
- •Кафедра основ та фундаментів Методичні вказівки до вивчення курсу
- •6.092100 “Промислове і цивільне будівництво”; 6.092100 Теплогазопостачання і вентиляція”; 6.092100 “ Технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів”
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Методичні вказівки до вивчення курсу
- •Дніпропетровськ 2007
- •1. Вступ.
- •2. Головні положення комплексних інженерно-будівельних вишукувань.
- •2.1. Роль та значення вишукувань у загальному комплексі будівництва.
- •2.2. Головні завдання та вимоги при виконанні кбв.
- •2.3. Організація, узгодження та зміст матеріалів звіту з кбв.
- •3. Інженерно-геологічні будівельні вишукування.
- •3.1. Загальні вимоги щодо інженерно-геологічних вишукувань.
- •3.2. Типи ґрунтів, властивості та класифікація.
- •3.2.1 Умови утворення ґрунтів. Фізичні властивості.
- •3.2.2. Загальна схема класифікації ґрунтів при інженерно-геологічних вишукуваннях.
- •Класифікація пилувато-глинистих грунтів за числом пластичності.
- •Класифікація пилувато-глинистих грунтів за показником текучості.
- •3.3.Основні показники властивостей грунтів, їх визначення та область застосування у будівницві.
- •3.4.Основні види (стадії) інженерно-геологічних вишукувань (рекогносцировка, зйомка, розвідка).
- •3.4.1. Інженерно-геологічні умови і послідовність їх визначення.
- •3.4.2. Категорії складності інженерно-геологічних умов.
- •3.4.3. Види робіт на різних стадіях інженерно-геологічних вишукувань.
- •3.4.4. Збір, аналіз та узагальнення даних про природні умови району(ділянки) будівництва
- •3. 4. 5. Інженерно-геологічна рекогносцировка
- •3.4.6. Інженерно-геологічна зйомка
- •3.4.7. Інженерно-геологічна розвідка
- •3.4.8. Гірничопрохідницькі виробки та їх призначення при будівельних вишукуваннях.
- •Види виробок.
- •Види свердловин.
- •Виробки при вишукуваннях для передпроектної документації і проекту.
- •Розміщення гірничих виробок
- •Виробки при вишукуваннях для робочої документації.
- •Глибина виробок в залежності від типу фундаментів та навантажень на них.
- •Виробки при обстеженні існуючих фундаментів.
- •Виробки при вишукуваннях в районах розповсюдження специфічних грунтів.
- •3.4.9. Проведення вишукувань для різних видів будівництва.
- •3.5. Склад і зміст технічного звіту з інженерно-геологічних вишукувань для різних стадій проектування.
- •3.6. Особливості інженерно – геологічних вишукувань при вивченні фізико – геологічних процесів і явищ.
- •Класифікація фізико – геологічних процесів
- •Карстові явища.
- •Схилові процеси ( зсуви, обвали )
- •Селеві потоки.
- •Переробка берегів водосховищ, озер, річок.
- •Сейсмічні райони.
- •Райони підтоплення.
- •3.7. Особливості інженерно – геологічних вишукувань в районах розповсюдження специфічних грунтів.
- •Засолені грунти.
- •Заторфовані грунти.
- •Просадкові грунти.
- •Грунти здатні до набрякання.
- •Слабкі грунти.
- •Елювіальні грунти
- •Штучні грунти.
- •3.8. Інженерно – геологічні вишукування для реконструкції та технічного переоснащення будівель і споруд.
- •4. Інженерно – геодезичні вишукування.
- •4.1. Загальні відомості. Склад, призначення та обсяг інженерно – геодезичних вишукувань.
- •4.2.Основні види і способи вишукувань.
- •Масштаби зйомок.
- •Основні види зйомок.
- •Способи зйомки ситуації.
- •Планово – висотна прив’язка виробок, геофізичних , гідрогеологічних та інших точок на місцевості.
- •4.4.Геодезичні роботи при вивчені небезпечних геологічних процесів.
- •5.Інженерно – гідрометеорологічні вишукування.
- •5.1 Загальні положення та завдання інженерно – гідрометеорологічних вишукувань ( ігмв ).
- •5.2. Гідрометеорологічні вишукування на етапах будівництва.
- •5.2.1.Ігмв на різних стадіях проектування.
