Тема : доходи, витрати і прибуток банку

Однією з головних цілей КБ є отримання прибутку, який є дже­релом виплати дивідендів, створення фондів банку.

Прибуток банку — це різниця між його валовими доходами і валовими витратами.

Валовий дохід залежить насамперед від обсягу кредитних вкла­день та інвестицій банку, розміру процентної ставки по кредитах, які надаються, та величини і структури активів банку.

Основними джерелами доходів більшості КБ є:

1. Проценти, які стягуються з позичальника за користування по­зичками.

2. Доходи від проведення операції з іноземною валютою як у ви­гляді комісійних за виконання цих операцій, так і у вигляді курсової різниці. Ці доходи, як правило, значні.

3. Доходи від операцій з цінними паперами. Оскільки фондовий ринок України тільки починає формуватися, ці доходи банку поки що незначні.

4. Доходи від виконання для своїх клієнтів широкого спектра по­слуг, таких як:

• надання гарантій;

• розрахунково-касове обслуговування;

• трастові, консультаційні, аудиторські, лізингові, факторингові.

Витрати банку поділяються на відносно постійні та змінні. Відносно постійними витратами КБ є:

• заробітна плата;

• придбання або виготовлення бланків і канцелярських товарів;

• утримання приміщень, охорони та протипожежної сигналізації;

• амортизаційні відрахування та ін. Змінні витрати банку:

• виплата процентів по вкладах, депозитах і міжбанківському кредиту;

• плата за послуги регіональної розрахункової палати і регіо­нального розрахунково-касового центру;

• витрати на рекламу;

• витрати на відрядження;

• поштово-телеграфні витрати та ін.

Усі доходи (витрати) банку поділяються на операційні:

1) банківські;

2) небанківські.

До банківських доходів (витрат) належать доходи (витрати), без­посередньо пов'язані з банківською діяльністю, визначеною Зако­ном України «Про банки і банківську діяльність».

Банківські доходи (витрати), в свою чергу, поділяються на:

• процентні;

• комісійні;

• торговельні прибутки (збитки) та ін.

До небанківських доходів (витрат) належать доходи і витрати, які не стосуються основної діяльності банку, але забезпечують здійс­нення банківських операцій (адміністративні та інші небанківські операційні доходи і витрати).

Згідно із Законом України “Про систему оподаткування” комерційні банки, як і всі інші господарюючі суб’єкти, є платниками податків та інших обов’язкових платежів і зборів до бюджету та позабюджетних фондів. Насамперед банки сплачують податок на прибуток. Відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) встановлено базову ставку оподаткування прибутку в розмірі 30 відсотків.

Базою оподаткування в комерційних банках є прибуток, який розраховується як різниця між валовими доходами, скоригованими згідно з п. 4.2. ст. 4 Закону України № 283/97-ВР, і валовими витратами та сумою амортизаційних відрахувань.

Другим податком, який заслуговує на увагу є податок на додану вартість (ПДВ). Відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. за ставкою 20 відсотків оподатковується оборот із реалізації послуг банків, зокрема консультаційних, рекламних, інших комерційних послуг, а також оренда та операції з передачі кредитору права власності на об’єкти застави для погашення кредиторської заборгованості заставодавця (позичальника).

На загальних підставах оподатковуються ПДВ операції з продажу бланків, дорожніх, банківських та особистих чеків, бланків цінних паперів, розрахункових та платіжних документів, пластикових (розрахункових) карток. Одночасно законом передбачено, що від ПДВ звільняються операції, що стосуються обігу валютних цінностей (в тому числі національної та іноземної валюти), монетарних металів, банкнотів та монет НБУ, за винятком тих, що реалізуються для нумізматичних цілей; операції з випуску, розміщення та продажу цінних паперів, а також депозитарні, реєстраційні та клірингові операції з цінними паперами; операції з надання послуг інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення грошових коштів за договорами позики та депозиту; операції з надання, управління і переуступки фінансових кредитів, гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії і поручительства; операції з торгівлі борговими зобов’язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу; операції з продажу, негашених поштових марок, конвертів та листівок (крім колекційних), лотерейних білетів, марок державного мита та інших марок.

Суми ПДВ, які сплачуються за виконані роботи та перелічені послуги тим, хто постачає банкам матеріальні ресурси, відносяться на собівартість банківських послуг. Податок, що сплачується за придбані основні виробничі фонди, покривається за рахунок відповідних джерел їх придбання.

У практиці, крім двох основних розглянутих, є ще багато інших податків і відрахувань (згідно з Законом “Про систему оподаткування” нараховується 16 загальнодержавних і 14 місцевих податків, зборів і обов’язкових платежів).