5.3 Спекулятивні та арбітражні валютні операції.

Строкові валютні угоди використовуються в спекулятивних цілях. Валютного спекулянта не цікавить реальність валютних курсів і наслідки, до яких можуть призвети спекулятивні операції. Для нього валюта — такий самий біржовий товар, як акції, сировина тощо. Спекулянта цікавить можливість отримання прибутку внаслідок зміни в короткочасній перспективі валютного курсу.

Спекулянти валют впливають на стан валютного ринку цілеспрямовано, купуючи або продаючи валюту, щоб добитися зниження валютного курсу або його підвищення. Граючи на підвищення або зниження курсу валют, вони можуть отримати прибуток або зазнати збитків. Валютна спекуляція досягає інколи таких масштабів, що їй безсилі протистояти валютні інтервенції центральних банків, хоча вони можуть здійснюватись на декілька мільярдів доларів на день.

Спекулятивні операції здійснюються на ринку спот і строковому ринку.

На ринку спот, якщо спекулянт грає на підвищення курсу валюту, він купує її і тримає на депозиті в банку з метою продати при підвищені курсу валют.

Якщо спекулянт грає на зниження курсу валюти, то він бере позику в іноземній валюті на певний строк, продає її за високим курсом (обмінює на національну валюту), а отримані кошти кладе на депозит у банку для отримання відсотків.

Спекуляція на форвардному валютному ринку більш поширена і ґрунтується на припущенні про підвищення валютних курсів “спот” в майбутньому у порівнянні з форвардним курсом.

Використовуються для спекуляції і валютні опціони. Спекулянт-покупець має можливість або використати опціон, або дозволити строкові по ньому сплинути. Він використовує опціон, коли це йому вигідно, тобто коли ціна виконання опціону буде вигідніша ринкової.

У спекулятивних операціях беруть участь банки, фірми, ТНК. Спекулятивні операції, спрямовані на зниження або підвищення курсу валют, часто досягають десятків мільярдів доларів протягом декількох днів.

Валютна спекуляція значно посилилась в умовах плаваючих валютних курсів, оскільки їх коливання зросли.

Валютна спекуляція негативно впливає на грошово-кредитну сферу та економіку в цілому.

Аналогічно з валютною спекуляцією діє прискорення або за­тримка платежів у певній валюті (“лідз енд легз”) з метою отримання прибутку.

Арбітражні операції – операції з купівлі-продажу валюти з метою отримання прибутку. Завжди є стабілізаційними, сприяють короткостроковому вирівнюванню вал. курсів на різних валютних ринках. Основними різновидами є валютний та відсотковий арбітраж.

Валютний арбітраж – купівля валюта на 1 ринку з її одночасним продажем на ін. ринку та отримання прибутку на різниці. На валютному ринку, де валюта має відносно низький курс, арбітражні операції збільшують попит на неї і курс валюти починає підвищуватися, і навпаки.

Відсотковий арбітраж – пов’язаний з операціями на ринку капіталів. Його основою є прагнення ек суб’єктів (інвесторів) вкласти наявну суму грошей у валюту, що принесе найбільший прибуток. Валютний ризик можна зменшити укладанням зворотної угоди на строк. Операція відсоткового арбітражу пов’язана з попитом та пропозицією як на спотові, так і на форвардні угоди, і вона впливає на спотові і форвардні обмінні курси. ВІН включає 3 операції:

1) позика доларів і конвертування їх у валюту країни В;

2) надання кредиту країні В;

3) укладання форвардного контракту на момент закінчення кредиту на зворотній обмін валюти країни В на долари.

Відсотковий арбітраж полягає в отриманні позики на ін. ринку капіталів, де % ставки нижчі, і розміщення еквівалента запозичень ін. валюти на нац. ринку капіталу, де % ставка вища.