- •Частина друга: інтеґральне числення. Диференціальні рівняння. Ряди
- •4.1.2. Властивості первісної
- •4.2. Невизначений інтеґрал
- •4.2.1. Означення невизначеного інтеґрала
- •4.2.2. Властивості невизначеного інтеґрала
- •4.3. Інтеґрування підстановкою (заміна змінної)
- •4.4. Інтеґрування частинами
- •4.5. Інтеґрування раціональних дробів та функцій
- •4.6. Інтеґрування тригонометричних функцій
- •4.6.1. Універсальна тригонометрична підстановка
- •4.6.2. Інші підстановки
- •4.6.3. Деякі інші методи а) Застосування формул зниження степеня
- •Б) Застосування формул перетворення добутку тригонометричних функцій в алгебричну суму
- •4.7. Інтеґрування ірраціональних функцій
- •4.7.1. Линійні і дробово-лінійні ірраціональності
- •4.7.2. Квадратичні ірраціональності. Тригонометричні підстановки
- •4.7.3. Квадратичні ірраціональності (загальний випадок)
- •4.8. Поняття про інтеґрали, які не "беруться"
- •5. Визначений інтеґрал
- •5.1. Задачі, які ведуть до поняття визначеного інтеґрала
- •5 .1.1. Площа криволінійної трапеції
- •5.1.2. Кількість виготовленої продукції
- •5.1.3. Довжина пройденого шляху.
- •5.2. Визначений інтеґрал
- •5.3. Властивості визначеного інтеґрала
- •5.3.1. Лінійність та адитивність
- •5 .3.2. Інтеґрування нерівностей. Теорема про середнє
- •5.4. Визначений інтеґрал як функція своєї верхньої межі
- •5.5. Формула ньютона - лейбніца
- •5.6. Основні методи обчислення визначеного інтеґрала
- •5.6.1. Заміна змінної (спосіб підстановки)
- •5.6.2. Інтеґрування частинами
- •6. Застосування визначеного інтеґрала
- •6.1. Дві схеми застосування визначеного интеґрала
- •6.2. Площі плоских фігур: доповнення
- •6.3. Довжина дуги кривої
- •6.4.1. Об"єм тіла з відомими площами паралельних поперечних перерізів
- •6.4.2. Об"єм тіла обертання
- •6.5. Деякі економічні застосування
- •7. Наближене обчислення визначеного інтеґрала
- •7.1. Формули прямокутників
- •7.2. Формула трапецій
- •7.3. Формула симпсона1 (формула парабол)
- •8. Невласні інтеґрали
- •8.1. Невласні інтеґрали першого роду
- •8.2. Невласні інтеґрали другого роду
- •8.3. Ознаки збіжності невласних інтеґралів
- •8.4. Гама-функція ейлера
- •9. Подвійний інтеґрал
- •9.1. Подвійний інтеґрал та його властивості
- •9.2. Обчислення подвійного інтеґрала в декартових координатах
- •9.3. Невласні подвійні інтеґрали. Формула пуассона
- •9.4. Подвійний інтеґрал в полярних координатах
- •4. Невизначений інтеґрал 206
- •4.2. Невизначений інтеґрал 208
9.2. Обчислення подвійного інтеґрала в декартових координатах
Означення
3. Область D називається
областю першого
типу, якщо
вона обмежена
(див. рис. 6):
a) зліва - прямою ;
b) справа – прямою ;
c) снизу - лінією
;
d) зверху -
лінією
,
Рис. 6
.
Подвійний інтеґрал по області першого типу обчислюється за формулою
.
( 5 )
У
відповідності до неї ми
спочатку інтеґруємо
по y від
до
,
тобто обчислюємо
так званий внутріш-ній
інтеґрал
,
Рис. 7 а потім
інтеґруємо
результат по x від
a до b.
■Ми доводитемо
формулу (5), виходячи з
механічного
сенсу подвійного
інтеґрала.
Нехай підінтеґральна
функція
є поверхневою
густиною пластинки, визначеної
фігурою
(рис. 6). Отже, маса пластинки выражається подвійним інтеґралом
.
