- •Частина друга: інтеґральне числення. Диференціальні рівняння. Ряди
- •4.1.2. Властивості первісної
- •4.2. Невизначений інтеґрал
- •4.2.1. Означення невизначеного інтеґрала
- •4.2.2. Властивості невизначеного інтеґрала
- •4.3. Інтеґрування підстановкою (заміна змінної)
- •4.4. Інтеґрування частинами
- •4.5. Інтеґрування раціональних дробів та функцій
- •4.6. Інтеґрування тригонометричних функцій
- •4.6.1. Універсальна тригонометрична підстановка
- •4.6.2. Інші підстановки
- •4.6.3. Деякі інші методи а) Застосування формул зниження степеня
- •Б) Застосування формул перетворення добутку тригонометричних функцій в алгебричну суму
- •4.7. Інтеґрування ірраціональних функцій
- •4.7.1. Линійні і дробово-лінійні ірраціональності
- •4.7.2. Квадратичні ірраціональності. Тригонометричні підстановки
- •4.7.3. Квадратичні ірраціональності (загальний випадок)
- •4.8. Поняття про інтеґрали, які не "беруться"
- •5. Визначений інтеґрал
- •5.1. Задачі, які ведуть до поняття визначеного інтеґрала
- •5 .1.1. Площа криволінійної трапеції
- •5.1.2. Кількість виготовленої продукції
- •5.1.3. Довжина пройденого шляху.
- •5.2. Визначений інтеґрал
- •5.3. Властивості визначеного інтеґрала
- •5.3.1. Лінійність та адитивність
- •5 .3.2. Інтеґрування нерівностей. Теорема про середнє
- •5.4. Визначений інтеґрал як функція своєї верхньої межі
- •5.5. Формула ньютона - лейбніца
- •5.6. Основні методи обчислення визначеного інтеґрала
- •5.6.1. Заміна змінної (спосіб підстановки)
- •5.6.2. Інтеґрування частинами
- •6. Застосування визначеного інтеґрала
- •6.1. Дві схеми застосування визначеного интеґрала
- •6.2. Площі плоских фігур: доповнення
- •6.3. Довжина дуги кривої
- •6.4.1. Об"єм тіла з відомими площами паралельних поперечних перерізів
- •6.4.2. Об"єм тіла обертання
- •6.5. Деякі економічні застосування
- •7. Наближене обчислення визначеного інтеґрала
- •7.1. Формули прямокутників
- •7.2. Формула трапецій
- •7.3. Формула симпсона1 (формула парабол)
- •8. Невласні інтеґрали
- •8.1. Невласні інтеґрали першого роду
- •8.2. Невласні інтеґрали другого роду
- •8.3. Ознаки збіжності невласних інтеґралів
- •8.4. Гама-функція ейлера
- •9. Подвійний інтеґрал
- •9.1. Подвійний інтеґрал та його властивості
- •9.2. Обчислення подвійного інтеґрала в декартових координатах
- •9.3. Невласні подвійні інтеґрали. Формула пуассона
- •9.4. Подвійний інтеґрал в полярних координатах
- •4. Невизначений інтеґрал 206
- •4.2. Невизначений інтеґрал 208
8.2. Невласні інтеґрали другого роду
Означення 6.
Нехай функція
неперервна на одній
з таких множин:
а)
півінтервал
з вилученим правим кінцем
;
б) півінтервал
з вилученим лівим кінцем
;
в) об"єднання
півінтервалів
з вилученою внутрішньою
точкою c.
Названі точки b,
a, c
є точками розриву функції
(здебільшого другого роду). Означають
такі три невласні
інтеґрали
другого роду
(інтеґрали
від розривних
функцій по
скінченному
інтервалі
інтеґрування):
;
( 14 )
;
( 15 )
.
( 16 )
Поняття збіжності або розбіжності вводяться таким же чином, як і для невласних інтеґралів першого роду.
Означення 7. Головним значенням невласного інтеґрала (16) называє-ться така границя:
.
( 16 )
Приклад 11. Невласні інтеґрали другого роду
( 17 )
збігаються
при
і розбігаються при
.
■Розглянемо для означеності
перший інтеґрал
.
a) Якщо
,
маємо
(розбіжність);
b) У випадку
(збіжність
при
і розбіжність
при
).■
Приклад 12. Дослідити на збіжність невласний інтеґрал
(з
точкою розриву
другого роду
).
Подамо інтеґрал у вигляді
.
