміналістичне прогнозування
- •Глава 5. Історія криміналістики
- •§ 1. Виникнення і розвиток криміналістики
- •§ 2. Сучасний стан криміналістики в Україні
- •§ 3. Експертні та криміналістичні установи в Україні
- •Розділ другий
- •Глава 6. Загальні положення криміналістичної техніки
- •§ 1. Поняття криміналістичної техніки та її галузі
- •§ 2. Правові основи використання криміналістичної техніки
- •§ 3. Техніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства
- •§ 4. Технічні засоби профілактики
- •Глава 7. Судова фотографія та відеозапис
- •§ 1. Поняття судової фотографії та її значення
- •§ 2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
- •§ 3. Судово-дослідницька фотографія
- •§ 4. Судовий відеозапис
- •Глава 8. Трасологія
- •§ 1. Поняття трасології та її значення
- •§ 2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •§ 3. Класифікація слідів
- •§ 4. Основи дактилоскопії
- •§ 5. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук. Сутність дактилоскопічної експертизи
- •§ 6. Сліди ніг та взуття людини
- •§ 7. Сліди знарядь злому та інструментів
- •§ 8. Сліди транспортних засобів
- •Глава 9. Судова балістика
- •§ 1. Поняття судової балістики та її значення
- •§ 2. Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів
- •§ 3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види
- •§ 4. Слідчий огляд вогнепальної зброї та слідів її дії
- •§ 5. Можливості судово-балістичної експертизи
- •Глава 10. Техніко-криміналістичне дослідження документів
- •§ 1. Поняття документа у криміналістиці
- •§ 2. Слідчий огляд документів. Сутність техніко-криміналістичного дослідження
- •§ 3. Встановлення змін у документі
- •§ 4. Встановлення слабковидимих і невидимих текстів
- •§ 5. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів
- •§ 6. Встановлення технічних підробок підписів
- •§ 7. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів
- •§ 8. Дослідження матеріальної частини документів
- •Глава 11. Криміналістичне дослідження письма
- •§ 1. Предмет судового почеркознавства. Навик письма та його властивості
- •§ 2. Ідентифікаційні ознаки письма
- •§ 3. Підготовка матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи
- •§ 4. Методика судово-почеркознавчої експертизи
- •§ 5. Особливості авторознавчого дослідження
- •Глава 12. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності
- •§ 1. Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності
- •§ 2. Класифікація ознак зовнішності людини (словесний портрет)
- •§ 3. Експертне ототожнення особи за фотозображенням (портретно- криміналістична експертиза)
- •Глава 13. Кримінальна реєстрація
- •§ 1. Поняття і значення кримінальної реєстрації
- •§ 2. Види криміналістичних обліків
- •§ 3. Дактилоскопічний облік
- •Розділ третій
- •Глава 14. Загальні положення криміналістичної тактики
- •§ 1. Поняття і предмет криміналістичної тактики
- •§ 2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
- •§ 3. Джерела і функції тактичних прийомів
- •§ 4. Класифікація тактичних прийомів
- •§ 5. Система тактичних прийомів.Тактичні комбінації і тактичні операції
- •§ 6. Психологічні основи використання тактичних прийомів
- •§ 7. Тактичне рішення. Проблема тактичного ризику
- •Глава 15. Організація і планування розслідування
- •§ 1. Сутність організації розслідування
- •§ 2. Поняття і принципи планування розслідування. Техніка планування
- •§ 3. Вчення про криміналістичну версію
- •Глава 16. Слідчий огляд
- •§ 1. Поняття, види та принципи огляду
- •§ 2. Підготовка до огляду місця події
- •§ 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
- •§ 4. Тактика огляду місця події
- •§ 5. Огляд трупа
- •§ 6. Фіксація результатів огляду місця події
- •Глава 17. Допит
- •§ 1. Поняття та види допиту
- •§ 2. Процес формування показань
- •§ 3. Підготовка до допиту
- •§ 4. Зміст тактики допиту
- •§ 5. Встановлення психологічного контакту
- •§ 6. Актуалізація забутого в пам’яті допитуваного
- •§ 7. Викриття неправди в показаннях
- •§ 8. Допит неповнолітніх
- •§ 9. Тактика очної ставки. Перехресний допит
- •§ 10. Фіксація результатів допиту
- •Глава 18. Обшук і виїмка
- •§ 1. Поняття та ознаки обшуку
- •§ 2. Об’єкти та види обшуку
- •§ 3. Ситуаційна зумовленість тактики обшуку
- •§ 4. Системи тактичних прийомів обшуку
- •§ 5. Особливості проведення виїмки
- •§ 6. Фікція результатів обшуку та виїмки
- •Глава 19. Пред’явлення для впізнання
- •§ 1. Поняття, мета та об’єкти пред’явлення для впізнання
- •§ 2. Підготовка до пред’явлення для впізнання
