- •Частина друга: інтеґральне числення. Диференціальні рівняння. Ряди
- •4.1.2. Властивості первісної
- •4.2. Невизначений інтеґрал
- •4.2.1. Означення невизначеного інтеґрала
- •4.2.2. Властивості невизначеного інтеґрала
- •4.3. Інтеґрування підстановкою (заміна змінної)
- •4.4. Інтеґрування частинами
- •4.5. Інтеґрування раціональних дробів та функцій
- •4.6. Інтеґрування тригонометричних функцій
- •4.6.1. Універсальна тригонометрична підстановка
- •4.6.2. Інші підстановки
- •4.6.3. Деякі інші методи а) Застосування формул зниження степеня
- •Б) Застосування формул перетворення добутку тригонометричних функцій в алгебричну суму
- •4.7. Інтеґрування ірраціональних функцій
- •4.7.1. Линійні і дробово-лінійні ірраціональності
- •4.7.2. Квадратичні ірраціональності. Тригонометричні підстановки
- •4.7.3. Квадратичні ірраціональності (загальний випадок)
- •4.8. Поняття про інтеґрали, які не "беруться"
- •5. Визначений інтеґрал
- •5.1. Задачі, які ведуть до поняття визначеного інтеґрала
- •5 .1.1. Площа криволінійної трапеції
- •5.1.2. Кількість виготовленої продукції
- •5.1.3. Довжина пройденого шляху.
- •5.2. Визначений інтеґрал
- •5.3. Властивості визначеного інтеґрала
- •5.3.1. Лінійність та адитивність
- •5 .3.2. Інтеґрування нерівностей. Теорема про середнє
- •5.4. Визначений інтеґрал як функція своєї верхньої межі
- •5.5. Формула ньютона - лейбніца
- •5.6. Основні методи обчислення визначеного інтеґрала
- •5.6.1. Заміна змінної (спосіб підстановки)
- •5.6.2. Інтеґрування частинами
- •6. Застосування визначеного інтеґрала
- •6.1. Дві схеми застосування визначеного интеґрала
- •6.2. Площі плоских фігур: доповнення
- •6.3. Довжина дуги кривої
- •6.4.1. Об"єм тіла з відомими площами паралельних поперечних перерізів
- •6.4.2. Об"єм тіла обертання
- •6.5. Деякі економічні застосування
- •7. Наближене обчислення визначеного інтеґрала
- •7.1. Формули прямокутників
- •7.2. Формула трапецій
- •7.3. Формула симпсона1 (формула парабол)
- •8. Невласні інтеґрали
- •8.1. Невласні інтеґрали першого роду
- •8.2. Невласні інтеґрали другого роду
- •8.3. Ознаки збіжності невласних інтеґралів
- •8.4. Гама-функція ейлера
- •9. Подвійний інтеґрал
- •9.1. Подвійний інтеґрал та його властивості
- •9.2. Обчислення подвійного інтеґрала в декартових координатах
- •9.3. Невласні подвійні інтеґрали. Формула пуассона
- •9.4. Подвійний інтеґрал в полярних координатах
- •4. Невизначений інтеґрал 206
- •4.2. Невизначений інтеґрал 208
8.4. Гама-функція ейлера
Означення 8. Гама-функцією (або - функцією) Ейлера називається таких невласний інтеґрал
( 18 )
В повних курсах математичного аналізу доводиться, що -функція неперервна зі всіма своїми похідними для будь-якого .
Відзначимо деякі властивості -функції.
1) .
■ .■
2) .
■
■
3) Для натуральних значень властивість 2 набуває вигляду
■
■
Означення 8.
Згідно ж цим означенням -функція є поширенням на множину всіх додатних дійсних чисел відомої факториіал-функції
,
визначеної на множині всіх натуральних чисел.
Приклад.
■На підставі означення 8 маємо ■
9. Подвійний інтеґрал
9.1. Подвійний інтеґрал та його властивості
Означення 1. Нехай функцію двох змінних задано в деякій області D площини (рис. 1).
1. Поділимо область на n частин з площами і діаметрами .
2. Візьмемо довільну точку в кожній частині , знайдемо значення функцаї в цій точці та помножимо його на площу цієї частини .
3. Додамо всі отримані добутки Рис. 1
і отримаємо інтеґральну суму (інтеґральну суму Коші-Рімана)
.
4. Нехай і . Якщо існує границя інтеґральної суми , то він називається подвійним інтеґралом функції по області D і позначається
( 1 )
Ми можемо трактувати подвійний інтеґрал як суму елементів , де dS = dxdy – елемент площі.
Теорема 1 (існування подвійного інтеґрала). Якщо підінтеґральна функція неперервна в області D, то подвійний інтеґрал по ній існує.
Очевидно, що для випадку подвійний інтеґрал дає площу області D,
. ( 2 )
Механічний сенс подвійного інтеґрала. Якщо - поверхня густина пластинки , то її маса дорівнює подвійному інтеґралу
( 3 )
■Елемент маси
є масою елементу з площею і сталою поверхне-вою густиною (рис. 2). Сума всіх цих елементів дає масу пластинки, зображену подвійним Рис. 2 інтеґралом (3).■
Означення 2. Циліндричним тілом [криволінійним циліндром] называє-ться тіло, обмежене:
a) зверху – поверхнею
;
b) знизу - областю D площини xOy;
c) збоку – циліндричною поверх- нею з твірною, паралельною до осі , і Рис. 3 Рис. 4 напрямною, яка є границею області D (див. рис. 3).
Геометричний сенс подвійного інтеґрала. Об"єм циліндричного тіла дорівнює подвійному інтеґралу
. ( 4 )
■Елемент об"єму
є об"єм прямого циліндра з основою площі і висотою
(рис. 4).
Об"єм циліндричного тіла дорівнює сумі всіх таких елементів і дається подвійним інтеґралом (4).■
Властивості подвійного інтеґрала аналогічні влас-тивостям визначеного інтеґрала.
Зокрема:
1 (лінійність). Для будь-яких інтеґровних функцій Рис. 5 і довільних сталих
.
2 (аддитивність відносно області інтеґрування). Якщо область поділено на дві непересічні частини
, ,
(рис. 5), то подвійний інтеґрал по всій області дорівнює сумі інтеґралів по її частинах.