
- •Частина друга: інтеґральне числення. Диференціальні рівняння. Ряди
- •4.1.2. Властивості первісної
- •4.2. Невизначений інтеґрал
- •4.2.1. Означення невизначеного інтеґрала
- •4.2.2. Властивості невизначеного інтеґрала
- •4.3. Інтеґрування підстановкою (заміна змінної)
- •4.4. Інтеґрування частинами
- •4.5. Інтеґрування раціональних дробів та функцій
- •4.6. Інтеґрування тригонометричних функцій
- •4.6.1. Універсальна тригонометрична підстановка
- •4.6.2. Інші підстановки
- •4.6.3. Деякі інші методи а) Застосування формул зниження степеня
- •Б) Застосування формул перетворення добутку тригонометричних функцій в алгебричну суму
- •4.7. Інтеґрування ірраціональних функцій
- •4.7.1. Линійні і дробово-лінійні ірраціональності
- •4.7.2. Квадратичні ірраціональності. Тригонометричні підстановки
- •4.7.3. Квадратичні ірраціональності (загальний випадок)
- •4.8. Поняття про інтеґрали, які не "беруться"
- •5. Визначений інтеґрал
- •5.1. Задачі, які ведуть до поняття визначеного інтеґрала
- •5 .1.1. Площа криволінійної трапеції
- •5.1.2. Кількість виготовленої продукції
- •5.1.3. Довжина пройденого шляху.
- •5.2. Визначений інтеґрал
- •5.3. Властивості визначеного інтеґрала
- •5.3.1. Лінійність та адитивність
- •5 .3.2. Інтеґрування нерівностей. Теорема про середнє
- •5.4. Визначений інтеґрал як функція своєї верхньої межі
- •5.5. Формула ньютона - лейбніца
- •5.6. Основні методи обчислення визначеного інтеґрала
- •5.6.1. Заміна змінної (спосіб підстановки)
- •5.6.2. Інтеґрування частинами
- •6. Застосування визначеного інтеґрала
- •6.1. Дві схеми застосування визначеного интеґрала
- •6.2. Площі плоских фігур: доповнення
- •6.3. Довжина дуги кривої
- •6.4.1. Об"єм тіла з відомими площами паралельних поперечних перерізів
- •6.4.2. Об"єм тіла обертання
- •6.5. Деякі економічні застосування
- •7. Наближене обчислення визначеного інтеґрала
- •7.1. Формули прямокутників
- •7.2. Формула трапецій
- •7.3. Формула симпсона1 (формула парабол)
- •8. Невласні інтеґрали
- •8.1. Невласні інтеґрали першого роду
- •8.2. Невласні інтеґрали другого роду
- •8.3. Ознаки збіжності невласних інтеґралів
- •8.4. Гама-функція ейлера
- •9. Подвійний інтеґрал
- •9.1. Подвійний інтеґрал та його властивості
- •9.2. Обчислення подвійного інтеґрала в декартових координатах
- •9.3. Невласні подвійні інтеґрали. Формула пуассона
- •9.4. Подвійний інтеґрал в полярних координатах
- •4. Невизначений інтеґрал 206
- •4.2. Невизначений інтеґрал 208
7. Наближене обчислення визначеного інтеґрала
В попередньому розділі ми розглянули деякі з надзвичайно численних застосувань визначеного інтеґрала. Успіх цих застосувань великою мірою залежать від нашої спроможності обчислювати інтеґрали, краще за все – за допомогою формули Ньютона-Лейбніца. Але формула незастосовна, якщо первісна підінтеґральної функції не виражається в елементарних функціях. В таких випадках ми можемо вдаватися до відшукання наближених значень відповідних інтеґралів.
Для достатньо
простого виведення
формул наближеного
інтеґрування
ми припускатимемо
підінтеґральну
функцію
невід"ємною,
.
В такому випадку визначений
інтеґрал
визначає площу криволінійної трапеції
,
обмеженої прямими
,
,
віссю Ox
і графіком функції. Отримані
результати залишаються
вірними і в загальному випадку.