Перший
інтеґрал
– звичайний (власний),
бо його підінтеґральна
функція неперервна
на відрізку
,
а другий – невласний
і розбіжний
.
Отже, даний
інтеґрал
розбігається.
Приклад 13. Знайти головне значення розбіжного інтеґрала другого роду
.
На підставі означення 7
Приклад 14. Знайти
площу нескінченної
фігури,
обмеже-
Рис.7
ної лініями
,
,
,
(рис. 7).
.
Зауваження 3 (формула Ньютона-Лейбніца).
Обчислення невласного
інтеґрала
другого роду,
як і першого,
можна подати
у вигляді формули
Ньютона-Лейбніца. Нехай,
зокрема, функція
неперервна на інтервалі
,
а для довільної її первісної
покладено
.
Тоді
Приклад 15.
.
Приклад 16. Для довільного додатного числа a
.
Зауваження 4 (заміна змінної і інтеґрування частинами). Як і при обчисленні невласних інтеґралів першого роду, ми можемо використовувати як заміну змінної, так і інтеґрування частинами.
Приклад
17. Інтеґрали
(див. формулу (17)) можна
заміною
змінної привести до інтеґрала
.
Зокрема,
Приклад 18. За допомоги інтеґрування частинами дістаємо
8.3. Ознаки збіжності невласних інтеґралів
В багатьох питаннях, де мають справу з невласними інтеґралами, голов-ною проблемою є не знайти значення інтеґрала, а тільки встановити факт його збіжності або розбіжності. Цій меті послуговують так звані ознаки збіжності (або розбіжності), до вивчення яких ми приступаємо.
Ми встановимо низку відповідних ознак для невласного інтеґрала вигляду
,
але вони залишаються справедливими і для інтеґралів всіх інших розглянутих вище типів.
Теорема 1 (ознака
порівняння для невід"ємних
функцій). Нехай
для неперервних
на інтервалі
невід"ємних функцій
і достатньо
великих значень x
виконується нерівність
.
Якщо невласний інтеґрал
функції
по інтервалу
збігається, то збігається і інтеґрал
функції
по цьому ж інтервалу. З іншого боку, якщо
інтеґрал
функції
розбігається, то розбігається й інтеґрал
функції
.
■Припустимо, наприклад, що збігається інтеґрал функції , тобто
,
і,
задля простоти,
що вказана
нерівність
виконується для всіх
.
Звідси випливає, що
для будь-яких b
> a
і тому існує границя
.
Це означає, що інтеґрал функції збігається.■
Приклад 19. Невласний інтеґрал
на
підставі теореми
1 збігається , оскільки
при всіх x
таких, що
,
виконує-ться
нерівність
,
а інтеґрал
збігається
(як інтеґрал типу (12) при
).
Приклад 20. Інтеґрал
за
тією ж теоремою
розбігається, бо
для будь-якого
,
а інтеґрал
розбігається
(як інтеґрал того ж типу (12)
при
).
Приклад 21. Довесті збіжність інтеґрала
.
■Перепишемо інтеґрал у вигляді суми звичайного і двох невласних інтеґ-ралів
.
Невласті інтеґрали (перший і третій) збігаються за теоремою 1, бо
,
а інтеґрали
збігаються. Отже, і даний інтеґрал збігається.■
Приклад 22. Доведіть самостійно розбіжність інтеґрала
.
Вказівка. Взяти до уваги, що для всіх виконується нерівність
.
Приклад 23. Дослідити на збіжність невласний інтеґрал
.
Для довільного додатного x
,
і за теоремою 1 даний інтеґрал розбігається через розбіжність інтеґрала
.
Теорема 2. Нехай для
неперервних
на інтервалі
функцій
і достатньо
великих x
маємо
.
Якщо збігаються інтеґрали
функцій
і
,
то також збігається і інтеґрал
функції
.
■Справедливість теореми випливає з нерівності
і теореми 1.■
Теорема 3 (абсолютна збіжність невласного інтеґрала). Якщо для функції, неперервної на інтервалі , збігається інтеґрал
від її абсолютної величини, то інтеґрал від самої функції
також збігається і називається абсолютно збіжним.
■Доведення випливає з очевидної нерівності
і теореми 2.■
Приклад 24. Довести абсолютну збіжність невласного інтеґрала
.
Інтеґрал від абсолютної величини підінтеґральної функції збігається за теоремою 1, оскільки
,
а інтеґрал
збігається. Отже, даний інтеґрал абсолютно збігається.
Приклад 25. Дослідити самостійно на абсолютну збіжність наступні невласні інтеґрали:
,
.
