Тема : формування ресурсів комерційного банку

1. Склад і структура ресурсів комерційного банку.

2. Формування власного капіталу банку.

3. Операції по залученню вкладів і депозитів. Міжбанківський кредит.

1. Склад і структура ресурсів комерційного банку

Банківські ресурси — сукупність грошових коштів, що знахо­дяться в розпорядженні банків і використовуються ними для здійс­нення активних та інших операцій. Операції, за допомогою яких банки формують свої ресурси, називають пасивними.

Для зручності банківські ресурси класифікують за різними озна­ками:

І. За економічнім змістом:

1) власні кошти, що складаються зі статутного фонду, резервно­го та інших фондів, що створюються в процесі діяльності банку, не­розподілений прибуток банку;

2) кошти банків-кореспондентів;

3) кошти клієнтів на рахунках банків;

4) грошові заощадження населення, що формуються в результаті зменшення поточного особистого споживання населення;

5) міжбанківські кредити, включаючи кредити від НБУ;

6) цінні папери випущені;

7) інші ресурси.

ІІ. За місцем мобілізації:

1) ті, що мобілізуються самим КБ;

2) придбані в інших банках.

.IІІ. За джерелом утворення:

1) власні;

2) залучені (кошти, які банк залучає на вклади і депозити);

3) запозичені (кошти, які банк залучає шляхом випуску облігацій або міжбанківських кредитів).

ІV. За можливістю використання:

1) постійні;

2) тимчасові.

2. Формування власного капіталу банку

Власний капітал (кошти) банку являє собою грошові кошти, вне­сені акціонерами (засновниками банку), а також кошти, утворені в процесі подальшої діяльності банку.

Джерелами формування капіталу банку можуть бути:

1. Статутний капітал банку, який, у свою чергу, формується з акціонерного або приватного капіталу під час організації нового бан­ку шляхом акумулювання внесків засновників чи. випуску і реалізації акцій.

2. Резервний фонд комерційного банку. Це грошові ресурси, що резервуються банком для забезпечення непередбачених витрат, по­криття збитків від банківської діяльності, а також виплати дивіден­дів по привілейованих акціях, якщо недостатньо прибутку. Наяв­ність коштів в ньому забезпечує стійкість комерційного банку, зменшує вірогідність його банкрутства. Розмір резервного фонду та щорічних внесків до нього встановлюється зборами акціонерів і фік­сується в установчих документах, але він не може бути меншим 25% статутного фонду, а розмір відрахувань — меншим 5% чистого при­бутку.

Коли резервний фонд досягає встановленої величини, то відраху­вання до нього припиняються. У випадку використання коштів з ре­зервного фонду відрахування від чистого прибутку на його форму­вання відновлюються.

3. Спеціальні фонди (фонд основних коштів, фонд переоцінки основних засобів та ін.), які призначені для виробничого та соціаль­ного розвитку банку. Порядок формування і використання цих кош­тів визначається статутними документами банку. Формуються ці фонди за рахунок прибутку.

4. Нерозподілений прибуток — джерело внутрішнього похо­дження. Створюється як залишок прибутку після виплати дивіден­дів, відрахувань до резервного та інших фондів.