43. Індекс рентабельності
Індекс рентабельності інвестицій - це відносний показник, який характеризує рівень доходів на одиницю затрат, тобто ефективність інвестування – чим більше значення цього показника, тим вищий рівень віддачі від інвестованого капіталу. Індекс рентабельності (PI) розраховується за формулою:
де І – обсяг інвестування, CFt - чистий грошовий приплив в кінці t-го періоду, і – бажана ставка дисконтування.
В тому разі, якщо проект передбачає одночасне інвестування протягом певного періоду часу (протягом mроків) та отримання доходів від інвестицій, то для розрахунку PI використовують таку формулу:
n – тривалість життєвого циклу проекту.
Якщо PI > 1, то проект можна рекомендувати до реалізації і він представляє собою гарну можливість вкладення коштів. Якщо PI < 1, то від проекту слід відмовитись, оскільки він принесе збитки. У випадку, коли PI = 1 - проект забезпечує тільки відшкодування вкладеного капіталу.
Дуже часто критерій PI використовують як інструмент для ранжування проектів з точки зору їх привабливості особливо при однакових значеннях NPV. Однак, при цьому слід враховувати, що проекти з високим PI не завжди узгоджуються з величиною чистої теперішньої вартості, зокрема при порівнянні проектів різного масштабу.
Переваги |
Недоліки |
1. Сприяє формуванню найбільш ефективного портфеля інвестиційних проектів |
1. Не здатен врахувати фактор масштабності інвестиційних проектів |
2. Краще за NPV характеризує рівень віддачі від вкладеного капіталу |
2. Результати розрахунків за альтернативними інвестиційними проектами можуть суперечити результатам розрахунків за критерієм NPV |
3. Дозволяє порівняти інвестиційні витрати з економічним результатом (ефектом) від їх використання |
3. Велике значення показника не завжди відповідає великому значенню NPV, і навпаки |
- |
4. Критерій не мас властивості адитивності |
44. Оцінка ризиків проекту
Аналіз ризиків поділяють на два види: кількісний та якісний. Кількісний аналіз ризику повинен дати можливість визначити число та розміри окремих ризиків та ризику проекту в цілому. Якісний аналіз визначає фактори, межі та види ризиків. Для аналізу ризику використовують наступні методи: Метод аналогій передбачає використання даних по інших проектах, які вже виконані. Експертний метод, який відомий як метод експертних оцінок, стосовно підприємницьких проектів може бути реалізований шляхом вивчення думок досвідчених керівників та спеціалістів. При цьому доцільно встановити показники найбільш допустимих, критичних та катастрофічних втрат, маючи на увазі як їх рівень так і ймовірність. Розрахунково-аналітичний метод базується на теоретичних уявленнях. Хоча прикладна теорія ризику добре розроблена лише для страхового та грального ризику. Статистичний метод спочатку використовувався в системі ПЕРТ (PERT) для визначення очікуваної тривалості кожної роботи та проекту в цілому. Останнім часом найбільш застосовуваним став метод статистичних випробувань (метод “Монте–Карло”). До переваг цього методу відносять можливість аналізувати та оцінювати різні шляхи реалізації проекту. Існують наступні методики визначення ризику проекту: 1. Аналіз чутливості – це техніка аналізу проектного ризику, яка показує, як зміниться значення NPV проекту при заданій зміні вхідної змінної за інших рівних умов. 2. Аналіз сценарію є більш ефективним ніж метод чутливості, оскільки дозволяє врахувати як чутливість NPV до базових параметрів так і інтервал, в якому перебувають імовірнісні значення, для цього моделюється ситуація за:
3.Ринковий ризик (або бета-ризик).За допомогою розрахунків і побудови графіка визначається бета-ризик. Чим вище бета-ризик, тим більш необхідна норма прибутку для компенсації інвесторам за цей ризик. 4. Визначення точки беззбитковості. Даний показник характеризує обсяг продажу, при якому виручка від реалізації продукції співпадає з витратами виробництва. Показник розраховується як на основі графічного методу, так і за математичною формулою. 5. Дерево рішень. Для побудови“дерева рішень” аналітик визначає склад і тривалість фаз життєвого циклу проекту; виділяє ключові події, які можуть вплинути на подальший розвиток проекту, та можливий час їх настання; аналітик обирає всі можливі рішення, які можуть бути прийнятими в результаті настання кожної із подій, та визначає ймовірність кожного із них; останнім етапом аналізу даних для побудови “дерева рішень” є встановлення вартості кожного етапу здійснення проекту (вартості робіт між ключовими подіями) в поточних цінах. На основі даних будується “дерево рішень”. В результаті побудови дерева рішень визначається ймовірність кожного сценарію розвитку проекту, а також чистий приведений дохід (ЧПД) по кожному сценарію та по проекту в цілому. 6. Метод “Монте–Карло”. дозволяє за допомогою генератора додаткових чисел, який вбудовано в комп»ютерну програму побудувати закон ймовірнісного розподілу для величини, яка розглядається як базова характеристика проекту. Кількість ітерацій в даному випадку дуже велика.
|
|
|
Користувачі повинні бути зареєстровані щоб голосувати за книгу |
|
-
нема голосів (9122 відвідувань)
|
Назад46. Критерії оцінки ризику проекту.
Критерії оцінки ризику проекту:
Математичним очікуванням, або середнім очікуваим значенням випадкової величини Х, називається число, чке дорівнює сумі добутків значень величини (х) на відповідні ймовірності (Рі):
Н
евизначеність
характеризується розсіянням можливих
значень випадкової величини довкола
її очікуваного значення.
По суті – це індикатор мінливості
об'єкта, що показує, на скільки в середньому
відхиляються індивідуальні значення
ознаки
від
їх середньої величини
.
Чим більше відхилення тим гірше для
проекту.
2) дисперсія
D(x) = M[x –M(x)];
3)
середньоквадратичне відхилення
Середньоквадратичне відхилення (
)
– це абсолютна міра ризику. Чим вище
середнє квадратичне відхилення, тим
вищий ризик проекту
к
оефіцієнт
варіації -
ідносна
міра
ризику,
величина
якого
прямопропорційно
залежить від ризикованості проекту.
Якщо
порівнюються два проекти з різними
очікуваними значеннями NPV, то
використовується коефіцієнт варації,
який показує частку ризику на одиницю
очікуваного значення NPV.
Більше чи менше значення коефіцієнта
є
відображенням більшої чи меншої
невизначеності, тобто ступеня власного
ризику проекту.
5) Імовірність настання події - числова характеристика можливості того, що випадкова подія відбудеться в умовах, які можуть бути відтворені необмежену кількість разів.