- •Частина друга: інтеґральне числення. Диференціальні рівняння. Ряди
- •4.1.2. Властивості первісної
- •4.2. Невизначений інтеґрал
- •4.2.1. Означення невизначеного інтеґрала
- •4.2.2. Властивості невизначеного інтеґрала
- •4.3. Інтеґрування підстановкою (заміна змінної)
- •4.4. Інтеґрування частинами
- •4.5. Інтеґрування раціональних дробів та функцій
- •4.6. Інтеґрування тригонометричних функцій
- •4.6.1. Універсальна тригонометрична підстановка
- •4.6.2. Інші підстановки
- •4.6.3. Деякі інші методи а) Застосування формул зниження степеня
- •Б) Застосування формул перетворення добутку тригонометричних функцій в алгебричну суму
- •4.7. Інтеґрування ірраціональних функцій
- •4.7.1. Линійні і дробово-лінійні ірраціональності
- •4.7.2. Квадратичні ірраціональності. Тригонометричні підстановки
- •4.7.3. Квадратичні ірраціональності (загальний випадок)
- •4.8. Поняття про інтеґрали, які не "беруться"
- •5. Визначений інтеґрал
- •5.1. Задачі, які ведуть до поняття визначеного інтеґрала
- •5 .1.1. Площа криволінійної трапеції
- •5.1.2. Кількість виготовленої продукції
- •5.1.3. Довжина пройденого шляху.
- •5.2. Визначений інтеґрал
- •5.3. Властивості визначеного інтеґрала
- •5.3.1. Лінійність та адитивність
- •5 .3.2. Інтеґрування нерівностей. Теорема про середнє
- •5.4. Визначений інтеґрал як функція своєї верхньої межі
- •5.5. Формула ньютона - лейбніца
- •5.6. Основні методи обчислення визначеного інтеґрала
- •5.6.1. Заміна змінної (спосіб підстановки)
- •5.6.2. Інтеґрування частинами
- •6. Застосування визначеного інтеґрала
- •6.1. Дві схеми застосування визначеного интеґрала
- •6.2. Площі плоских фігур: доповнення
- •6.3. Довжина дуги кривої
- •6.4.1. Об"єм тіла з відомими площами паралельних поперечних перерізів
- •6.4.2. Об"єм тіла обертання
- •6.5. Деякі економічні застосування
- •7. Наближене обчислення визначеного інтеґрала
- •7.1. Формули прямокутників
- •7.2. Формула трапецій
- •7.3. Формула симпсона1 (формула парабол)
- •8. Невласні інтеґрали
- •8.1. Невласні інтеґрали першого роду
- •8.2. Невласні інтеґрали другого роду
- •8.3. Ознаки збіжності невласних інтеґралів
- •8.4. Гама-функція ейлера
- •9. Подвійний інтеґрал
- •9.1. Подвійний інтеґрал та його властивості
- •9.2. Обчислення подвійного інтеґрала в декартових координатах
- •9.3. Невласні подвійні інтеґрали. Формула пуассона
- •9.4. Подвійний інтеґрал в полярних координатах
- •4. Невизначений інтеґрал 206
- •4.2. Невизначений інтеґрал 208
9.3. Невласні подвійні інтеґрали. Формула пуассона
Ми
обмежимось
невласними
подвійними
інтеґралами
першого
роду, тобто
інтеґралами
від
неперервних
функцій по
нескінченних
областяї.
Як такі
області ми
розглянемо: перший
квадрант
,
нескінченний прямокутник
Рис. 14 і площину .
.
Нехай R
- перший квадрант, а
- скінченний прямокутник
з сторонами a
і b
(рис. 14). Ми означимо
невласний інтеґрал
по R наступною
границею:
.
Як наслідок дістаємо формулу переходу від подвійного інтеґрала до повторного (формулу зміни порядку інтеґрування)
.
( 8 )
Невласний
інтеґрал
по нескінченному
прямокутнику
(рис. 15) означається як границя інтеґрала по скінченному прямокутнику
,
Рис. 15 Рис. 16 якщо
,
а невласний інтеґрал
по площині
- як границя інтеґрала
по тому ж скінченному
прямокутнику (рис. 16) при
,
і одночасно
.
