24. Org, матриця відповідальності

Організаційна структура виконавців (OCB/OBS ) — у цій схемі керівник — нульовий рівень. На більш низьких рівнях — відділи, необхідні для функціонального управління роботами. Ці рівні іноді відповідають рівням СПР. Мета ОСВ — визначити виконавців, відповідальних за виконання робіт. Всі організаційні структури поділяють на дві великі групи — зовнішні і внутрішні. Взаємозв’язок між членами проектної команди та їхніми материнськими організаціями (плановий, фінансовий, маркетинговий, технологічний відділи) становить зовнішню організаційну структуру проекту. Внутрішня організаційна структура показує, яким чином створюється підпорядкування членів проектної команди всередині проекту.

Матриця відповідальності забезпечує опис і узгодження структури відповідальності за виконання пакетів робіт. Вона являє собою форму опису розподілу відповідальності за реалізацію робіт по проекту, із зазначенням ролі кожного з підрозділів в їх виконанні.

Призначення

Матриця містить список пакетів робіт (СПР) по одній осі, список підрозділів і виконавців, що беруть участь у виконанні робіт, — по інший. Елементами матриці є коди видів діяльності (з заздалегідь визначеного списку) і (або) вартість робіт.

Матриця відповідальності описує рольовий розподіл за операціями процесу є потрібною, коли, крім власника і виконавця, процес пов'язують з низкою інших ролей, таких як відповідальний (керівник), що бере участь (виконавець), інформований. Сукупність цих двох рольових розподілів дозволяє формувати матрицю, де представлені господар і виконавець (і) процесу в розрізі по операціях.

25. Спу в управлінні проектами

Методи сіткового планування і управління (СПУ) застосовуються в тому разі, коли кінцева мета досягається шляхом виконання низки взаємопов'язаних і взаємозалежних робіт, що входять в єдиний комплекс тієї чи іншої розробки.

Об'єктом управління в системах СПУ є колектив, який володіє певними ресурсами і виконує комплекс робіт, покликаний забезпечити досягнення наміченої мети. Метод СПУ дозволяє в будь-яких, навіть найскладніших ситуаціях, швидко приймати найбільш правильні рішення, виявити резерви часу і коштів на одних ділянках роботи і перекинути їх на інші, більш напружені.

Важливою особливістю систем СПУ є системний підхід до питань організації управління, згідно з яким колективи виконавців, що беруть участь у проекті та об'єднані спільністю поставленої перед ними завдання, розглядаються як ланки єдиної складної організаційної системи.

Для відображення процесу виконання проекту та управління ним у системах СПУ використовується сіткова модель (графічне подання робіт проекту, яке відображає їх послідовність та взаємозв'язок. Для його побудови потрібно мати таку інформацію: список робіт, параметри робіт, логічні зв'язки між ними).

Залежно від способу зображення розрізняють два види сіткових моделей (графіків):

• стрілчасті;

• графіки передування.

Системи СПУ можна характеризувати наступними ознаками, що визначають структуру, основні принципи побудови та функціонування СПУ, обсяги інформації, методи і технічні засоби її збору, передачі, переробки і відображення:

а) рівень керівництва, використовує дану систему СПУ;

б) кількість мереж, що описують проект;

в) число кінцевих цілей проекту;

д) обмеження по ресурсах;

е) заплановані та контрольовані параметри проекту.