- •Сутність соціологічного дослідження
- •1.1 Класифікація соціологічних досліджень.
- •1.2 Метод соціологічного опитування
- •1.3 Метод експертних досліджень.
- •1.4 Метод соціометричного опитування.
- •Іі. Основні етапи соціологічного дослідження.
- •2.1 Програма соціологічного дослідження.
- •2.2 Анкетування та правила конструювання анкети.
- •Правила конструювання анкети.
- •2.3 Аналіз і обробка соціологічної інформації
- •Список використаної літератури
- •«Відношення населення до бізнесу»
- •І. Методологічний розділ
- •Формулювання проблемної ситуації
- •Визначення об’єкта дослідження.
- •Визначення предмета дослідження.
- •Визначення цілей дослідження.
- •Визначення завдань дослідження.
- •Визначення та інтерпретація основних категорій та понять.
- •Висунення гіпотез.
- •Іі. Методичний розділ
- •2.1 Розробка і обґрунтування вибірки
- •«Анкетування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності»
- •Загальна характеристика дослідження
- •Метод збору інформації:
- •Ознаки, які вимірювалися у дослідженні:
- •Висновок
2.3 Аналіз і обробка соціологічної інформації
В емпіричній соціології нагромаджено немало статистичних процедур, за допомогою яких розрізнені дані, що містяться в окремих анкетах чи інших матеріалах соціологічних досліджень, адаптують для узагальнення, опису, аналізу, наукової інтерпретації. За результатами узагальнень складають певні висновки, вирішуючи завдання, поставлені у дослідженні. Внаслідок цих процедур з'являється реальна змога з'ясувати тенденції у досліджуваних процесах, явищах, виробити прогнози і практичні рекомендації, що відкривають вихід соціальної інформації у соціальну практику. Найчастіше статистичні методи аналізу соціальної інформації використовують для:
— опису інформації та обчислення узагальнюючих параметрів (одновимірна статистика);
— виміру зв'язку між окремими ознаками, отриманими у відповідях на різні запитання анкети, якщо як метод збору даних застосовувалося опитування, або контент-аналіз текстів ЗМІ, якщо використовувався метод аналізу документів (двовимірна статистика);
— проведення складних математичних процедур, які дають змогу проаналізувати водночас кілька взаємопов'язаних ознак (багатовимірна статистика).
Застосування методів математичної статистики забезпечує:
— стислий опис первинної соціологічної інформації, обчислення одновимірних розподілів, наочне уявлення її у вигляді таблиць, графіків, діаграм;
— обчислення зв'язків між ознаками досліджуваного суспільного явища, оцінку їх за допомогою статистичних коефіцієнтів зв'язку, застосування кореляційного, регресійного аналізу тощо;
— встановлення латентних (прихованих) факторів, які визначають взаємозв'язки всередині групи, ознак досліджуваного явища (факторний, латентно-структурний аналіз);
— класифікацію ознак та об'єктів, побудову типологій (кластерний аналіз, дискримінантний аналіз, факторний аналіз);
— перевірку (підтвердження чи спростування) вихідних гіпотез дослідження, формулювання нових проблем;
— вироблення коротко- і довгострокових прогнозів щодо функціонування та розвитку певного суспільного явища.
Використання методів математичної статистики передбачає певний набір попередніх процедур, до яких належать: підготовка анкети, іншого первинного матеріалу до обробки, яка може здійснюватися вручну чи автоматизовано; вибір рівня майбутнього аналізу (описовий чи пояснювальний); вибір конкретних статистичних процедур для обробки інформації.
В емпіричному дослідженні соціолог вивчає певну множину об'єктів, наприклад, колектив працівників підприємства. Кожному елементу множини притаманні певні властивості (ознаки), скажімо, стать, вік, задоволеність умовами праці. Кожний об'єкт має певне значення за кожною ознакою. Так, працівник має одне з двох можливих значень ознаки «стать» (чоловіча або жіноча), одне з трьох можливих значень ознаки «задоволеність умовами праці» (задоволений, не зовсім задоволений, зовсім незадоволений), певне значення ознаки «вік» (число повних років від 18 до 80) та ін.
