2. Взаємозв”язок потреб, виробництва і попиту

Виробництво створює споживчі блага, отже забезпечує задоволення потреб. Вплив потреб на виробництво полягає у тому, що: а) задоволення потреб характеризує природну спрямованості виробництва в будь-якому суспільстві; б)потреби стимулюють розвиток та надають поштовх виробництву.

Гумацізація виробництва, що властива постіндустріальному суспільству, зумовлює підсилення взаємовпливу потреб і виробництва, адже гуманізація передбачає безпосереднє підпорядкування потребам людини як процесу праці, так і його результату. Якщо досліджувати розвиток системи потреб, то вони постають, по-перше, як безмежні, а по-друге, як підпорядковані дії загального закону зростання потреб. Але, з моментом задоволення, потреба насичується і далі має меншу додаткову (граничну) користність ніж попердня. Це означає підпорядкування процесу насичення конкретної потреби в кожен певний момент часу дії закону спадної граничної корисності (убывающей предельной полезности)

Значення цього закону - він впливає на попит, отже, на поведінку споживача.

Аналіз взаємодії потреб і попиту здійснили представники теоретичної течії марджиналізм(Е.Бем-Баверк, А.Маршал, Д.Хікс, Ф.Візер та ін). Вони бачили задачу політичної економії в пошуку найбільш ефективних способів розподілу обмежених ресурсів і раціонального господарства. Маржиналісти розробили теорію споживчої поведінки, сутність якої полягає в наступному:

1.В умовах стабільної економіки кожна людина прагне поводити себе раціонально – оптимізувати свій добробут – макс. задовольн. свої потреби.

2.Покупець суб’єктивно оцінює нагальність тієї чи іншої потреби, інтенсивність її. До цих оцінок він розподіляє доход між іншими споживчими благами. Чим вище інтенсивність потреби, тим вищі суб’єктивні оцінки –більший попит на це благо 3.Для визначення суб’єктивної оцінки використ. спадну граничну корисність споживчого блага, тобто оцінка блага формується на рівні його корисності.

Через виведення з-ну спадної граничної корисності можна: а)пояснити чому споживачі купують одні товари і в такій кількості, а не купують інші;б)перед-бачити момент насичення ринку певним споживчим благом і прогнозувати переключення попиту на інші споживчі блага.

Практичне значення усвідомлення динаміки і системи потреб для :

1.менеджменту - визначення ієрархії потреб широко використовується в менеджменті при розробці теорій мотивації. Згідно з цими теоріями, менеджмент фірми має вивчати потреби різних категорій робітників і застосовувати відповідні стимули до праці.

2. маркетингової діяльності – концепція маркетингу передбачає визначення потреб як передумови виробничого процесу. Згідно цієї теорії виробляти слід лише такі товари, які необхідні споживачам, тоді не треба докладати великих зусиль для їх реалізації.

3.розробки національної економічн., соціальної і науково-технічної політики розвинут. країн, для розвитку виробництва у структурно-інвестиційній сфері. (Так у США 3\4 комерційних нововведень були впроваджені вже у 70-х за результатами вивчення потреб ринку, а 1\4 – за рахунок стихійних інновацій. В арсеналі фірм США є близько 20 базових методів моделювання техніч.про-цесів з орієнтацією на споживача). В розвинутих ринкових країнах існує сис-тема соціальних технологій і визначення суспільної оцінки нових потреб.