- •§ 3. Порядок пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
- •§ 4. Фіксація результатів пред’явлення для впізнання
- •Глава 20. Відтворення обстановки і обставин події (слідчий експеримент та перевірка показань на місці)
- •§ 1. Поняття та види слідчого експерименту
- •§ 2. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
- •§ 3. Особливості перевірки показань на місці
- •§ 4. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •Глава 21. Призначення та проведення судових експертиз
- •§ 1. Поняття судової експертизи, її види та значення
- •§ 2. Процесуальні та організаційні питання призначення експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
- •§ 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
- •§ 4. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •Розділ четвертий
- •Глава 22. Загальні положення методики розслідування злочинів
- •§ 1. Сутність методики розслідування злочинів
- •§ 2. Окремі методики розслідування різних видів злочинів
- •§ 3. Криміналістична характеристика злочинів
- •§ 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
- •§ 5. Основи взаємодії та інформаційного забезпечення в методиці розслідування злочинів
- •Глава 23. Розслідування вбивств
- •§ 1. Криміналістична характеристика вбивств
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості розслідування деяких видів убивств
- •Глава 24. Розслідування вбивств на замовлення
- •§ 1. Поняття та ознаки вбивства на замовлення
- •§ 2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •Глава 25. Розслідування зґвалтувань
- •§ 1. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні зґвалтувань
- •Глава 26. Розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (розкрадання*)
- •§ 1. Криміналістична характеристика розкрадань
- •§ 2. Тактика перевірочних дій при встановленні ознак розкрадання
- •§ 3. Типові слідчі ситуації при розслідуванні розкрадань
- •§ 4. Побудова слідчих версій і планування розслідування
- •§ 5. Роль ревізійного контролю і аудиту у виявленні та розслідуванні розкрадань
- •§ 6. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Глава 27. Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності
- •§ 1. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування злочинів, вчинених шляхом кредитно-фінансових операцій
- •§ 2. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування податкових злочинів
- •§ 3. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
- •Глава 28. Розслідування контрабанди
- •§1. Криміналістична характеристика контрабанди
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 4. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні контрабанди
- •Глава 29. Розслідування злочинів у сфері службової діяльності (службові злочини)
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності
- •§ 2. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування хабарництва
- •§ 3. Особливості розслідування зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень
- •§ 4. Особливості розслідування службової недбалості
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні службових злочинів
- •Глава 30. Розслідування крадіжок
- •§ 1. Криміналістична характеристика крадіжок
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні крадіжок
- •Глава 31. Розслідування грабежів і розбоїв
- •§ 1. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Глава 32. Розслідування шахрайства
- •§ 1. Криміналістична характеристика шахрайства
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Глава 33. Розслідування вимагань
- •§ 1. Криміналістична характеристика вимагань
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Глава 34. Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Глава 35. Розслідування підпалів та інших злочинів, пов’язаних із виникненням пожеж
- •§ 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних із виникненням пожеж
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж
- •Глава 36. Розслідування екологічних злочинів
- •§ 1. Криміналістична характеристика екологічних злочинів
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Глава 37. Розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
§ 3. Зв’язок криміналістики із суміжними галузями знань
Одним із основних питань формування і розвитку конкретної науки є визначення її місця в системі наукових знань, зв’язків з іншими галузями, відмінностей її від них і, насамперед, суміжних дисциплін. Якість і результативність дослідження даної проблеми багато в чому залежать від з’ясування сутності й особливостей об’єктів, досліджуваних криміналістикою.
