- •Вступна лекція (питання до семінару №1)
- •9. Тіньова економіка 10.Економічна теорія в сучасному суспільстві
- •1.Стан данної економічної системи.
- •2.Економічний потенціал цієї системи.
- •3. Перспективи розвитку цієї економічної системи. --------------
- •Розглянемо три наступні питання
- •Взаємозв’язок потреб, виробництва і попиту.
- •Процес суспільного виробництва, його фактори, зміст і результативність.
- •1.Закон зростання потреб і соціально-економ. Ефективність виробництва
- •2. Взаємозв”язок потреб, виробництва і попиту
- •3. Процес суспільного виробництва, його фактори, зміст і результативність.
- •Лекція – тіньова економіка
- •Економічна теорія в сучасному суспільстві
- •Отже, основні наукові течії економічної думки в сучасному суспільстві
- •Які функції сучасного курсу «Економічна теорія» і його значення для творчого оволодіння суспільними процесами сьогоднішнього глобалізованого світу.
3. Процес суспільного виробництва, його фактори, зміст і результативність.
Виробництво як процес суспільної праці складається з таких фаз: безпосереднього виробництва, розподілу, обміну, споживання. Воно послідовно проходить усі ці фази і одночасно перебуває в кожній з них у певний момент. Важливою характеристикою виробництва є його двоїстість.
- в кожний момент цього процесу має місце праця і здійснюються її витрати.
З точки зору створення конкретних благ процес виробництва є продуктивною силою, яка сама себе створює.
Процес виробництва – це взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин, які перебувають у суперечливій єдності, але відносно автономні у своєму розвитку.Останній може бути як еволюційним так і стрибкоподібним.
Продуктивні сили: 1.робоча сила як особистий фактор виробництва (ФВ):
(Робоча сила, здібність людини працювати, підприємницькі здібності, трудові ресурси)
2.засоби виробництва як уречевлений фактор виробництва
(а/ засоби праці: інструменти, обладнання,технолог.процеси і енергопостачання, АСУ ін.
б/предмети праці: дані природою, що в процесі праці переробляються чи обробляються).
Наука в продуктивних силах виступає як поєднання особистого і уречевленого ФВ.
Характерною рисою виробництва як процесу є поєднання в ньому елементів розвитку і функціонування, (тобто безперервного його повторення, в ході якого створюються передумови для розвитку. Нарощування кількісних змін під час функціонування суспільного виробництва робить можливим перехід на новий якісний рівень, на якому знову-таки забезпечується більш ефек-тивне функціонування. Важливою особливістю цього процесу є створення не тільки матеріальних, а й нематеріальних благ і послуг, значення яких зросло.
Ресурси---------процес виробництва----------------продукт--------споживання
І І
І<--------- Відновлення та накопичення ресурсів--------І
Види факторів виробництва зумовлені різноманітною виробничою діяль-ністю людини, що є об”єктивною підставою суспільного поділу праці. Для типів факторів виробництва характерною є визначеність. Вони представлені засобами виробництва – речовий фактор, безпосередніми виробниками (робоча сила)– особистий фактор – які наділені здатністю до праці(в т.ч. до підприємницької діяльності, що реалізується у поєднанні з засобами праці.) Особистий і речовий фактори набувають найсуттєвішої якості – суспільного характеру, коли постають не як індивідуальні, а як сукупні фактори. Обидва типи факторів виробництва мають єдине призначення: вони є продуктивними силами, силами дії людей на природу з метою створення благ. Але, їхні функцції розрізняються. Працівник (особистий фактор) створює засоби виробництва, визначає їхнє призначення; речові фактори - функціонують як засоби оснащення трудової діяльності людей.
Функціонуванню і взаємодії факторів виробництва передує їхнє поєднання, і це є не застигла система, а динамічне явище. Серед проблем, які виділяють у процесі цього поєднання, акцентують увагу на таких, а саме:
- формування, підтримка мотивації до впровадження більш прогресивних засобів виробництва;
- забезпечення збалансованого розвитку засобів виробництва і трудових ресурсів – взаємної якісної та кількісної відповідності;
- забезпечення заміни малокваліфікованої праці на технологічно оснащену, що дає змогу зменшити витрати всіх ресурсів на одиницю створен. продукту;
- досягнення доцільних пропорцій при формуванні техніко-технологічної бази і підготовці сучасного працівника;
- пошук і впровадження нових, прогресивних форм включення працівників у виробничій процес;
- створення механізму економічного управління процесом поєднання факто-рів виробництва, через досягнення найменш. витрат і найбільш. результатів.
Найбільший виробничий ефект досягається тоді, коли користувачі факторів водночас є їхніми власниками. Але, таке поєднання не можк бути загальнім – всі члени суспільства не можуть бути функціональними власниками, тобто виконавцями оперативних розпорядчих функцій. Однак кожен крок до такого поєднання факторів виробництва, підвищує результативність (ефективність) виробництва, повніше задовольняючи потреби членів суспільства.
