4.6. Вивчення чутливості e.Coli до антибактеріальних препаратів методом стандартних дисків

Морфологічні, фізіологічні та тинкторильні особливості ентеробактерій.

Паличковидні аспорогенні капсульні або безкапсульні перитрихи або нерухомі грамнегативні монобактерії родини Enterobacteriaceae, хемоорганотрофи, аероби або факультативні анаероби.

Бактерії яких родів родини Enterobacteriaceae викликають захворювання у людини?

Escherichia, Shigella, Salmonella, Citrobacter, Enterobacter, Klebsiella, Yersinia, Proteus.

Групи захворювань, які викликаються ентеробактеріями.

1. Кишкові інфекції: коліентерит, шигельоз, черевний тиф, харчові токсикоінфекції, ієрсініоз, які викликаються бактеріями родів Escherichia, Shigella, Salmonella, Yersinia Екзогенні інфекції: аліментарний (водний, харчовий), контактно-побутовий шляхи передачі інфекції.

2. Опортуністичні (некишкові) інфекції (менінгіт новонароджених, раневі інфекції, ураження сечостатевої системи, респіраторних органів). Ендогенні інфекції: викликаються умовно-патогенними бактеріями родів Escherichia, Klebsiella, Citrobacter, Enterobacter, Proteus на тлі імунодефіциту.

Систематичне положення збудників ешерихіозів (родина, рід, типовий вид).

Родина Enterobacteriaceae рід Escherichia вид Escherichia сoli.

Морфологічні та тинкториальні особливості ешерихій.

Прямі аспорогенні грамнегативні палички з закругленими кінцями, схильні до поліморфізму, перитрихи, більшість мають мікрокапсулу.

Як розрізнити штами патогенної та умовно-патогенної E.сoli?

За антигенною будовою та сукупністю факторів патогенності; бактерії не розрізняються за морфологічними, тинкториальними, культуральними властивостями.

Тип дихання E.сoli.

Аероби та факультативні анаероби.

Антигени кишкової палички та їх значення.

Соматичний О-антиген (>171 варіанта) – визначає серогрупу ешерихій та забезпечує первинну диференціацію діареєгенних E.coli від умовно-патогенних. Поверхневий (капсульний) К-антиген (>97 варіантів), який складається з АВL-антигенів – визначає антигенні особливості штамів.

Джгутиковий Н-антиген (>57 варіантів) – визначає типоспецифічність бактерії (білок флагелін).

О- та Н-антигени E.coli – основні антигени, за якими E.coli диференціюється на серовари.

Особливості К-антигену E.coli.

Представлений 3 антигенами: А, В та L, які розрізняються за хімічною будовою та чутливістю до температури. Переважають антигени типу В. К-антиген має здатність екранувати О-антиген, викликаючи феномен О-інаглютинабельності. О-антиген E.coli можна виявити тільки після руйнації К-антигену шляхом кип‘ятіння культури.

Як позначається антигенна структура E.coli (серогрупа, серовар)?

Формула серогрупи – О:К (О₁₂₇:К₆₃), формула серовару – О:К:Н (О₁₄₂:К₇₆:Н₁₈, О₁₂₄:К₇₂:Н-, О₇₅:К-:Н₇).

Що таке серовар бактерії?

Серологічний варіант, який має певну антигенну структуру за О- ,К– та Н-антигенами або О- та Н-антигенами.

Групи E.coli, які розрізняються за антигенними та патогенними властивостями.

1. Непатогенні

2. Умовно-патогенні

3. Патогенні (діареєгенні)

Значення штамів умовно-патогенної E.coli

1. У людини входить до складу нормальної мікрофлори тонкої, товстої кишки та піхви.

2. Основна мікрофлора кишечнику ссавців, птахів, рептилій, риб.

3. Збудники опортуністичних інфекцій (парентеральних ешерихіозів – колібактеріозів).

4. Санітарно-показові мікроорганізми (показники фекального забруднення оточуючого середовища).

Що таке ешерихіоз?

Захворювання, які викликаються E.coli.

Варіанти розвитку ешерихіозів.

Екзогенний та ендогенний.

Що таке парентеральний ешерихіоз?

Некишкові (колібактеріози) інфекції, які викликаються різними серогрупами (О₁:К₁, О₂:К₅, О₈:К₁, О₁₈:К₂₃) ендогенної умовно-патогенної E.coli, викликаючи гнійно-запальні процеси: перитоніт, цистит, холіцистит, менінгіт новонароджених, сепсис на тлі імунодефіциту.

Що таке ентеральний (діареєгенний, кишковий) ешерихіоз?

Інфекції, збудниками яких є різні серовари екзогенної патогенної E.coli.

Джерело інфекції при діареєгенному ешерихіозі.

Хворий, бактеріоносій, тварини (при ентерогеморагічному ешерихіозі).

Типи E.coli, що викликають діареєгенні ешерихіози.

ЕПКП – ентеропатогенна кишкова паличка (О₂₆:К₆₀:Н₆);

ЕІКП – ентероінвазивна кишкова паличка (О₁₂₄:К₇₂:Н₃₂, О₁₁₂:К₆₆:Н_─);

ЕТКП – ентеротоксигенна кишкова паличка (О₂₅:К₁₁:Н_─, О₁₂₈:К₆₇:Н₈);

ЕГКП – ентерогеморагічна кишкова паличка (О₁₅₇:Н₇, О₂₆:Н₁₁, О₁₄₅).

Сутність ентеротоксигенного ешерихіозу та механізм дії ЕТКП на епітеліоцити.