Кожна наука має свої безпосередні об’єкти вивчення. Для криміналістики і всієї групи кримінально-правових наук таким загальним об’єктом дослідження є система, що складається з двох частин, або підсистем:
1) злочинність як сукупність злочинів різного виду, злочинна діяльність;
2) сфера кримінально-правової боротьби зі злочинністю як діяльність по виявленню, розкриттю, розслідуванню, судовому розгляду і попередженню злочинів.
Дослідження такого об’єкта криміналістики, як злочинність вимагає розробки криміналістичної характеристики різних видів злочинів на основі узагальнення їх типових ознак (слідів), вивчення і систематизація яких необхідні для ефективного виявлення, розкриття і попередження злочинів.
Дослідження іншого об’єкта криміналістики — сфери кримінально-правової боротьби зі злочинністю передбачає вивчення:
1) кримінального законодавства;
2) законодавства, що регулює відношення у сфері боротьби зі злочинністю (Кримінально-процесуального кодексу України (далі — КПК), законів України «Про мiлiцію», «Про оперативно-розшукову діяльність» та ін.);
3) діяльності правоохоронних органів і узагальненого досвіду їх боротьби зі злочинністю;
4) провадження по кримінальних справах у суді;
5) кримінально-правової галузі знань.
З юридичних наук проблеми злочинності й боротьби з нею безпосередньо вивчає кримінально-правова галузь, до якої належать науки кримінального права, кримінального процесу, кримінології, криміналістики, оперативно-розшукової діяльності, кримінально-виконавчого права, кримiнально-правової статистики і низка інших суміжних дисциплін: судова медицина, судова психіатрія, судова бухгалтерія, судове товарознавство та ін. Злочинність є об’єктом дослідження й інших галузей знань, виходячи з їх цілей, у межах відповідного предмета вивчення. Наприклад, злочинність як об’єкт дослідження суспільства вивчається філософією, філософією права, соціологією, юридичною психологією та іншими науками.
Розвиток наук, що вивчають злочинність, склався так, що кожна з них вивчає загальний об’єкт під кутом зору власного предмета дослідження, утворюючи загальну систему пізнання об’єкта.
Для успішного ведення боротьби зі злочинністю необхідні знання, що на нормативно-правовій основі визначають:
— які діяння є злочинними і з якими ознаками складу злочину (наука кримінального права);
— які методи і засоби виявлення і дослідження слідів, що проявляються при підготовці до злочину, його здійсненні та прихованні (криміналістика);
— який порядок збирання, перевірки, оцінки доказів, процесуального провадження по кримінальних справах (наука кримінального процесу);
— які типові обставини, що сприяли здійсненню певних видів злочинів і заходи для їхнього попередження (кримінологія);
— які методики і засоби виявлення та припинення злочинних діянь, що готуються і почалися (наука оперативно-розшукової діяльності);
— яка кількісна характеристика злочинності, діяльності органів боротьби зі злочинністю, її тенденції (кримінально-правова статистика);
— які можливості одержання і використання кримінальної інформації для контролю латентності й рецидиву злочинів, запобігання злочинам, що вчиняються в умовах кримінально-виконавчих установ (кримінально-виконавче право).
У системі зазначених наук криміналістиці належить координуюча роль як галузі, що вивчає проблеми виявлення, фіксації, вилучення, дослідження слідів у вигляді змін, що відбуваються в результаті злочинної діяльності, як загального інформаційного джерела, використовуваного для вивчення злочинів, розробки їх відповідних характеристик: кримінально-правової (кваліфікаційної), кримiнально-процесуальної (доказової), кримінологічної (попереджувальної), криміналістичної (слідової).