- •5.2.2. Ігмв для реконструкції і технічного переоснащення діючих підприємств.
- •5.3. Вишукування при наявності небезпечних гідрометеорологічних процесів і явищ
3.8. Інженерно – геологічні вишукування для реконструкції та технічного переоснащення будівель і споруд.
При вишукуваннях для реконструкції і технічного переоснащення об’єктів додатково слід встановлювати зміни інженерно – геологічних умов за період будівництва і експлуатації підприємств, будівель і споруд, включаючи зміни рельєфу, геологічної будови, гідрогеологічних умов, складу, стану і властивостей грунтів, активності геологічних процесів.
Разом з представниками діючих підприємств і організацій слід встановити характер і причини: деформацій будівель і споруд, наявність та ефективність роботи дренажів, водознижувальних систем, протифільтраційних пристроїв, проявів осідання поверхні, розвитку заболочування; виявити дефекти вертикального планування, ступінь поливу газонів та дерев, що обумовлюють зміни геологічного середовища або є їх наслідками, а також встановити ефективність споруд інженерного захисту та заходів охорони геологічного середовища.
Для визначення зміни рельєфу місцевості і геологічної будови необхідно додатково зібрати та порівняти топографічні плани до початку будівництва та на момент перевірки вишукувань і використати наявні в архівах підприємства проектні матеріали відносно вертикального планування, інженерної підготовки, закладання підземних споруд, фундаментів, підвалів та інженерних комунікацій, а також документи про виконання земляних робіт.
Слід врахувати зміни режиму, агресивності підземних вод відносно бетону та корозійної активності відносно металів, показників міцності та деформативності грунтів при значній їх мінливості в просторі та з часом, а також враховувати “мокрий” технологічний процес та наявність великої кількості водопровідних, каналізаційних та технологічних мереж.
При вишукуваннях слід проводити обстеження грунтів з метою отримання даних для вирішення основних завдань:
можливості надбудови, реконструкції будівель і споруд із збільшенням тимчасових та постійних навантажень на фундаменти і грунти основи;
встановлення причин деформації та розробки заходів щодо припинення їх подальшого зростання, а також відновлення умов нормальної експлуатації будівель і споруд;
перевірки стану грунтів основи і визначення можливості та умов добудови будівель і споруд після довготривалої консервації їх будівництва;
приєднання проектних будівель – прибудов до існуючих і розробка охоронних заходів щодо забезпечення їх стійкості;
можливості та умови влаштування підвалів в існуючих безпідвальних будівлях, заглиблення цокольних та підвальних поверхів;
встановлення причин затоплення та підтоплення підвалів;
освоєння підземного простору.
Конструкцію, матеріал і стан фундаментів у розкритих шурфах встановлює замовник.
4. Інженерно – геодезичні вишукування.
Інженерно – геодезичні вишукування передують, супроводжують і закінчують будівельний процес. В окремих випадках вони проводяться після завершення будівництва для оцінки реальної роботи споруд ( АЕС, ТЕС, ГЕС та ін.) і грунтів, вивчення деформацій конструкцій з метою накопичення матеріалів і вдосконалення будівельних норм.
4.1. Загальні відомості. Склад, призначення та обсяг інженерно – геодезичних вишукувань.
Інженерно – геодезичні вишукування проводяться для одержання геодезичних матеріалів і даних, необхідних для проектування і реконструкції підприємств, окремих будівель і споруд, а також для виконання інших видів вишукувань: геологічних, гідрометеорологічних та ін. Геодезичні матеріали є також основою при вирішенні комплексу екологічних проблем.
Об’єкт вивчення – рельєф та ситуація в межах будівельного майданчика, геологічні процеси в земній корі та на її поверхні ( підняття – опускання платформ, зсуви, ерозія та ін.), деформації основ фундаментів та різноманітних земляних споруд. Таким чином, в ході інженерно – геодезичних вишукувань слід вирішувати широкий комплекс проблем, направлених на детальне вивчення усіх природних умов району будівництва геодезичними методами.
До завдань інженерно геодезичних вишукувань входить виконання комплексу робіт, направлених на прийняття технічного обґрунтованих та економічно доцільних рішень проектів в конкретних умовах будівництва.
До основних відносять такі роботи:
Створення і розвиток опорних геодезичних мереж.
Виконання топографічних зйомок.
