- •Частина друга: інтеґральне числення. Диференціальні рівняння. Ряди
- •4.1.2. Властивості первісної
- •4.2. Невизначений інтеґрал
- •4.2.1. Означення невизначеного інтеґрала
- •4.2.2. Властивості невизначеного інтеґрала
- •4.3. Інтеґрування підстановкою (заміна змінної)
- •4.4. Інтеґрування частинами
- •4.5. Інтеґрування раціональних дробів та функцій
- •4.6. Інтеґрування тригонометричних функцій
- •4.6.1. Універсальна тригонометрична підстановка
- •4.6.2. Інші підстановки
- •4.6.3. Деякі інші методи а) Застосування формул зниження степеня
- •Б) Застосування формул перетворення добутку тригонометричних функцій в алгебричну суму
- •4.7. Інтеґрування ірраціональних функцій
- •4.7.1. Линійні і дробово-лінійні ірраціональності
- •4.7.2. Квадратичні ірраціональності. Тригонометричні підстановки
- •4.7.3. Квадратичні ірраціональності (загальний випадок)
- •4.8. Поняття про інтеґрали, які не "беруться"
- •5. Визначений інтеґрал
- •5.1. Задачі, які ведуть до поняття визначеного інтеґрала
- •5 .1.1. Площа криволінійної трапеції
- •5.1.2. Кількість виготовленої продукції
- •5.1.3. Довжина пройденого шляху.
- •5.2. Визначений інтеґрал
- •5.3. Властивості визначеного інтеґрала
- •5.3.1. Лінійність та адитивність
- •5 .3.2. Інтеґрування нерівностей. Теорема про середнє
- •5.4. Визначений інтеґрал як функція своєї верхньої межі
- •5.5. Формула ньютона - лейбніца
- •5.6. Основні методи обчислення визначеного інтеґрала
- •5.6.1. Заміна змінної (спосіб підстановки)
- •5.6.2. Інтеґрування частинами
- •6. Застосування визначеного інтеґрала
- •6.1. Дві схеми застосування визначеного интеґрала
- •6.2. Площі плоских фігур: доповнення
- •6.3. Довжина дуги кривої
- •6.4.1. Об"єм тіла з відомими площами паралельних поперечних перерізів
- •6.4.2. Об"єм тіла обертання
- •6.5. Деякі економічні застосування
- •7. Наближене обчислення визначеного інтеґрала
- •7.1. Формули прямокутників
- •7.2. Формула трапецій
- •7.3. Формула симпсона1 (формула парабол)
- •8. Невласні інтеґрали
- •8.1. Невласні інтеґрали першого роду
- •8.2. Невласні інтеґрали другого роду
- •8.3. Ознаки збіжності невласних інтеґралів
- •8.4. Гама-функція ейлера
- •9. Подвійний інтеґрал
- •9.1. Подвійний інтеґрал та його властивості
- •9.2. Обчислення подвійного інтеґрала в декартових координатах
- •9.3. Невласні подвійні інтеґрали. Формула пуассона
- •9.4. Подвійний інтеґрал в полярних координатах
- •4. Невизначений інтеґрал 206
- •4.2. Невизначений інтеґрал 208
8. Невласні інтеґрали
8.1. Невласні інтеґрали першого роду
Означення 1. Нехай функція неперервна на нескінченному інтервалі . Якща існує скінченна границя
, ( 6 )
ми кажемо, що наступний інтеґрал (невласний інтеґрал першого роду, інтеґ-рал з нескінченною верхньою межею)
( 7 )
збігається.
Таким чином, за означенням 1
. ( 8 )
Означення 2. Якщо границя (6) нескінченна або не існує, ми кажемо, що невласний інтеґрал (7) розбігається.
В такий же спосіб ми можемо означити ще два невласних інтеґрала першого роду.
Означення 3.
, ( 9 )
якщо функція неперервна на інтервалі .
Означення 4.
, ( 10 )
якщо функція неперервна на множині всіх дійсних чисел.
Невласний інтеґрал (9) називається збіжним, якщо скінченна границя в (9) існує, в противному разі - розбіжним. Те ж саме стосується к невласного інтеґ-рала (10).
Означення 5. Головним значенням (в розумінні Коші) невласного інтеґрала (10) называється наступна границя:
1. ( 11 )
Якщо невласний інтеґрал (10) збігається, то збігається й його головне значення. Але трапляються випадки, коли інтеґрал (10) розбігається, а в той же час його головне значення збігається.
Приклад 2. Невласні інтеґрали
( 12 )
збігаються при і розбігаються при .
■Розглянемо перший інтеґрал.
а) Якщо , ми можемо покласти де , і тому
,
тобто при інтеґрал збігається.
б) Нехай В цьому випадку інтеґрал розбігається. Дійсно,
.
в) Якщо , ми покладаємо де , і тоді
.
Інтеґрал розбігається.■
Приклад 3. Довести, що невласний інтеґрал
розбігається, але його головне значення збігається (до нуля).
■На підставі формули (10)
Обидві границі не існують, і тому інтеґрал розбігається. З іншого боку, його головне значення на підставі формули (11) дорівнює
,
тобто збігається до нуля.■
Приклад 4. Знайти площу нескінченної фігури, обмеженої кучерем Аньєзі1
Рис. 6 і його асимптотою (рис. 6).
Пряма (вісь Ox) є горизонтальною асимптотою кучеря Аньєзі, бо
.
Фігура симетрична відносно осі , і тому її площа дорівнює
.
Зауваження 1. Нехай функція - якась з первісних функції . Вводячи позначення
,
ми можемо подати обчислення невласного інтеґрала (8) у вигляді формули Ньютона - Лейбніца, а саме:
Таким чином,
. ( 13 )
Таку ж саму формулу Ньютона-Лейбніца можна записати і для інших невласних інтеґралів.
Приклад 5.
.
Приклад 6.
.
Приклад 7.
аналогічно (при )
.
Зауваження 2 (заміна змінної і інтеґрування частинами в невласному інтеґралі першого роду). При обчисленні невласних інтеґралів першого роду ми можемо використовавати заміну змінної та інтеґрування частинами.
Приклад 8. Обчислити невласний інтеґрал
або встановити його розбіжність.
.
Інтеґрал збігається до .
Приклад 9.
Обчислимо той же інтеґрал іншим способом, застосовуючи тригономет-ричну підстановку.
Відзначимо, що заміна змінної привела тут невласний інтеґрал до звичайного (можна назвати його власним).
Приклад 10.
Поряд з невласними інтеґралами від неперервних функцій по нескінченним інтервалам інтеґрування (тобто невласними інтеґралами першого роду) розглядають інтеґрали по скінченним інтервалам інтеґрування, але від розривних функцій, так звані невласні інтеґрали другого роду.