Тема 7. Система знання.

Теоретичне споглядання і свідоме формування предмета думки. Система знання.

Основні принципи теоретичного пізнання. Поняття теорії. Імманентні та зовнішні підстави теорії. Проблема існування об’єкта теорії. Логічна структура.

Система знання як емпірично дана реальніть. Теорія як обгрунтування онтологічного статусу фактів (У.Куайн).

Рекурентність як формування множини істинних систем знання. Гносеологічний зміст поняття “достатня підстава”.

Про джерела припущень в процесі обгрунтування. Індуктивістська та дедуктивістська концепції обгрунтування. Доведення і обгрунтування.

Проблема несумірності теорій. Принцип доповнюваності. Онтологічна, методологічна і гносеологічна сумірність теорій.

Завдання для самостійної роботи.

1. Теоретична система знання.

2. Методи теоретичного пізнання.

3. Онтологічна, методологічна і гносеологічна сумірність теорій.

4. Основні принципи теоретичного пізнання

Література:

Ильин В.В. Теория познания. Эпистемология. –М.,1994.

Конверский А.Е. Теория и ее обоснование. –К.,2000.

Копнин П.В. Введение в марксистскую гносеологию. –К.,1966.

Лейбниц Г.В. Сочинения в четырех томах. Том 2. –М.,1983.

Лекторский В.А. Эпистемология классическая и некласическая. –М.,2001.

Пикашова Т.Д. Разрешение проблемі теоретического знания. –К.,1986.

Пугачев Н.Н. Проблемы онтологии в философском анализе научного познания // Гносеология в системе философского мировоззрения. М.,.1983. С.79-91.

Современная философия науки. –М.,1996.

Степин В.С. Теоретическое знание. –М.,2000.

Чуйко В.Л. Проблеми робототехніки в контексті традиційного та нового мислення // Філософські проблеми сучасного природознавства. –вип.75. –К.,1991.

Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. –К.,2000.

Тема 8. Проблема як форма наукового знання.

Вирішення проблем як функція суспільно організованої пізнавальної діяльності.

Форми усвідомлення незнання: питання, проблема, задача. Суперечність як усвідомлений зміст незнання. Об’єктивний зміст знання. Самозаперечення існування: цілеспрямовано діючого суб’єкта; предмета.

Здатність до судження. Проблема правила, яке визначає самого себе та всі інші правила. Парадокси, антиноії.

Індивідуальність дії та загальність відповідальності, як основа усвідомлення людиною себе “очима іншого”. Екзистенційна неприйнятність суперечностей. Творчість і креативність.

Рефлексія та її види: споглядальна, раціональна, реконструктивна рефлексія. Цілеспрямована зміна онтологічних, гносеологічних, методологічних основоположень наукового пізнання. Рефлексія як метод.

Єдність проблем як когнітивна підстава єдності знання. Дотичність природничонаукових, гуманітарних, культурних проблем.

Завдання для самостійної роботи.

1. Рефлексія як метод.

2. Парадокси і антиноії.

3. Зв'язок увідомлення проблем з творчістю та креативністю.

4. Феномен самозаперечення існування.

Література:

Ильенков Э.В. Философия и культура. –М.,1991. С.17-56.

Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. –М.,1974.

Кезин А.В. Научность: эталоны, идеалы, критерии. –М.,1985.

Крымский С.Б. Научное познание и принципы его трансформации. –К.,1974.

Лукьянец В.С., Кравченко А.М., Гудков Н.А. Физико-математическое познание: природа, основания, динамика.К.,1992. С.50-93.

Патнем Х. Философия сознания. –М.,1999.

Попович М. Доказательство и смысл // Актуальные проблемы логики и методологии науки. –К.,1980.

Поппер К.Р. Логика и рост научного знания. –М.,1983.

Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. –К.,2000.

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об’єкт когітології. Монографія. –Ніжин, 2007. -148 с.