Практичні заняття

Семінар 1. Пізнавальне відношення до дійсності (4 год.).

1. Основоположні тези самоусвідомлення суб’єкта наукового пізнання.

2. Експлікація поняття “знання”,“об’єктивна дійсність”.

3. Знання як цілеспрямування діяльності.

4. Знання як відображення дійсності.

5. Знання як усвідомлення незнання.

Контрольні питання та завдання:

1. Особливості спеціальної теорія пізнання.

2. Зміст поняття “об’єктивна дійсність”.

3. Зміст відношення до знання.

4. Особливості цілеспрямованої діяльності з відомими наслідками.

Проблемні теми для обговорення ( Тези усвідомлюючого себе суб’єкта):

1. “Я знаю, що не знаю”.

2. “Я – мислю”

3. “Усвідомлення суперечності є свідчення наявності мого незнання”.

4. “Усвідомлена проблема є знання межі суб’єктивності”.

Литература:

Головна:

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об’єкт когітології. Монографія. –Ніжин, 2007. -148 с. (с.47-61).

Додаткова:

Копнин П.В. Проблемы диалектики как логики и теории познания. –М.,1982.

Пугачев Н.Н. Проблемы онтологии в философском анализе научного познания // Гносеология в системе философского мировоззрения. М.,.1983. С.60-79.

Шрейдер Ю.А. Теория познания и феномен науки // Гносеология в системе философского мировоззрения. –М.,1983.

Ильенков Э.В. Философия и культура. –М.,1991.

Шеллер М. Феноменология и теория познания // Шеллер М. Избр. Произв. –М.,1994.

Семінар 2. Картина світу і наукове пізнання.

1. Відмінність науки Нового часу від античного відношення до дійсності.

2. Характеристика М. Гайдегером науки Нового часу як : проективної; строгої; зцентрованої методом; виробляючої.

3. Метафізичні засади європейської науки.

4. Єдність картин і процесів перетворення світу.

Контрольні питання та завдання:

1. Конвенція cogito і конвенція співтовариства.

2. Предмет думки та основні форми теоретичного пізнання.

3. Аналіз, синтез, аналогія як розумові дії.

4. Феноменологічна критика натуралістичної епістемології.

Проблемні теми для обговорення.

1. Логічна і наукова раціональність.

2. Раціональна інтуїція.

3. Критика критичної критики.

4. Критика когнітивного підходу.

Література:

Головна:

Хайдеггер М. Время картины мира // Время и Бытие. – М., 1993. – с.41-62.

Додаткова:

Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (ХУІІ-ХУІІІ вв.). –М., 1987. – с.139-150, 165-187.

Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменологія // Вопр. филос. – 1992. -№7. - $ 9-11.

Мамардашвили М.К. Стрела познания (набросок естественно-исторической гносеологии). –М.,1997.

Цехмістро І.З. Голістична філософія науки. –Харків,2003. –с.203-262.

Чуйко В.Л. Суб’єкт реконструюючої рефлексії // Вісник національного авіаційного університету. Сер. Філософія. Культурологія: Зб.наук.пр. -№2(10). –К.: Вид-во Нац. авіац. Ун-ту «НАУ – друк», 2009. – 192. ; с.37-42.

Семінар 3. Основні поняття теорії наукового пізнання.

1. Суб’єкт наукового пізнання.

2. Поняття “об’єкт наукового пізнання”.

3. Принципи і предмет пізнання.

4. Конкретне і абстракне мислення.

Контрольні питання та завдання:

1. Взаємодія і знання властивості.

2. Предмет пізнання і множина наук.

3. Об’єктивний зміст наукового знання.

4. Основні принципи наукового пізнання.

Проблемні теми для обговорення.

1. Дезорганізуюче означення об’єкта як предмета пізнання.

2. Інтелектуальний та деінтелектуалізований суб’єкт.

3. Мислення і об’єкт наукового пізнання.

4. Індивід та співтовариство як суб’єкт наукового пізнання.

Література:

Головна:

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об’єкт когітології. Монографія. –Ніжин, 2007. -148 с. (с. 30-46).

Додаткова:

Ильенков Э.В. Философия и культура. –М.,1991. С.17-56.

Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. –М.,1974.

Мамардашвили М.К. Стрела познания (набросок естественно-исторической гносеологии). –М.,1997.

Цехмістро І.З. Голістична філософія науки. –Харків,2003. –с.203-262.

Цофнас А.Ю. Теория систем и теория познания. –Одесса,1999. С.193-277.

Семінар 4. Рівні наукового пізнання.

1. Емпіричний рівень пізнання та його основні форми.

