Біохімічні властивості бактерій роду Shigella

Види шигел	Ферментація						Утворення
	лактози	глюкози	мальтози	маніту	дульциту	сахарози	cірководню	індолу	каталази
S.dysenteriae	─	к	─	─	─,+	─	─	─,+	─
S.flexneri	─	к/кг	±	+	±	─	─	─	─
S.boydii	─	к	±	+	±	─	─	─,+	─
S.sonnei	[+]	к	+	+	─	[+]	─	─	+

Умовні позначки: "+" - позитивна реакція, "─" негативна реакція, [+] - пізня реакція, що наступає не раніше 2-3 доби, "к" - ферментація до кислоти, "кг" – ферментація до кислоти та газу, "±" – більше число штамів дає позитивну реакцію, менше – негативну, "─,+" - більше число штамів дає негативну реакцію, менше – позитивну.

Найважливішою особливістю S.dysenteriae у порівнянні з іншими видами шигел є її негативна реакція у тесті з манітом. S.dysenteriae ферментує лише глюкозу з утворенням кислоти. Загалом характерним для S.dysenteriae є її слабка ферментативна активність.

Більш біохімічно активною є S.flexneri - ферментує маніт, глюкозу ферментує з утворенням кислоти або кислоти та газу, але не ферментує лактозу, сахарозу, не має ферменту каталази та не утворює індолу.

Найбільш активною за ферментативними властивостями є S.sonnei. Вона здатна, хоча й повільно, ферментувати лактозу, сахарозу, постійно ферментує маніт, мальтозу, глюкозу з утворенням кислоти, володіє ферментом каталазою, але не ферментує дульцит і дає негативну реакцію на індол.

2/ за антигенними властивостями: серологічну ідентифікацію виділеної чистої культури провести за допомогою реакцій аглютинації на склі спочатку з полівалентною аглютинуючою сироваткою проти шигел Флекснера та Зонне, які найчастіше викликають шигельоз, а потім з видовими, типовими та груповими аглютинуючими сироватками для визначення серовару чи підсеровару шигели.

Окрім діагностики шигельозу, бактеріологічне дослідження необхідно проводити також для виявлення осіб з атиповою, легкою або субклінічною формами інфекції серед працівників продовольчих підприємств, дитячих установ і лікарняних закладів та обстеження контактних осіб. З метою встановлення джерела інфекції при спалахах інфекції необхідно визначити фаговар шигели.

Експрес-метод діагностики шигельзу.

З метою швидкої та надійної ідентифікації виду чи серовару шигел поставити пряму або непряму реакцію імунофлуоресценції з люмінесцентними шигельозними сироватками. При наявності в досліджуваному матеріалі збудника шигельозу він утворює комплекс з сироваткою, яка має люмінесцентну мітку, та утворений комплекс викликає світіння у люмінесцентному мікроскопі.

Серологічний метод діагностики.

Застосовується для ретроспективного обґрунтування діагнозу шигельозу при атипових (стертих) та субклінічних формах захворювання. Інфекційний процес не супроводжується значним антигенним подразненням, тому титри антитіл у сироватках хворих та реконвалесцентів невисокі. Їх виявляють на 5-8 добу захворювання. Найбільша кількість антитіл утворюється на 2-3 тижнях.

Для серодіагносики шигельозу можна поставити розгорнуту реакцію аглютинації з шигельозними діагностикумами по типу реакції Відаля. Сироватку крові протитрувати від 1:50 до 1:800. Діагностичним титром антитіл до S.flexneri у дорослих хворих є 1:200, до S.dysenteriae та S.sonnei – 1:100 (у дітей відповідно 1:100 та 1:50).

Більш достовірні результати щодо захворювання на шигельоз отримують при постановці РНГА з парними сироватками. Діагностичне значення має зростання титру антитіл у 4 і більше разів.

1 Аглютиніни до деяких видів шигел можуть з‘являтися в низьких титрах у здорових людей. У зв‘язку з індивідуальними особливостями імунного статусу у людини можливе зниження реактивності організму і, як наслідок, титр антитіл у таких хворих буде нижче діагностичного. Такі обставини перешкоджають об‘єктивній оцінці результатів реакції непрямої (пасивної) гемаглютинації, поставленій з сироваткою крові хворого.

2 Середовише Левіна ─ важливе середовище при ідентифікації шигел, тому що вегетативні властивості середовища Плоскирєва недостатні для росту S.dysenteriae 1.

3 Агар Плоскирєва – селективне середовище для культивування шигел та сальмонел. Компоненти середовища інгубують ріст грампозитивної флори, значно затримують ріст ешерихій та роїння протею.

8