Зйомка мереж підземних і наземних комунікацій.
Спеціальні роботи: спостереження за спорудами, небезпечними геологічними процесами та ін.
Склад, обсяг і методика інженерно – геодезичних вишукувань залежить: від загальної вивченості району, категорії складності інженерно – геологічних умов, характеру об’єктів проектування і будівництва.
На стадії техніко – економічного обґрунтування (ТЕО) проекту вишукування спрямовані на вивчення великого району передбачуваного будівництва ( може бути 1.....5 майданчиків) та прилеглої території з метою вибору оптимального варіанта. Вишукування базуються на вивченні топографічних карт, аерозйомки (космічної) та архівних матеріалів.
На стадії технічного проекту ( ТП ) для вибраного варіанта розміщення на місцевості уточнюється положення об’єктів; головним документом є генеральний план, тобто, топографічний план з розміщеними на ньому спорудами і комунікаціями. Доповненням до генерального плану є будівельний генеральний план, на якому показують розміщення тимчасових споруд і будівель для різних етапів будівництва.
На стадії робочої документації ( РД ) розробляються на основі затвердженого проекту робочі креслення з деталями елементів споруд, з висвітленням методики геодезичних робіт на майданчику.
На цій стадії геодезичні роботи проводяться з великою точністю та детальністю і охоплюють тільки будівельний майданчик.
Таким чином, геодезичні вишукування є першим етапом в обґрунтуванні будівництва.
Одночасно з проектуванням виконується геодезична підготовка проекту, необхідна для правильного розміщення в плані головних та основних осей споруди.
Геодезична підготовка складається з обчислення координат перетинання осей споруди у прийнятій мережі координат. Інколи для цього достатньо визначити лінійні та кутові величини.
Перенесення проекту в натуру виконується шляхом геодезичних розбивальних робіт.
Процес будівництва супроводжується геодезичними контрольними вимірюваннями і завершується виконавчою зйомкою, при цьому фіксуються усі відхилення від проекту в розміщенні споруд ( планово – висотне положення) та інженерних систем, комунікацій.
Після закінчення будівництва геодезичні методи спостережень дозволяють виявити деформації і осідання споруд в період експлуатації та призначити заходи захисту у випадку непередбачених проектом обставин.
До складу інженерно – геодезичних вишукувань входять такі етапи:
Збір наявних геодезичних матеріалів – проводиться архівний пошук і вивчення топографічних карт, різних зйомок ( тріангуляція, нівелювання, аерозйомка і ін.) для формування загальної уяви про рельєф будівельного майданчика і планувальних робіт.
Влаштування або розвиток опорних геодезичних систем.
Топографічна зйомка ( наземна чи підземна) в залежності від вивченності території в масштабах від 1:500 до 1:10000.
Оновлення або уточнення планів, трас, профілів.
Планово – висотна прив’язка геологічних виробок та інженерних споруд ( ліній електропередач, трас, трубопроводів та ін.).
Гідрографічні роботи, направлені на позначення річок, водоймищ, заміри глибини і т. ін.
Геодезичні роботи щодо нанесення границь та вивчення небезпечних геологічних процесів ( зсуви, просідання, карст, суфозія, ерозія, яроутворення, підробка територій і т. ін.)
Геодезичні роботи для проектів реконструкції житлових масивів та промислових зон – як підземна, так і наземна зйомки.
Складання та розмноження топографічних планів, трас, профілів.
Загальна схема організації інженерно – геодезичних вишукувань показана на малюнку 4.1.
На виконання інженерно – геодезичних вишукувань складають технічне завдання і програму робіт.
Технічне завдання складає генеральне проектне підприємство; до складу техзавдання входять:
відомості про систему координат і висот;
дані про межі ділянки будівництва;
вказівки про масштаби зйомки;
технічні вимоги щодо проведення вишукувань (точність визначення координат, прив’язок, винесення знаків і т. ін.);
додаткові вимоги.
Програма вишукувань укладається виконавцем робіт і в конкретній формі повторює пункти техзавдання. В програмі вказується, в яких координатах проводиться зйомка, наводяться вихідні матеріали для виконання робіт ( опорні знаки, мережі, їх координати, креслення, схеми), дається обгрунтування методики зйомки, розрядів і класів теодолітної та нівелірної зйомки, приводяться варіанти прокладення ходів і трас.