
- •Частина друга: інтеґральне числення. Диференціальні рівняння. Ряди
- •4.1.2. Властивості первісної
- •4.2. Невизначений інтеґрал
- •4.2.1. Означення невизначеного інтеґрала
- •4.2.2. Властивості невизначеного інтеґрала
- •4.3. Інтеґрування підстановкою (заміна змінної)
- •4.4. Інтеґрування частинами
- •4.5. Інтеґрування раціональних дробів та функцій
- •4.6. Інтеґрування тригонометричних функцій
- •4.6.1. Універсальна тригонометрична підстановка
- •4.6.2. Інші підстановки
- •4.6.3. Деякі інші методи а) Застосування формул зниження степеня
- •Б) Застосування формул перетворення добутку тригонометричних функцій в алгебричну суму
- •4.7. Інтеґрування ірраціональних функцій
- •4.7.1. Линійні і дробово-лінійні ірраціональності
- •4.7.2. Квадратичні ірраціональності. Тригонометричні підстановки
- •4.7.3. Квадратичні ірраціональності (загальний випадок)
- •4.8. Поняття про інтеґрали, які не "беруться"
- •5. Визначений інтеґрал
- •5.1. Задачі, які ведуть до поняття визначеного інтеґрала
- •5 .1.1. Площа криволінійної трапеції
- •5.1.2. Кількість виготовленої продукції
- •5.1.3. Довжина пройденого шляху.
- •5.2. Визначений інтеґрал
- •5.3. Властивості визначеного інтеґрала
- •5.3.1. Лінійність та адитивність
- •5 .3.2. Інтеґрування нерівностей. Теорема про середнє
- •5.4. Визначений інтеґрал як функція своєї верхньої межі
- •5.5. Формула ньютона - лейбніца
- •5.6. Основні методи обчислення визначеного інтеґрала
- •5.6.1. Заміна змінної (спосіб підстановки)
- •5.6.2. Інтеґрування частинами
- •6. Застосування визначеного інтеґрала
- •6.1. Дві схеми застосування визначеного интеґрала
- •6.2. Площі плоских фігур: доповнення
- •6.3. Довжина дуги кривої
- •6.4.1. Об"єм тіла з відомими площами паралельних поперечних перерізів
- •6.4.2. Об"єм тіла обертання
- •6.5. Деякі економічні застосування
- •7. Наближене обчислення визначеного інтеґрала
- •7.1. Формули прямокутників
- •7.2. Формула трапецій
- •7.3. Формула симпсона1 (формула парабол)
- •8. Невласні інтеґрали
- •8.1. Невласні інтеґрали першого роду
- •8.2. Невласні інтеґрали другого роду
- •8.3. Ознаки збіжності невласних інтеґралів
- •8.4. Гама-функція ейлера
- •9. Подвійний інтеґрал
- •9.1. Подвійний інтеґрал та його властивості
- •9.2. Обчислення подвійного інтеґрала в декартових координатах
- •9.3. Невласні подвійні інтеґрали. Формула пуассона
- •9.4. Подвійний інтеґрал в полярних координатах
- •4. Невизначений інтеґрал 206
- •4.2. Невизначений інтеґрал 208
8.4. Гама-функція ейлера
Означення 8.
Гама-функцією (або
-
функцією) Ейлера
називається
таких невласний
інтеґрал
( 18 )
В повних курсах математичного аналізу доводиться, що -функція неперервна зі всіма своїми похідними для будь-якого .
Відзначимо деякі властивості -функції.
1)
.
■
.■
2)
.
■
■
3) Для натуральних значень
властивість
2 набуває вигляду
■
■
Означення 8.
Згідно ж цим означенням -функція є поширенням на множину всіх додатних дійсних чисел відомої факториіал-функції
,
визначеної на множині всіх натуральних чисел.
Приклад.
■На підставі означення
8 маємо
■
9. Подвійний інтеґрал
9.1. Подвійний інтеґрал та його властивості
Означення 1.
Нехай функцію
двох змінних
задано в деякій
області D
площини
(рис. 1).
1.
Поділимо область на n
частин
з площами
і діаметрами
.
2. Візьмемо
довільну точку
в кожній
частині
,
знайдемо
значення функцаї
в цій точці
та помножимо
його на площу
цієї частини
.
3. Додамо всі
отримані добутки
Рис. 1
і отримаємо інтеґральну суму (інтеґральну суму Коші-Рімана)
.
4. Нехай
і
.
Якщо існує
границя інтеґральної
суми
,
то він називається
подвійним
інтеґралом
функції
по області D
і позначається
( 1 )
Ми можемо
трактувати
подвійний
інтеґрал
як суму елементів
,
де dS = dxdy
– елемент площі.
Теорема 1 (існування
подвійного
інтеґрала).
Якщо підінтеґральна
функція
неперервна в області
D, то подвійний
інтеґрал
по ній існує.
Очевидно, що для випадку
подвійний
інтеґрал
дає площу
області D,
.
( 2 )
Механічний
сенс подвійного
інтеґрала.
Якщо
- поверхня густина
пластинки
,
то її маса дорівнює
подвійному
інтеґралу
( 3 )
■Елемент маси
є
масою елементу
з площею
і сталою
поверхне-вою густиною
(рис. 2). Сума всіх цих
елементів
дає масу
пластинки, зображену подвійним
Рис. 2 інтеґралом
(3).■
Означення
2. Циліндричним
тілом [криволінійним
циліндром] называє-ться
тіло, обмежене:
a) зверху – поверхнею
;
b) знизу - областю D площини xOy;
c) збоку – циліндричною
поверх- нею
з твірною, паралельною
до осі
,
і
Рис. 3 Рис. 4
напрямною, яка
є границею області
D (див. рис.
3).
Геометричний сенс подвійного інтеґрала. Об"єм циліндричного тіла дорівнює подвійному інтеґралу
.
( 4 )
■Елемент об"єму
є об"єм прямого циліндра з основою площі і висотою
(рис. 4).
Об"єм
циліндричного тіла дорівнює сумі всіх
таких елементів і дається подвійним
інтеґралом
(4).■
Властивості подвійного інтеґрала аналогічні влас-тивостям визначеного інтеґрала.
Зокрема:
1 (лінійність).
Для будь-яких інтеґровних
функцій
Рис. 5
і довільних
сталих
.
2 (аддитивність
відносно області
інтеґрування).
Якщо область
поділено на дві
непересічні
частини
,
,
(рис. 5), то подвійний інтеґрал по всій області дорівнює сумі інтеґралів по її частинах.