к. філол. н. ЛЮБАРЕЦЬ НАТАЛІЯ ОЛЕКСІЇВНА

2011/2012 н.р.

“ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ДОБИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА РАННЬОГО ВІДРОДЖЕННЯ ”

Для студентів і курсу відділення “західні мови та літератури”

Курс знайомить студентів із еволюцією західноєвропейської літератури у добу Середньовіччя та раннього Відродження, вчить характеризувати провідні літературні явища зазначеного періоду, аналізувати парадигму літературних жанрів двох епох, формує загальні навички літературно-критичного аналізу та вміння самостійно інтерпретувати художні тексти.

Курс читається у ІІ семестрі в обсязі 41 год., з них 34 год. лекцій, 7 год. самостійної роботи. Студенти матимуть по 2 години аудиторних занять на тиждень: 17 лекційних занять. Курс завершується іспитом.

В результаті вивчення курсу студент повинен знати:

• основні риси образного мислення літератури доби Середньовіччя та раннього Відродження;

• систему художніх напрямів, течій та літературних жанрів західноєвропейської літератури Середніх віків та раннього Відродження;

• яскраві зразки народної творчості (міфологія, епос) та творчості провідних представників літератури V-XІV (Данте, Петрарка, Боккаччо);

• особливості рецепції доробку окремих авторів у світовому та українському контексті (переклади, тощо).

Студент повинен вміти:

• визначити місце середньовічної та ренесансної літератури в загальному літературному континуумі;

• визначати естетичне значення провідних мистецьких явищ періоду;

• характеризувати основні етапи розвитку літератури країн західної Європи V-XIV століть;

• розкривати особливості проблематики та художню специфіку творів означених періодів;

• розкривати взаємозв’язки між розвитком філософської та загальнокультурної думки та літературної практики відповідних періодів;

• аналізувати та порівнювати різні літературно-художні явища в межах періоду, що вивчається.

Навчальна дисципліна “Історія зарубіжної літератури доби Середньовіччя та Відродження” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Складається з двох модулів. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за стобальною шкалою.

Форми поточного контролю охоплюють оцінювання відповідей студентів на перевірці знань під поточного контролю та оцінювання самостійної роботи. Студент може отримати максимально 10 балів за відповіді в межах двох модулів під поточного контролю. Студент може отримати максимально 10 балів за самостійну роботу – по 5 балів за ведення читацького щоденника та літературознавчого термінологічного словника.

Модульний контроль складається із двох модульних контрольних робіт. За модульні контрольні роботи студент може отримати максимально 40 балів (МКР1 – 20, МКР2 – 20).

Рейтинг ЗМ1 складається із суми балів, набраних за поточним контролем та за модульну рейтингову роботу №1, і становить 30 балів.

Рейтинг ЗМ2 складається із суми балів, набраних за поточним контролем, за модульну рейтингову роботу №2 та за самостійну роботу, і становить 30 балів.

Підсумковий контроль здійснюється у вигляді усного іспиту. Іспит складається з трьох питань (максимум балів за перше та друге питань – 15, за третє – 10). Максимальна кількість балів, що студент може отримати підчас іспиту, становить 40.

	Змістовий модуль №1	Змістовий модуль №2	Іспит	Підсумкова оцінка
Оцінка (бали)	30	30	40	100

Студент не допускається до складання заліку, якщо впродовж семестру він за змістові модулі набрав менше 20 балів (непрохідний мінімум), тобто таку кількість балів, що будучи додана до максимально можливої кількості балів, набраних на іспиті, в сумі не досягає 60 балів.