Алгоритм дії при проведенні мікробіологічної діагностики шигельозу

Бактеріологічний метод

Підготовчий етап ─ взяття матеріалу та підготовка його до бактеріологічного дослідження.

Для отримання позитивного результату бактеріологічного дослідження при заборі та посіві матеріалу необхідно дотримуватись певних правил:

1/ бактеріологічне дослідження матеріалу починати, по можливості, до застосування етіотропного лікування;

2/ посуд для взяття матеріалу ошпарити окропом і ні в якому разі не обробляти дезинфікуючими розчинами, до яких шигели дуже чутливі;

3/ досліджуваний матеріал необхідно терміново (навіть біля ліжка хворого) посіяти одночасно у збагачувальне середовище та на диференціально-діагностичне середовище;

4/ секційний матеріал дослідити якомога швидше після смерті хворого.

Основним матеріалом для бактеріологічного дослідження при маніфестній та субклінічній формах шигельозу є фекалії. Також дослідженню підлягають блювотні маси, промивні води шлунку та кишок, харчові продукти (особливо молоко, сир, сметана) при спалахах шигельозу та секційний матеріал (товста кишка, мезентеральні лімфатичні вузли, шматочки паренхіматозних органів). При підозрі на бактеріємію досліджуються кров та сеча.

Фекалії (1-2г) взяти скляною паличкою із судна або пелюшок, відбираючи грудочки слизу та гною (але не кров). Випорожнення можна брати з прямої кишки за допомогою стерильної петлі, не чекаючи акту дефекації. Якщо у випорожненнях хворого присутні слизово-гнійні грудочки – їх необхідно першочергово відібрати для бактеріологічного дослідження, промити у фізрозчині та посіяти на живильне середовище. У збагачувальне середовище грудочки слизу та гною посіяти без промивання. При відсутності слизово-гнійних грудочок фекалії проемульгувати у фізрозчині (1:10). У збагачувальне середовище посіяти непроемульговані випорожнення у співвідношенні 1:5. При посіві блювотних мас та промивних вод використовувати збагачувальне середовище подвійної концентрації і співвідношення посівного матеріалу до середовища повинно складати 1:1.

І етап – посів матеріалу.

Матеріал (фекалії, ректальні мазки, блювотні маси, промивні води, харчові продукти, секційний матеріал, сечу) при захворюванні на шигельоз посіяти одночасно на диференціально-діагностичні середовища Левіна², Плоскірева³ для отримання ізольованих колоній та у селенітовий бульйон з метою накопичення шигел, якщо їх недостатньо у досліджуваному матеріалі. Посіви інкубувати у термостаті при t=37°С протягом 18-24 годин.

ІІ етап – виділення чистої культури.

Вивчити культуральні властивості мікроорганізмів, що виросли на середовищах Левіна та Плоскирєва: шигели утворюють безбарвні дрібні (1-1½мм) круглі блискучі напівпрозорі опуклі колонії. При достатній кількості типових колоній поставити орієнтовну реакцію аглютинацію на склі з полівалентною аглютинуючою сироваткою для ідентифікації шигел. Частину аглютинабельної колонії посіяти на середовище Олькеницького для вивчення певних властивостей та виділення чистої культури. Якщо на середовищах Плоскірева та Левіна росту мікроорганізмів немає, або відсутні колонії, характерні для шигел, зробити висів матеріалу з селенітового бульйону на агари Плоскирєва та Левіна. Всі посіви поставити в термостат на добову інкубацію.

ІІІ етап – ідентифікація виділеної культури:

1/ за біохімічними властивостями: зробити облік росту шигел на середовищах Олькеницького, Гісса та на пептонній воді.

На середовищі Олькеницького шигели викликають ферментацію глюкози, змінюючи колір стовпчикової частини середовища частіше без газоутворення, лактозу шигели переважно не ферментують (колір скошеної частини не змінюється), сірководень ─ не утворюють (почорніння середовища не спостерігається).

Результатом вивчення біохімічних властивостей шигел на середовищах Гісса та у пептонній воді є визначення виду збудника (табл.1).

Таблиця 1