ЕТКП викликають холероподібний ешерихіоз у дітей та дорослих з водним та харчовим шляхами передачі інфекції. ЕТКП викликають лізис глікокаліксу, колонізацію мікроворсинок без пошкодження епітеліоцитів тонкої кишки та розвитку запалення. Активація аденілатциклази та гуанілатциклази в епітеліоцитах тонкої кишки за рахунок дії ентеротоксинів (LT, ST) призводить до гіперсекреції ентероцитами великої кількості води, солей натрію, калію, Fe²⁺ з порушенням процесу їх реабсорбції, спричиняє зневоднення організму.

Сутність ентеропатогенного ешерихіозу та механізм дії ЕПКП на ентероцити.

ЕПКП – збудники коліентеритів (сальмонельозоподібної інфекції) переважно у дітей першого року життя з контактно-побутовим та харчовим шляхами передачі інфекції. ЕПКП розмножується на поверхні епітелію тонкої кишки, обумовлюючи витончення, фрагментацію та відторгнення мікроворсинок, пошкодження апікальної поверхні епітелію, призводячи до помірного запалення та появи дрібних ерозій.

Сутність ентероінвазивного ешерихіозу та механізм дії ЕІКП на ентероцити.

ЕІКП викликають шигельозоподібний ешерихіоз у дітей старшого віку та дорослих з водним та харчовим шляхами передачі інфекції. ЕІКП здатні до розмноження в епітелії слизової оболонки товстої кишки, цитоплазматичного пошкодження та загибелі епітеліоцитів, інвазії до сусідніх епітеліоцитів, викликаючи осередкове виразкове запалення з надлишковою інфільтрацією та накопиченням ексудату в порожнині товстої кишки, ерозіями та різко вираженим запаленням.

Сутність ентерогеморагічного ешерихіозу, механізм дії ЕГКП на епітеліоцити та ендотеліоцити.

ЕГКП – збудники геморагічної діареї (геморагічного коліту) у дорослих, а у новонароджених можуть зумовлювати некротичний ентероколіт з високим відсотком летальних наслідків з ураженням сліпої, висхідної та поперечної ободових кишок; інфекція передається аліментарним шляхом. ЕГКП розмножується на поверхні епітелію товстої кишки з руйнацією мікроворсинок, пошкодженням апікальної поверхні епітелію. Шигаподібний токсин в епітеліоцитах блокує біосинтез білку. Вероцитотоксин руйнує ендотелій кровоносних капілярів. Утворення фібрину призводить до порушення руху крові, потрапляння крові у кишечник.

Метод мікробіологічної діагностики ешерихіозів та його особливості.

Бактеріологічний. Ідентифікація збудника базується на першочерговому визначенні його антигенної структури. Вивчення біохімічних властивостей мікроорганізму дозволяє підтвердити родову, видову належність культури та встановити її біовар.

Матеріал для мікробіологічної діагностики кишкового ешерихіозу.

Випорожнення

Матеріал для мікробіологічної діагностики колібактеріозів

Особливості середовищ Ендо та Левіна, мета їх застосування.

Селективні та диференціально-діагностичні середовища для виділення та ідентифікації ешерихій, шигел та сальмонел. Компоненти середовищ є інгібіторами для Гр⁺ бактерій. Середовища використовуються для диференціації бактерій на лактозопозитивні (Lac+ (ферментують лактозу): штами умовно-патогенної E.coli, ЕТЕС, ЕРЕС, ЕНЕС) та лактозонегативні (Lac─: штами ЕІЕС, шигели, сальмонели).

Культуральні властивості E.coli.

S-колонії - опуклі середньої величини вологі блискучі прозорі або непрозорі круглі з рівним краєм. R-колонії – плискуваті сухі з хвилястим краєм. Колонії Lac+ бактерій мають металевий блиск, забарвлені у темно-червоний колір (на середовищі Ендо) та темний синьо-фіолетовий колір (на середовищі Левіна).

Мета постановки реакції аглютинації на склі з полівалентними ОК- (ОКА–, ОКВ– ОКС– ОКD–) ешерихіозними сироватками. Компоненти РА.

Визначення серогрупи патогенних штамів E.coli. Матеріал колонії, ешерихіозні полівалентні аглютинуючі ОК-сироватки, фізіологічний розчин.

Вивчення яких властивостей E.coli необхідно для її ідентифікації?

Антигенної структури (у РА на склі та у РРА з ешерихіозними груповими та моно рецепторними сироватками – основний) та морфологічних, тинкториальних, культуральних, біохімічних властивостей.

Мета прогрівання чистої культури E.coli при постановці РА та РРА.

Руйнація поверхневого термолабільного К-антигену, який екранує О-антиген.

Механізми природнього захисту дітей проти збудників коліентеритів.

Біфідобактерії колонізують епітелій кишечнику. Антитіла грудного молока (є резистентними до зміни рН ШКТ дитини та дії ферментів кишечнику).

Характеристика імунітету у осіб, які перехворіли на ешерихіоз.

Гуморальний, ненапружений типоспецифічний (IgM утворюються тільки до того серовару, який спричинив захворювання). Місцевий імунітет (продукція лімфоїдними клітинами кишечнику sIgA).

Вплив збудників ГКІ на мікробіоценоз тонкої та товстої кишок.

Призводять до розвитку дисбактеріозу.

Препарати, які викорис-товуються для корекції мікрофлори кишечнику при діареєгенних інфекціях.

Біфідумбактерин, лактобактерин, колібактерин, біфікол.