6. Контроль з боку страхової компанії і держави за реалізацією страхових послуг.

Аквізиція – контроль за діяльністю страховика чи страхових посередників із залучення клієнтів до укладання нових договорів страхування.

Супровід договору – контроль за проведенням першого внеску та початком страхового покриття, нагадування про наступний внесок, виконання клієнтом своїх зобов’язань, систематичне отримання інформації, відстежування стану та якості послуг тощо.

Дії при настанні страхового випадку та страхове відшкодування – контроль за розміром збитків, роботою служб аварійного комісаріату, попереднє повідомлення страховиків, затвердження висновків, розрахунки з клієнтом тощо.

Тема 2. Порядок укладання і ведення страхової угоди

1.Страхова угода та її основні етапи.

Загальне поняття угоди визначено Цивільним кодексом України. У статті 41 Кодексу зазаначено, що угодами визначаються дії громадян та організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обовязків.

Етапи страхової угоди:

1. подання страхувальником заяви;

2. андерайтинг, тобто вирішення питання про прийняття запропонованого ризику на страхування, а також визначення основних умов страхування стосовно даного ризику;

3. укладання договору страхування, тобто узгодження всіх істотних моментів договору між сторонами, встановлення взаємних прав та обовязків;

4. врегулювання претензій страхувальника і виплата страхового відшкодування або закінчення дії договору, якщо страхова подія не настала.

2.Заява про страхування.

Заява  це найпоширеніша форма отримання страховиком інформації про ризики, які потрібно застрахувати.

Структура заяви:

1. загальні відомості (адреси сторін, страхова сума, строк страхування);

2. спеціальні відомості (щодо конкретного обєкту страхування);

3. декларація, в якій страхувальник заявляє, що вся інформація, яку він надає, є правдивою і відображує знання страхувальника про ризик;

4. застереження, в якому страховик попереджує страхувальника, що у випадку виявлення обману щодо відомостей про ризик, він звільняється від своїх зобовязань по договору.

3.Андеррайтинг: поняття, сутність.

Андеррайтинг – вирішення стр-ком питання шодо прийняття запроп ризику на с-ня і визначення осн умов с-ня. Він почин-ся після отримання від страхув-ка заяви про с-ня. Це проміжна ланка між заявою і підпис-ням договору про с-ня.

Практичний андеррайтинг вирішує 4 основні задачі:

1. треба оцінити запропонований на страхування ризик з точки зору характеристики об’єкту страхування і з точки зору вірогідності настання страхової події з цим об’єктом і з точки зору розмірів ймовірних збитків.

2. потрібно визначити: чи приймати ризик на страхування, чи ні.

3. Якщо ж прийнято ризик – визначити строки, умови і розмір страхового покриття, тобто визначити конкретні умови договору страхування.

4.Обчислити розмір страхової премії.

4.Порядок укладення договору страхування.

Для укладання договору страхування страхувальник подає страховикові письмову заяву, яка має містити:

1. загальні відомості (адреси сторін, страхова сума, строк страхування);

2. спеціальні відомості (щодо конкретного обєкту страхування);

3. декларація, в якій страхувальник заявляє, що вся інформація, яку він надає, є правдивою і відображує знання страхувальника про ризик;

4. застереження, в якому страховик попереджує страхувальника, що у випадку виявлення обману щодо відомостей про ризик, він звільняється від своїх зобовязань по договору.

Договір страхування – угода між страховиком і страхувальником, за якою страховик бере на себе зобов’язання у разі страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати збиток у межах страхової суми страхувальникові чи іншій особі, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати умови договору.

Стадії процесу укладання договору

оферта

акцепт

Пропозиція однієї сторони іншій вступити в договірні відносини

Одержання і прийняття пропозиції іншою стороною, що вказує на згоду останньої укласти договір на умовах, поданих у пропозиції