Розглянемо три наступні питання

1. Закон зростання потреб і соціально-економічна ефективність виробництва E=Uc Ue; E –соціал.-екон.ефективність; Uc,Ue -соціал.,екон.ефект

T – суспільний робочий час.

2. Взаємозв’язок потреб, виробництва і попиту.

3. Процес суспільного виробництва, його фактори, зміст і результативність.

1.Закон зростання потреб і соціально-економ. Ефективність виробництва

Фундаментальне положення економічної теорії полягає в тому, що матеріальні потреби суспільства є безмежними, а економічні ресурси, що необхідні для задоволення цих потреб є обмеженими.

Безмежність потреб і обмеженість ресурсів породжують дію двох законів суспільного розвитку – закону зростання потреб і закону економічної праці.

Ці закони взаємопов”язані та відбивають дві сторони загальноекономічного закону зростання соціально-економічної ефективності.

Дія закону на рівні суспільства – це максимальне задоволення потреб при ефективному використанні ресурсів.

Дія закону на рівні індивіда – це максимальне задоволення потреб при раціональному розподілі праці – і це з одного боку, а з другого – забезпечити раціональне обмеження потреб, жорстку черговість їх задоволення , пошук найефективніших комбінацій.

Закон зростання потреб є законом суспільного прогресу - він характеризує зміну структури потреб, що відбиває просування людини і суспільства.

Приклад економічн.розвинутих країн у 20ст. показує 3 етапи розвитку потреб

Першиій етап-у США в 20роки робочий тиждень був законодавчо обмежений до 40 годин,

але домінували до середини 50 років матеріально-речові потреби.

Другий етап – з середини 50-х перехід до економіки споживання, формування соціальних

потреб: побутове обслуговування, освіта, медицина, спорт, відпочинок, розваги.

США –структура особист.спожив.: 40%послуги,12%довгстрок.товар,15% харч.

Третій етап - 80-ті в бік гуманітарних послуг:творчість,духовн.розвиток, що вимагає зміни

характеру праці,(42% за зростання вільного часу за рахунок зменьшення зарплат).

Кожний крок в розвитку суспільства – це одночасно задоволення потреб на новому більш високому рівні. Але, економічні цілі реалізуються за рахунок нової додаткової праці, створюванної зростанням ефективності виробництва і економічні цілі соціально зумовлені розширенням споживчих благ, вільного часу, розвитку людської особистості. Подвійний результат подає формула:

E=Uc Ue;

T – суспільний робочий час

Е – соціально-економічна ефективність; Uc,Ue – соціальний та економічний ефект;

Е – являє собою співвідношення результату і витрат, але результатом є не продукт, а досягнутий рівень задоволення соціальн. та економ. потреб, на які витрачено суспільн.час.

Зростання ефективності вияляється в максимізації соціального та економічного ефекту і мінімізації робочого часу. Соціальний результат знаходить вираження у забезпеченні кращих умов життя. Економічний ефект, досягнутий у певному циклі, полягає в тому, що скорочення часу для задоволення одних потреб, дає суспільству економічний виграш і можливість задовольняти інші, більш високі, включаючи потребу у вільному часі. Таким чином створюються передумови для майбутнього розвитку.

(прикладом ефективного співвідношення дихотомії „зростання потреб – економія праці” в розвин.країн є пропорція фондів нагромадження і споживання \США - 1:4\ )

Механізм соціально-економічної ефективності – основа розвитку від простих до складних потреб, від матеріальних до духовних, від економічних до політичних – до всебічно розвиненої індивідуальності.

Суперечність полягає між необмеженим зростанням соціальних і економічних потреб та обмежненими ресурсами додаткового часу, який можна спрямовувати на задоволення потреб. І саме ця суперечність виступає рушійною силою соціально-економічного розвитку.