В результаті отримуємо
наступні дві формули:
,
( 9 )
.
( 10 )
Приклад 6. Інтеґрал Пуассона
.
( 11 )
■
Проінтеґруємо
останню рівність по y
по інтервалу
,
.
Таким чином, ми довели, що
,
а отже
■
9.4. Подвійний інтеґрал в полярних координатах
Розглянемо подвійний інтеґрал
по області D площинии xOy і перейдемо до полярних координат
,
( 12 )
суміщаючи
полюс O з
початком координат
,
а полярну вісь
- з додатною піввіссю
осі Ox
декартової системи
координат. Область D
перетворюється
в деяку область
площини
,
а даний інтеґрал
– в подвійний інтеґрал
по області
.
Щоб побачити,
як при цьому
перетворюється елемент
площі dS,
утворимо елемент
dD області
D двома
колами радіусів
з центром в полюсі
и двома
променями, які
виходять з полюса під
кутами
до полярної
осі (див. рис.
17 a). Ми
можемо розглядати
dD як
криволінійний
прямокутник PQRT
площі
.
Таким чином,
,
і формула переходу до полярних координат в подвійному інтеґралі може бути записана наступним чином:
.
( 13 )
В
застосуваннях ми
часто зу-стрічаємось з областю
D, обмеже-ною
двома
променями
( 14 )
і двома лініями, які мають в поляр- Рис. 17 них координатах рівняння
( 15 )
(рис. 17 a). Можна описати таку область двома подвійними нерівностями
,
( 16 )
звідки
випливає, що область
Δ
(рис. 17 b), в яку
перетворюється область D
після
переходу до
полярних координат, є
областю першого типу.
Тому на підставі формули
(5)
.
( 17 )
Якщо
лінія
вироджується в полюс O,
отримуємо криволінійний
сектор D, обмежений
двома
променями
( 18 ) і лінією
Рис. 18
( 19 )
(рис. 18 a). Ми визначаємо його нерівностями
,
( 20 )
звідки випливає, що область Δ (див. рис. 18 b) також є областю першого типу. Тому згідно з формулою (5)
.
( 21 )
Нехай область D
містить полюс O,
і кожний
промінь
перетинає границю
області в єдиній
точці (рис. 19 a).
Якщо (19) – її
полярне рівняння, то
( 22 )
Рис. 19
(рис. 19 b), и отже
.
( 23 )
Приклад
7. Знайти масу пластинки
D, яка
місти-ться між двоми
кривими
для
(рис. 20), якщо в кожній
точці
її поверхнева густина
пропорційна по-
Рис. 20 лярному радіусу
OP цієї
точки і дорівнює
8 в точці
.
Поверхнева густина пластинки D дорівнює
і на підставі механічного сенсу подвійного інтеґрала (див. (3)) ми повинні обчислити подвійний інтеґрал
.
Доповнюючи до повних
квадратів, ми
бачимо, що
криві
- кола радіусів
2 и 4 з центрами
відповідно:
.
Здійснюючи перехід (12) до полярних координат, отримуємо полярні рівняння ліній ,
,
і визначаємо область D двома подвійними нерівностями
.
Отже, за формулою (17)
.
Приклад
8. Знайти площу
фігури,
обмеже-ної лінією
(лемніскатою
Бернуллі, рис. 21)
.
Рис. 21 Ми раніше
вивчали цю лінію.
Її полярне рівняння
.
Згідно з формулою (2) можемо написати
,
де область D – заштрихований криволінійний сектор на рис. 21. Очевидно,
.
Отже, відповідно до формули (21) переходу до полярних координат (у випадку області D - криволінійного сектора) шукана площа дорівнює
В загальному випадку заміна змінних
,
в
результаті якої
область D площини
xOy перетворюється
в область
площинии
,
справедливою є
наступна формула
.
де
функціональний визначник, який звичайно називається якобіаном1.
ЗМІСТ
ІНТЕҐРАЛЬНЕ ЧИСЛЕНННЯ 206