Знайдемо
тепер масу з інших міркувань
і порівняємо
результати. Маса елементу
пластинки між
і
(рис. 7) дорівнює
.
Підсумовючи
всі такі
маси від
до
,
знаходимо
масу заштрихованої смужки
(рис. 7), тобто
.
Підсумовючи тепер маси всіх таких смужок від до , отримуємо масу всієї пластинки
.
Порівняння результатів знаходження маси доводить справедливість формули (5).■
Зауваження 1. Інтеґрал по x від a до b називається зовнішнім. Права частина формули (5) називається повторним інтеґралом.
Означення 4. Область D називається областю другого типу, якщо вона обмежена (див. рис. 8):
a)
знизу - прямою
;
b)
зверху - прямою
;
c) зліва
- лінією
;
d) справа - лінією
,
.
Рис. 8 Подвійний інтеґрал по області D другого типу обчислюється за формулою
.
( 6 )
Спочатку ми обчислюємо внутрішній інтеґрал
,
інтеґрал
по x від
до
,
а потім інтеґруємо
результат по y від
c до d.
■Доведіть
цю формулу самостійно.■
Приклад 1. Нехай областю інтеґрування є пря-мокутник
з сторонами, паралельними до осей Ox, Oy (рис. 9). Рис. 9 Такий прямокутник є областю обох типів, тому ми можемо застосувати обидві формули (5) і (6),
.
( 7 )
Формула (7) означає, що
у випадку прямокутника
ми можемо
інтеґ-рувати
в будь-якому порядку.
Але на практиці
один з порядків інтеґрування
може виявитись кращим
іншого.
Приклад 2. Знайти масу пластинки
(рис. 10)
з
поверхневою густиною
.
Будемо шукати масу за формулою (3). Об-ласть інтеґрування R – прямокутник з сторонами, паралельними координатним осям. Застосовуючи Рис. 10 формулу (7) для подвійного інтеґрала, отримуємо
.
Інший порядок інтеґрування набагато гірший (перевірте!).
Приклад
3. Обчислити двомя
способами подвійной
інтеґрал
,
якщо область інтеґрування D визначена нерівностями
(рис. 11). Вона є областю як першого, так і другого типів.
Перший спосіб.
Трактуємо
D як
область першого типу,
тобто
таку, яка обмежена: а) зліва
– прямою
,
б) справа
Рис. 11
– прямою
,
в) знизу – лінією
,
зверху – лінією
,
.
Застосовючи формулу (5), маємо
Другий спосіб.
Будемо тепер трактувати
D як
область другого типу,
тобто обмежену:
а) знизу – прямою
,
б) зверху – прямою
,
в) зліва –
лінією
,
г) справа – лінією
,
.
Отже, за формулою (6) ми можемо записати
.
Проведіть обчислення самостійно.
Приклад 4. Розставити границі інтеґрування в подвійно-му інтеґралі по трикутній області D з вершинами
Рис.12
(рис. 12).
Скламо спочатку рівняння ліній OA і AB.
OA:
AB:
.
Перший спосіб.
Область D є
областю першого типу,
бо обмежена
зліва –
прямою x
= 0, справа - прямою x
= 5, знизу - лінією
і зверху
– лінією
,
.
Тому за формулою (5)
.
Другий спосіб.
Щоб застосувати
формулу (6), поділимо лінією
y = 4
область D на
дві частини
другого типу
(рис. 12). Якщо ми
визначимо їх
двома
подвійними
нерівностями, а саме
то
будемо мати
Приклад 5. Обчислити подвійний інтеґрал
Рис. 13 по області
(рис. 13).
Очевидно, область D
є областю першого
типу. Прямою
її можна поділити на дві
області
другого
типу, причому
,
.
Шуканий
інтеґрал
дорівнює сумі двох інтеґралів.
Зручно перший з них
обчислювати по області
D як
області першого
типу, а другий
знайти як
суму інтеґралів
по областях
и
другого типу.
.
