
- •Частина друга: інтеґральне числення. Диференціальні рівняння. Ряди
- •4.1.2. Властивості первісної
- •4.2. Невизначений інтеґрал
- •4.2.1. Означення невизначеного інтеґрала
- •4.2.2. Властивості невизначеного інтеґрала
- •4.3. Інтеґрування підстановкою (заміна змінної)
- •4.4. Інтеґрування частинами
- •4.5. Інтеґрування раціональних дробів та функцій
- •4.6. Інтеґрування тригонометричних функцій
- •4.6.1. Універсальна тригонометрична підстановка
- •4.6.2. Інші підстановки
- •4.6.3. Деякі інші методи а) Застосування формул зниження степеня
- •Б) Застосування формул перетворення добутку тригонометричних функцій в алгебричну суму
- •4.7. Інтеґрування ірраціональних функцій
- •4.7.1. Линійні і дробово-лінійні ірраціональності
- •4.7.2. Квадратичні ірраціональності. Тригонометричні підстановки
- •4.7.3. Квадратичні ірраціональності (загальний випадок)
- •4.8. Поняття про інтеґрали, які не "беруться"
- •5. Визначений інтеґрал
- •5.1. Задачі, які ведуть до поняття визначеного інтеґрала
- •5 .1.1. Площа криволінійної трапеції
- •5.1.2. Кількість виготовленої продукції
- •5.1.3. Довжина пройденого шляху.
- •5.2. Визначений інтеґрал
- •5.3. Властивості визначеного інтеґрала
- •5.3.1. Лінійність та адитивність
- •5 .3.2. Інтеґрування нерівностей. Теорема про середнє
- •5.4. Визначений інтеґрал як функція своєї верхньої межі
- •5.5. Формула ньютона - лейбніца
- •5.6. Основні методи обчислення визначеного інтеґрала
- •5.6.1. Заміна змінної (спосіб підстановки)
- •5.6.2. Інтеґрування частинами
- •6. Застосування визначеного інтеґрала
- •6.1. Дві схеми застосування визначеного интеґрала
- •6.2. Площі плоских фігур: доповнення
- •6.3. Довжина дуги кривої
- •6.4.1. Об"єм тіла з відомими площами паралельних поперечних перерізів
- •6.4.2. Об"єм тіла обертання
- •6.5. Деякі економічні застосування
- •7. Наближене обчислення визначеного інтеґрала
- •7.1. Формули прямокутників
- •7.2. Формула трапецій
- •7.3. Формула симпсона1 (формула парабол)
- •8. Невласні інтеґрали
- •8.1. Невласні інтеґрали першого роду
- •8.2. Невласні інтеґрали другого роду
- •8.3. Ознаки збіжності невласних інтеґралів
- •8.4. Гама-функція ейлера
- •9. Подвійний інтеґрал
- •9.1. Подвійний інтеґрал та його властивості
- •9.2. Обчислення подвійного інтеґрала в декартових координатах
- •9.3. Невласні подвійні інтеґрали. Формула пуассона
- •9.4. Подвійний інтеґрал в полярних координатах
- •4. Невизначений інтеґрал 206
- •4.2. Невизначений інтеґрал 208
Частина друга: інтеґральне числення. Диференціальні рівняння. Ряди
ІНТЕҐРАЛЬНЕ ЧИСЛЕНННЯ
4. НЕВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕҐРАЛ
4.1. ПЕРВІСНА
4.1.1. Означення первісної
Головна задача
диференціального
числення –
знайти похідну
або диференціал
даної
функції
.
Головна задача
інтеґрального
числення –
обернена: знайти
функцію
,
знаючи її похідну
або диференціал
.
Приклад 1. Скласти рівняння
лінії, яка проходить через точку
,
знаючи, що кутовий коефіциієнт дотичної
до лінії в довільній її точці
дорівнює
.
Нехай
- шукане рівняння лінії. На підставі
умови і геометричного сенсу похідної
можемо записати
.
Ми
повинні знайти
функцію
,
знаючи її
похідну
.
Очевидно, що
,
де C
– деяка стала.
Ми можемо знайти її значення
з умови
,
звідки
.
Отже, лінія, про яку йдеться в прикладі, має рівняння
.
Означення 1.
Функція
називається
первісною функції
на дея-кому інтервалі
,
якщо для будь-якого
похідна
функції
дорівнює
,
( 1 )
Приклад 2. Функція
з попереднього прикладу
є первісною функції
,
а функції
-
первісними функції
на множині всіх дійсних
чисел
,
бо для довільного
маємо
.
Теорема 1 (існування
первісної). Якщо функція
неперервна на інтервалі
,
то вона має первісну на цьому інтервалі.
Справедливість теореми буде доведено пізніше.
4.1.2. Властивості первісної
1. Якщо функція
є первісною для функції
,
то для будь-якої сталої
C сума
також є первісною.
■Дійсно, якщо , то для будь-якої сталої C маємо
,
тобто
- первісна функції
■
2. Якщо функції
є первісними функції
на інтервалі
,
то вони відрізняються тільки сталим
доданком, тобто їх різниця є сталою на
,
const.
■За умови
,
і тому тотожньо
на
.
На
підставі наслідку з теореми Лаґранжа
різниця
є сталою на інтервалі
.■
Остання властивість дозволяє отримати загальну форму первісної даної функції : будь-яку первісну можна подати у вигляді суми
, ( 2 )
де - якась одна з первісних функції , а C – довільна стала.
Можна сказати, рівність (2) дає множину всіх первісних функції .
4.2. Невизначений інтеґрал
4.2.1. Означення невизначеного інтеґрала
Означення 2. Множина всіх первісних функції називається невизначеним інтеґралом цієї функції і позначається символом
.
Символ ∫ називається
знаком невизначеного
інтеґрала;
- підінтеґральною функцією,
- підінтеґральним виразом,
x – змінною
інтеґрування, C
– сталою інтеґрування.
На підставі означення 2 і формули (2) ми можемо написати
,
( 3 )
де - якась одна з первісних функції , а C – довільна стала.
Приклад 3. Ми
вже знаємо,
що функція
є однією з первісних функції
,
а тому
.
Взагалі, для довільного
дійсного числа
,
відмінного від
,
функція
однією з первісних степеневої функції
,
отже
.
Зокрема,
при
маємо
.
У випадку
ми маємо функцію
,
однією з первісних якої є функція
,
так що
.
Знаходження первісної (або невизначеного інтеґрала) функції називається її інтеґруванням.
Проінтеґрувати функцію означаеє знайти її первісну (або її невизначений інтеґрал).
На підставі означення невизначеного інтеґрала і таблиці похідних ми можемо утворити таблицю найпростіших інтеґралів.
Таблиця найпростіших інтеґралів
1.
;
1
а)
;
1 б)
;
1 в)
.
2. .
3.
;
3 a)
,
k - стала.
4.
;
4 а)
,
k -
стала.
5.
;
5
a)
,
a - стала.
6.
;
6
a)
, a -
стала.
7.
.
8.
.
9.
10.
11.
.
12.
.
13.
(формула високого
логарифму).
(формула довгого логарифму).
Формули 1 – 9, 11 є очевидними, в справедливості інших, зокрема формул 13, 14, ми впевнимось нижче, але корисно записати їх в таблиці з самого початку. Всі інтеґрали таблиці будемо називати табличними.
Приєднаємо сюди ще чотири формули, які часто-густо зустрічаються в застосуваннях, а саме:
15.
.
16.
.
17.
.
18.
.