2. Рефлексія і раціональність.

3. Критика і cogitatio.

4. Теоретичний рівень пізнання та його основні форми.

Контрольні питання та завдання:

5. Конвенція cogito і конвенція співтовариства.

6. Предмет думки та основні форми теоретичного пізнання.

7. Аналіз, синтез, аналогія як розумові дії.

8. Феноменологічна критика натуралістичної епістемології.

Проблемні теми для обговорення.

5. Логічна і наукова раціональність.

6. Раціональна інтуїція.

7. Критика критичної критики.

8. Критика когнітивного підходу.

Література:

Головна:

Голдстейн М., Голдстейн И. Как мы познаем: Исследование процесса научного познания. –М.,1984.

Додаткова:

Гуссерль Э. Идея феноменологии // Фауст и Заратустра. СПб.:Азбука,2001. С.160-206.

Ильин В.В. Теория познания. Єпистемология. –М.,1994.

Локк Дж. Сочинения в трех томах. Том 1. –М.,1985.

Рассел Б. Человеческое познание: его сфера и границы. –К.,1997.

Рижко В.А. Концепція як форма наукового знання. – К.: “Наукова думка”, 1995. – 212 с. (с.7-15).

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об’єкт когітології. Монографія. –Ніжин, 2007. -148 с. (с.92-107).

Семінар 5. Проблема істини.

1. Об’єктивна : абсолютна та відносна істини.

2. Істинна система знання.

3. Кореспондентна і когерентна концепції істини. Кореспондентна і когерентна концепції істини.

4. Істинність, практичність, доведеність знання.

Контрольні питання та завдання.

1. Практичність та істинність знання.

2. Об’єктивність змісту знання.

3. Верифікація і фальсифікація.

4. Обґрунтованість і правдоподібність знання.

Проблемні теми для обговорення.

1. Відповідність уявлення і об’єктивної дійсності.

2. Конкретність істини.

3. Феноменологічна критика тези: “онтологія – продукт процесу пізнання”.

4. Наукове і ненаукове знання.

Література

Головна:

Андрос Е.И. Истина как проблема познания и мировоззрения. –К.,1984.

Чуйко В.Л. Когітологічна концепція істини // Філософські проблеми гуманітарних наук. -№14-15. -2008-2009. –с. 153-159;

Додаткова:

Билецкий И.П. Познание и действительность. –Харьков,1999.

Гадамер Х.-Г. Истина и метод: опыт философской герменевтики. –М.,1988.

Гуссерль Э. Идея феноменологии // Фауст и Заратустра. СПб.:Азбука,2001. С.160-206.

Лекторский В.А. Эпистемология классическая и некласическая. –М.,2001.

Петров Ю.А. Теория познания: научно практическое значение. –М.,1988.

Уемов А.И. Истина и пути ее познания. –М.,1975.

Хюбнер К. Критика научного разума. –М.,1994.

Чудинов Э.М. Природа научной истины. –М.,1977.

Семінар 6. Факт як універсальна форма наукового знання.

1. Поняття “спостереження” та “експериментальне дослідження”.

2. Знання об’єктивно існуючої властивості.

3. Факт як форма знання.

4. Закономірність і закон.

Контрольні питання та завдання.

1. Праксиологічні форми уявлення.

2. Відмінність цілеспрямування діяльності та процесу зміни цілеспрямувань.

3. Факти як елементи системи знання.

4. Проблема першого наміру і концепція вроджених ідей.

Проблемні теми для обговорення.

1. Аналіз тези: “Гносеологічна обумовленість онтологічного як наслідок визнання теоретичної навантаженості фактів”.

2. Відмінність фактів і емпіричних даних.

3. Принцип єдності природи та експерименту.

4. Наукова форма знання одиничного.

Література:

Головна:

Косолапов В.В. Гносеологічна природа наукового факту. – К., 1964.

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об’єкт когітології. Монографія. –Ніжин, 2007. -148 с. (с.120-134).

Карнап Р. Философские основания физики. Введение в философию науки. – М., 1971.

Додаткова:

Зотов А.Ф. Структура научного мышления. Гл.4. –М.,1973. Гл.4.

Лекторский В.А. Эпистемология классическая и некласическая. –М.,2001.

Локк Дж. Сочинения в трех томах. Том 1. –М.,1985.

Рорти Р. Релятивизм: найденное и сделанное // Философский прагматизм Ричарда Рорти и российский контекст. –М.,1997.

Фейерабенд П. Объяснение, редукция, эмпиризм // Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. –М.,1986.

Семінар 7. Наука і теоретична форма знання.

