2. Загальні вимоги до психолога

Надання психологічної допомоги працівнику передбачає такі етичні вимоги до психолога:

повага до особистості;

повага до людських прав і свобод;

повага до людської гідності;

належна професійна компетенція;

сумління;

доброзичливість;

безумовна зупинка на благо працівника;

нерозголошення відомостей про особисте життя працівника (конфіденційність);

бути особливо обережними, щоб не перебільшити сподівань працівника та не перейти за межі своєї професійної компетентності;

уникнення соціальних контактів із працівником, якщо ці контакти не передбачені процедурою консультування (спільної роботи);

уникнення спільного ведення справи;

недопущення маніпулювання працівником або собою з боку останнього.

Завдання, що вирішуються психологом-консультантом, під час надання психологічної допомоги працівнику:

а) самовизначення (ідентичності);

б) вибору (прийняття рішення);

в) самоусвідомлення (особистісної рефлексії);

г) подолання критичної (кризової) ситуації;

д) розвитку суб’єктності, функціональних та екзистенційних (інструментальних та “самостійних”) початків особистісного “Я”.

Завдання, що покладені на психолога-консультанта під час процесу психологічної допомоги працівнику:

а) встановлення відносин довіри та прийняття;

б) забезпечення належної динаміки робочих стосунків, що веде до усвідомлення та можливого розв’язування психологічних проблем працівника;

в) зняття психологічних захистів;

г) визначення й використання ступеня впливу на працівника.

Звернемо увагу на порівняльну характеристику кваліфікованого психолога з некваліфікованим (табл. 1)

Таблиця 1

Кваліфікований психолог порівняно з некваліфікованим

АТРИБУТИ	КВАЛІФІКОВАНИЙ ПСИХОЛОГ	НЕКВАЛІФІКОВАНИЙ ПСИХОЛОГ
Мета психологічної допомоги	Надає допомогу працівнику у досягненні його мети та слідкує за схильностями працівника. Може запропонувати альтернативне сприйняття і у деяких випадках підказати напрямок	Має власні цілі, використовуючи працівника, дотримується власних схильностей. Не може надати працівнику потрібний напрямок і підтримку
Відгуки (реакції)	Може знайти множину реакцій на багатий спектр ситуацій і проблем	Не має потрібного відгуку або вперто чіпляється за один. Типовий стиль поведінки
Світогляд (концепція)	Розуміє та використовує у роботі велику кількість концепцій	Не має ясної концепції, працює у межах однієї із них
Культурна продуктивність	Здатен до генерації багатьох думок, слів, моделей поведінки внутрішньої власної культури та в межах інших культур	Здатен працювати тільки у межах однієї культури
Обмеження	Розуміє обмеження та працює під наглядом. Проводить спільну роботу з іншими психологами щодо теорії, концепцій, консультування	Діє не визначаючи власних обмежень, працює без нагляду, не може працювати з іншими професіоналами
Міжособистісний вплив	Розуміє, як його реакція впливає на працівника та навпаки	Не розуміє міжособистісного впливу. Іноді заперечує те, що працівник знаходиться під його впливом під час консультування
Людська гідність	Чесно, відверто спілкується з працівником, поважаючи його гідність	Поводиться з працівником без шани, нечесно, без проявів співчуття, іноді, у брутальній манері
Узагальнена теорія	Активно вивчає нові теорії, систематично розвиває власну концепцію психологічної допомоги. Після вивчення, може стати прихильником будь-якої однієї теорії	Рабськи прив’язаний до однієї теорії та не думає про існування альтернативних, можливо, не здатний до систематичного підходу.
Ставлення до теорії	Розглядає теорію як відображення реальності. Розуміє, що його власні переконання ґрунтуються на манері мислення й випливають із його культурної та статевої належності	Ігнорує статеві та культурні розбіжності, що покладені в основу процесу психотерапії

Шляхи розвитку власної узагальненої концепції консультування та терапії:

еклектизм: визнання переваг багатьох методів і теорій та застосування їх різних аспектів, що можуть здатися корисними для роботи з різними працівниками;

прихильність до однієї теорії: проповідує прихильність до однієї теорії та застосування її на практиці, наприклад таких, як біхевіоризм, психоаналіз, структурно-сімейна терапія тощо;

узагальнена теорія: узагальнений концептуальний підхід, узагальнена теорія, що намагається поєднати й організувати частини теорії у погоджену та системну побудову. Її суть полягає у:

а) розумінні того, що реакція працівника може бути різною та, можливо, потребує будь-якого іншого теоретичного підходу;

б) повазі до світогляду або теорії, що відрізняється від власної;

в) вмінні бачити те, яким чином різні теорії можна поєднати разом для користі працівника.

Одним із важливіших елементів у наданні психологічної допомоги є врахування психологом культурологічних особливостей працівника, з яким він буде працювати (табл. 2).

Таблиця 2