29. Ідентифікація проекту.

Ідентифікація проекту включає наступні стадії:

І. Виникнення ідеї проекту.

Ідея проекту може бути обумовлена:

- прагненням виконати завдання, що стоять перед країною;

- незадоволеними потребами і пошуком можливих шляхів їх задоволення;

- наявністю невикористаних або недовикористаних матеріальних чи людських ресурсів та можливістю їх застосування в продуктивніших галузях;

- необхідністю зробити додаткові капіталовкладення;

- стихійними лихами тощо.

Ідеї щодо проекту надходять також з-за кордону в результаті:

- пропозицій іноземних громадян або фірм про інвестиції;

- інвестиційних стратегій, розроблених іншими країнами;

- діяльності організацій з надання двосторонньої допомоги і поточних проектів цих організацій у даній країні.

ІІ. Визначення цілей проекту.

Метою всіх проектів розвитку економіки є поліпшення рівня життя людей, які опиняються у сфері дії проекту. Ця загальна мета може бути досягнута через вирішення локальних завдань різного рівня.

ІІІ. Відсів гірших варіантів і відбір ідей проекту.

Причинами відхилення варіантів проекту можуть бути:

- недостатній попит на запропонований продукт проекту;

- надмірні витрати проекту порівняно з очікуваними вигодами;

- відсутність політичної підтримки влади;

- непридатна для здійснення цілей проекту технологія;

- недостатня інфраструктура для реалізації проекту

- надмірний ризик.

- завеликий масштаб проекту тощо.

ІV. Попередній аналіз здійснимості проекту.

Якщо при виборі ідей проекту не вдалося знизити кількість поданих варіантів до кількох, які заслуговують на детальне вивчення, треба провести

попередній аналіз здійснимості цих варіантів. Такі дослідження слід проводити тільки в обсязі, необхідному для з’ясування в широкому сенсі правомірності ідей проекту і ранжування існуючих альтернатив.

Дана стадія вважається завершеною, якщо:

- проведено відбір альтернативних варіантів проекту;

- ідентифіковано основні організаційні і політичні проблеми, які

можуть вплинути на долю проекту, і визначено, що вони можуть бути

розв’язані;

- визначено очікувані вигоди й витрати;

- існує цілковита підтримка як влади, так і інших учасників проекту.

30. Життєздатність проекту.

Життєздатність проекту – здатність проекту генерувати доход, що забезпечує покриття витрат і одержання запланованого прибутку протягом всього терміну служби об’єкта після запуску в експлуатацію.

Життєздатність проекту оцінюють шляхом порівняння його варі­антів щодо вартості, термінів реалізації та прибутковості. У ре­зультаті інвестор (замовник) має переконатися, що вироблена в ре­зультаті реалізації проекту продукція протягом життєвого циклу матиме стабільний попит, достатній для призначення ціни, яка б забез­печила покриття витрат на експлуатацію й обслуговування об'єктів проекту, сплату заборгованостей і окупність капіталовкладень.

Життєздатність проекту оцінюють при обгрунтуванні інвестицій на основі вихідних даних, номенклатури продукції, потужності підприємства, основних технологічних рішень, забезпечення підпри­ємства ресурсами, місця його розташування, основних будівельних рішень, оцінки впливу на навколишнє середовище, а також оцінки кадрів і соціального розвитку. Цей етап під керівництвом замовника (інвестора) виконують проектна та консультативна організації.

Аналіз і оцінювання життєздатності проекту мають виявити, чи можна забезпечити необхідну динаміку інвестицій, а також здатність проекту генерувати прибутки, достатні для компенсації його інвесто­рам вкладених ними ресурсів і взятого на себе ризику. Базою по­рівняння за наявності як альтернативних, так і єдиного варіанта про­екту беруть ситуацію "без проекту". Це означає, що показники про­екту реконструкції підприємства порівнюватимуть з показниками діючого підприємства, у разі будівництва нового підприємства про­ект порівнюватиметься із ситуацією "без його будівництва".

За часів СРСР було прийнято порівнювати ситуації до і після проекту. Зазначені підходи різняться тим, що у процесі виробництва навіть "без проекту" істотно змінюються структура і розміри інвестицій, що при традиційному підході не завжди було можна визначити і це при­зводило до значних помилок у підрахунку результатів і витрат, які відносилися на рахунок проекту.

Життєздатність проекту аналізують і оцінюють у два етапи: з аль­тернативних варіантів проекту вибирають життєздатніший; щодо вибраного варіанта аналізують методи фінансування та структуру інвестицій, які забезпечать максимальну життєздатність проекту.