Тема 1. Загальна та спеціальна теорія пізнання.

Інтелектуальна культура як онтологічна підвалина науково-пізнавальної діяльності. Відношення до знання: трансценденталізм, інтерсуб’єктивізм. Теорія наукового пізнання.

Тези самоусвідомлюючого себе суб’єкта: “Я знаю, що не знаю”; “Я – мислю”; “усвідомлення суперечності є свідчення наявності мого незнання”; “усвідомлена проблема є знання межі суб’єктивності”. Експлікація поняття “об’єктивна дійсність”.

Догматизм. Скептицизм. Агностицизм. Критичний раціоналізм.

Завдання для самостійної роботи.

1. Інтелектуальна культура як онтологічна підвалина науково-пізнавальної діяльності.

2. Відношення до знання.

3. Теорія наукового пізнання.

4. Об’єктивність як знання межі суб’єктивності.

Література:

Ильенков Э.В. Философия и культура. –М.,1991. С.17-56.

Патнем, Гітарі. Розум, істина й історія: пер. З англ.. – К.: Вид. дім “Альтернативи”, 2003. -232 с. (с.86-114).

Рижко В.А. Концепція як форма наукового знання. – К.: “Наукова думка”, 1995. – 212 с. (с.7-15).

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об’єкт когітології. Монографія. –Ніжин, 2007. -148 с. (с.30-47).

Тема 2. Пізнавальне та практичне відношення до дійсності.

Платон про філософію як форму споглядання вічних та незмінних сутностей. Індивід як першопричина.

Критика споглядальної концепції пізнання та “гносеологічної робінзонади”. Когнітивізм як антикогітивний підхід.

Практичне та пізнавальне відношення до дійсності. Чуттєвий образ і поняття. Відмінність цілеспрямування діяльності та процесу зміни цілеспрямувань. Мова і знання. Енергейність, нормативність, дескриптивність, інтенціональність слова.

Мислення як цілеспрямована діяльність. Вирізнення знання як цілеспрямування діяльності; знання як відображення дійсності; знання як усвідомлення проблеми. Розмежування онтологічних, методологічних і гносеологічних основопожень наукового пізнання.

Завдання для самостійної роботи.

1. Зміст поняття “чуттєво даний предмет”.

2. Міжпредметна взаємодія і процедура порівняння ознак.

3. Уявлення про чуттєво не дані властивості речей.

4. Використання чуттєво не даних властивостей речей.

Литература:

Гайденко П.П. Научная рациональность и философский разум. Разд. ІУ. Гл.ІІІ. –М.,2003.

Гартман Н. Систематическая философия в собственном изложении // Фауст и Заратустра. СПб.,2001. С.207-272.

Ильин В.В. Теория познания. Эпистемология. –М.,1994.

Копнин П.В. Проблемы диалектики как логики и теории познания. –М.,1982.

Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. –М.,1974.

Пугачев Н.Н. Проблемы онтологии в философском анализе научного познания // Гносеология в системе философского мировоззрения. М.,.1983. С.60-79.

Шрейдер Ю.А. Теория познания и феномен науки // Гносеология в системе философского мировоззрения. –М.,1983.

Вертгеймер М. Продуктивное мышление. –М.. 1987.

Волков Г. Истоки и горизонты прогресса. –М.,1985.

Гальперин П.Я. Введение в психологию. –М.,1976.

Ильенков Э.В. Диалектическая логика. –М.,1984.

Ильенков Э.В. Философия и культура. –М.,1991.

Лейбниц Г.В. Сочинения в четырех томах. Том 2. –М.,1983.

Локк Дж. Сочинения в трех томах. Том 1. –М.,1985.

Михайлов Ф.Т. Загадка человеческого “Я”. –М.,1976.

Шеллер М. Феноменология и теория познания // Шеллер М. Избр. Произв. –М.,1994.