Як правило, для спрощення обробки всі значення ознак кодують числами, тому дані для обробки становлять прямокутну таблицю (матрицю) чисел. Кожний рядок цієї таблиці відповідає одному об'єкту, а кожний стовпчик — певній ознаці. На перетині певного рядка та стовпчика цієї таблиці знаходиться значення певної ознаки певного об'єкта.
Щоб первинні дані можна було використовувати для змістового аналізу і висновків, вони повинні бути незалежно упорядковані та опрацьовані. З цією метою застосовують спеціальні статистичні методи — групування, обчислення узагальнюючих параметрів та коефіцієнтів, кореляційний, кластерний, факторний аналізи та ін. Незалежно від методу аналізу, опрацювання даних починають з попереднього впорядкування інформації, здебільшого за допомогою статистичного групування та побудови статистичних таблиць.
Структуру сукупності об'єктів з точки зору однієї виокремленої ознаки доцільно вивчати за таблицею, в якій для кожного з можливих значень ознаки зафіксовано, скільки разів зустрічаються в сукупності об'єкти, що мають відповідне значення. Таку таблицю називають таблицею одновимірного розподілу, одновимірною таблицею, варіаційним рядом. Наприклад, для ознаки «задоволеність умовами праці» одновимірна таблиця може мати такий вигляд:
Таблиця 1
Ознака: «Задоволеність умовами праці»
Кількість об'єктів — 357. Для 348 об'єктів (що становить 97,48% від загальної сукупності) відоме значення ознаки «задоволеність умовами праці». Для інших об'єктів сукупності (в даному разі їх 9) значення цієї ознаки невідоме (наприклад, інформація зібрана методом опитування, і деякі працівники підприємства не захотіли відповідати на поставлене питання). Аналіз таблиці свідчить, що задоволених умовами праці — 45 (12,60% від загальної сукупності та 12,93% від кількості працівників, які відповіли на поставлене запитання). Переважна більшість працівників повністю або частково не задоволена умовами праці.
Орієнтовний перелік тем для дослідження
№ |
Тема |
|
|
Життєві плани студентів групи. |
|
|
Відношення студентів до міжконфесійних проблем. |
|
|
Громадська думка студентської молоді про передвиборчу агітацію. |
|
|
Чи потрібна в Україні професійна армія. |
|
|
Відношення студентів до міжнаціональних шлюбів. |
|
|
Транспортні проблеми нашого міста. |
|
|
Молодь і шкідливі звички. |
|
|
Корупція в оцінці студентської молоді. |
|
|
Староста нашої групи. |
|
|
Реклама в засобах масової інформації в оцінці студентської молоді. |
|
|
Чому молодь виїжджає за кордон в пошуках праці. |
|
|
Діяльність Верховної Ради України в оцінці громадської думки. |
|
|
Можливості змістовного проведення вільного часу в оцінці студентів ЛІБС УБС НБУ |
|
|
Гуртожиток в оцінці студентів. |
|
|
Найцікавіша кафедра ЛІБС УБС НБУ. |
|
|
Релігійна свідомість молоді ЛІБС УБС НБУ* |
|
|
Сучасний викладач у розумінні студентів ЛІБС УБС НБУ |
|
|
Державність української мови. |
|
|
Доцільність проведення чемпіонату Європи з футболу „Євро 2012”. |
|
|
Якість навчання студентів в оцінці самих студентів |
|
|
Культурний розвиток студентської молоді |
|
|
Одвічна проблема батьків і дітей. В чому причина? |
|
|
СНІД – проблема століття. |
|
|
Засоби зв’язку у житті сучасної молоді. |
|
|
«12 канал» Львівського телебачення – рівень престижності. |
|
|
Соціально-психологічний клімат нашої групи. |
|
|
Взаємодопомога та вихованість студентів ЛІБС |
|
|
«Інтернет чи бібліотека» - де перевага? |
|
|
Дослідження ринку автомобілів:переваги та недоліки |
|
|
Джерела інформації для студентів. |
|
|
Спорт у Вашому житті. |
|
|
Медичне обслуговування в Україні. |
|
|
Чи є Україна демократичною країною. |
|
|
Україна і проблеми євроінтеграції. |
|
|
Гендерна політика в Україні. |
|
|
Книга, театральна вистава, кіно у житті сучасної молоді. |