1. Принципи як форма відрефлексованого відношення до знання.

2. Система знання як емпірично наявна реальність.

3. Поняття теорії.

4. Проблема несумірності теорій.

Контрольні питання та завдання.

1. Імманентні та зовнішні підстави наукової теорії.

2. Рекурентні міркування як формування множини систем теоретичного знання.

3. Доведення і обгрунтування системи знання.

4. Об’єкт теорії.

Проблемні теми для обговорення.

1. Індуктивістська та дедуктивістська концепції обгрунтування теоретичної системи знання.

2. У.Квайн про теорію як обгрунтування онтологічного статусу фактів.

3. Гносеологічний зміст поняття “достатня підстава”.

4. Проблема вибору кращої теорії з множини конвенціонально сформованих.

Література:

Головна:

Кедровский О.И. Методы построения теоретической системы знания: диалог философа и математика. Гл. 2, 3. – К., 1982.

Додаткова:

Конверский А.Е. Теория и ее обоснование. –К.,2000.

Пикашова Т.Д. Разрешение проблемы теоретического знания. –К.,1986.

Степин В.С. Теоретическое знание. –М.,2000.

Чуйко В.Л. Проблеми робототехніки в контексті традиційного та нового мислення // Філософські проблеми сучасного природознавства. –вип.75. –К.,1991.

Семінар 8. Проблема як форма наукового знання.

1. Форми усвідомлення незнання.

2. Причини цілеспрямованої зміни основоположень системи знання.

3. Єдність проблем як когнітивна підстава єдності знання.

4. Екзистенційна неприйнятність суперечностей.

Контрольні питання та завдання.

1. Онтологічні, гносеологічні, методологічні основоположення системи знання.

2. Дотичність природничонаукових, гуманітарних, культурних проблем.

3. Рефлексія та її види.

4. Індивідуальність дії та загальність відповідальності, як основа усвідомлення проблеми.

Проблемні теми для обговорення.

1. Усвідомлена суперечність як заперечення ейдичності власного існування.

2. Вирішення усвідомлених проблем як функція суспільно організованої пізнавальної діяльності.

3. Проблема правила, яке визначає самого себе та всі інші правила.

4. Суперечність як усвідомлений зміст незнання.

Література:

Головна:

Поппер К.Р. Логика и рост научного знания. –М.,1983.

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об’єкт когітології. Монографія. –Ніжин, 2007. -148 с. (с.123- 133).

Додаткова:

Ильенков Э.В. Философия и культура. –М.,1991. С.17-56.

Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. –М.,1974.

Крымский С.Б. Научное познание и принципы его трансформации. –К.,1974.

Патнем Х. Философия сознания. –М.,1999.

Попович М. Доказательство и смысл // Актуальные проблемы логики и методологии науки. –К.,1980.

Cемінар 9. Трансформація епістемологічних концепцій наукового пізнання.

1. Марксистська концепція панпрактицизму.

2. Когнітивна конструкція і мовна реальність.

3. Прагматизм про заміну дихотомії “знаю – незнаю” на “віра – сумнів”.

4. Індивідуальність суб’єкта та інтерпретативістські концепції.

Контрольні питання та завдання.

1. Аналітичні та синтетичні міркування і трансценденталізм.

2. Уявлення речей як поняття про дії (Ч.Пірс).Закономірність і апріорність форм пізнання.

3. Когітивний підхід.

4. Парадокс непотрібності мислення в когнітивізмі.

Проблемні теми для обговорення.

1. Об’єкт і предмет пізнання як конструкт діяльності суб’єкта.

2. Критика тези про єдність онтології, методології, гносеології.

3. Закон як феномен.

4. Проблема неспостережуваних існувань.

Література:

Головна:

Лекторский В.А. Эпистемология классическая и неклассическая. –М.,2001.

Додаткова:

Кезин А.В. Научность: эталоны, идеалы, критерии. –М.,1985.

Крымский С.Б. Научное познание и принципы его трансформации. –К.,1974.

Лукьянец В.С., Кравченко А.М., Гудков Н.А. Физико-математическое познание: природа, основания, динамика.К.,1992. С.50-93.

Поппер К.Р. Логика и рост научного знания. –М.,1983.

Рижко В.А. Концепція як форма наукового знання. – К.: “Наукова думка”, 1995. – 212 с. (с.30-36).

Чуйко В.Л. Суб’єктивність, самосвідомість і наукова проблема \\ Sentential: Наукові праці спільки дослідників модерної філософії (Паскалівського товариства). -№2. –Вінниця,2000. –с.84-92.