7.1. Формули прямокутників
Поділимо
відрізок
на n рівних
частин довжини
точками
.
Прямі
Рис. 1
поділяють графік функції на n частин (рис. 1). Введімо наступні позначення для значень функції в точках поділу:
.
а) Замінюючи
всі частини
кривої
відрізками
прямих ліній
,
ми замінюємо криволінійну трапецію множиною прямокутників з сумарною площею
.
Отже,
( 1 )
б) Аналогічно, замінюючи
всі частини
кривої
відрізками
прямих ліній
,
отримуємо
( 2 )
Абсолютна похибка формул
(1), (2), а саме абсолютна величина
різниці інтеґрала і суми
має порядок 1/n,
тобто
.
в) Поділивши відрізок
на 2n рівних
частин довжини
Рис. 2 точками
(рис. 2),
ми замінимо
криволінійну
трапецію множиною
прямокутників
з основами 2h,
висотами
і сумарною
площею
Звідси
( 3 )
Абсолютна похибка формули (3) має порядок 1/n2, тобто
Це означає, що формула (3) є більш точною в порівнянні з формулами (1) і (2).
7.2. Формула трапецій
Після
ділення
відрізка
на n рівних
частин
довжини
точками Рис. 3
ми ділимо на n дуг графік функції точками
(рис. 3).
Замінивши
тепер всі дуги
відрізками
,
мы замінимо
криволінійну
трапецію множиною
трапецій з
сумарною площею
.
Звідси ми приходимо до наступної наближеної формули (так званої формули трапецій):
,
( 4 )
Абсолютна похибка формули (4) має порядок 1/n2, тобто
.
Це значить, що формули (3) і (4) мають один і той же порядок точності.
7.3. Формула симпсона1 (формула парабол)
Розділимо
(точками
)
відрізок
на парну кількість
2n рівних
частин довжини
,
і нехай
- точки кривої , які відповідають точкам поділу (див. рис. 4 для випадку 2n = 6).
Проведімо
спочатку через точки
па-раболу
(див. рис. 4, 5). Площа
фігу-ри
між параболою і
відріз-
Рис. 4 Рис. 5
ком
осі Ox
дорівнює
.
■Припустімо для простоти
доведення, що
.
Тоді
,
■
Отже, ми можемо наближено записати
.
Вчиняючи таким же чином з трійками точок
…,
,
дістаємо
.
Таким чином, ми приходимо до формули Симпсона для наближеного обчислення визначеного інтеґрала
(5)
Наприклад, у випадку n = 3, 2n = 6 (рис. 4) формула має такий вигляд:
.
Формула Симпсона (5) в порівнянні з формулами (1) – (4) , є найбільш то-чною. Дійсно, її абсолютна похибка має порядок 1/n4 , тобто
.
Приклад 1. Знайти наближене значення визначеного інтеґрала
.
Утворимо наступну таблицю значень арґументу і функції:
i |
|
|
|
0 |
|
0.00 |
|
1 |
|
0.04 |
|
2 |
|
0.16 |
|
3 |
|
0.36 |
|
4 |
|
0.64 |
|
5 |
|
1.00 |
|
6 |
|
1.44 |
|
7 |
|
1.96 |
|
8 |
|
2.56 |
|
Вона
відповідає поділу відрізка
на
частин довжини
.
За формулою (1)
.
За формулою (2)
.
Використовуючи формулу (3), ми беремо 2n = 8, n = 4,
,
і тому
.
За формулою (4)
.
Формулою (5) ми скористаємось двічі.
Спочатку ми поділимо відрізок на 2n = 4 частин,
,
,
,
,
,
Відповідно
,
,
,
,
,
,
і тому
Поділивши тепер відрізок на 2n = 8 частин,
,
маємо
Корисно порівняти
всі отримані
результаті з
відомим наближеним
значенням
того ж інтеґрала
з точністю
до
,
а саме:
.