
- •Практичне заняття № 21 тема: мікробіологія ешерихіозів теоретичні питання
- •Література:
- •Методичні рекомендації по виконанню практичної роботи
- •1. Правила оформлення направлення на мікробіологічне дослідження матеріалу (додаток 3).
- •2. Правила взяття та посіву матеріалу від хворого на кишковий ешрихіоз та контактних осіб.
- •3. Діагностичні та лікувально-профілактичні препарати:
- •3. 1. Аглютинуючі сироватки для визначення антигенної структури e.Coli:
- •3.2. Препарати, що використовуються для корекції нормальної мікрофлори кишечнику:
- •4. Демонстрації:
- •4.1. Культуральні властивостей e.Coli на середовищах Ендо та Левіна
- •4.2. Мікропрепарати ”e.Coli о1:к1” та ”e.Coli о55:к59:н1”
- •4.3. Реакції аглютинації на склі з ока– та монорецепторною сироватками
- •4.4. Ріст e.Coli на середовищі Олькеницького
- •4.5. Ріст e.Coli на середовищах Гісса (короткому ”строкатому ряду” та у пептонній воді).
- •4.6. Вивчення чутливості e.Coli до антибактеріальних препаратів методом стандартних дисків
- •Пояснення до теми: ”Мікробіологія ешерихіозів”
- •Алгоритм дії при проведенні мікробіологічної діагностики діареєгенного ешерихіозу
- •Ііі етап – ідентифікація виділеної чистої культури:
- •2 Етап Облік результатів посіву
- •3 Етап Ідентифікація чистої культури
2 Етап Облік результатів посіву
Характер та колір колоній |
Мазок, фарбування за методом Грама |
Серотипування: орієнтовна реакція аглютинації на склі з матеріалом з окремих лактозопозитивних колоній (10 колоній) з полівалентними ОК-сироватками проти патогенних сероварів ешерихій
Попередня
відповідь |
-
Пересів аглютинабельних колоній
на середовище Олькеницького
на МПА(отримання чистої культури)
3 Етап Ідентифікація чистої культури
Визначення чутливості до антибіотиків |
Облік ферментації цукрів |
Вивчення біохімічних властивостей: посів на середовище Гісса |
Серотипування:
|
-
КІНЦЕВА ВІДПОВІДЬ
1 B.bifidum
2 Диференціально-діагностичне середовище для бактерій роду Enterobacteriaceae. Дає можливість виявити ферментацію мікрорганізмами глюкози, лактози, сахарози, утворення сірководню та наявність у бактерій ферменту уреази. Середовище складається з МПА, 0,1% глюкози, 1% лактози, 1% сахарози, кристалогідрату сульфату феруму (ІІ) - амонію [FeSO4·(NH4)2SO4·6H2O], тіосульфату натрію (Na2S2O3·5H2O), сечовини, індикатора фенолового червоного. Середовище розливається у пробірки стовпчиком, верхню частину якого скошують. Готове середовище має блідо-рожевий колір. Мікроорганізми засівають за допомогою петлі уколом у стовпчик середовища та по його скошеній поверхні. Посіви інкубують у термостаті при t=37°С 18-24 години. При ферментації вуглеводів відбувається зміна кольору середовища (жовтий колір); розриви стовпчика свідчать про газоутворення. Зміна кольору всього об‘єму середовища спостерігається при ферментації лактози, тільки стовпчика – при ферментації глюкози, бо її вміст у 10 разів менший, чим лактози. Деякі ентеробактерії володіють ензимом тіосульфатредуктазою і утворюють сірководень з неорганічних сполук (солі заліза, які взаємодіють з сірководнем, утворюють сульфід феруму (ІІ) у вигляді нерозчинного преципітату чорного кольору, який має вигляд кільця на межі стовпчика та скошеної частини середовища). Бактерія, що має уреазу, розщеплює сечовину з виділенням аміаку – все середовище червоніє.