4.Співвідношення господарського права з іншими галузями права.

Як вже вбачалося, господарське право має велике значення в урегулюванні відно­син між суб'єктами господарської діяльності або за їх участю. Однак, ця галузь права самостійно не може охопити усі аспекти правовідносин, які виникають в процесі здійснення господарської діяльності. Це є підставою для співвідношення господарського права з іншими галузями права.

Так, при вступі до товарно – грошових відношень, відношень стосовно права інтелектуальної власності, вибору організаційно – правових форм господарювання, питання регулювання зобов’язань та договірних відношень, суб’єкти господарювання керуються нормами цивільного права

На під­ставі Господарського процесуального права вирішуються гос­подарські спори між підприємствами, установами, організаціями, інши­ми юридичними особами (в тому числі іноземними) і громадянами, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Податкове право регулює питання оподаткування юридичних та фізичних осіб, в т. ч. підприємців, а також визначає повноваження органів Державної податкової служби України щодо прийняття звітності від суб'єктів підприємницької діяльності, про­ведення перевірок їх діяльності тощо.

Митне право встанов­лює порядок переміщення через митний кордон України товарів та ін­ших предметів, що поставляються за підприємницькими договорами, сплати мита та митних зборів, а також процедуру митного контролю.

Транспортне право визначає специфіку провадження госпо­дарської діяльності на відповідних видах транспорту тощо.

Земельне право регулює відносини суб’єктів господарювання при здійсненні ними діяльності, пов’язаної з виробництвом сільськогосподарської продукції, оренди та будівництва.

Трудове право безпосередньо використовується суб’єктами господарювання при використанні ними найманого труда.

Тема 2. Державне регулювання господарської діяльності в україні.

1.Поняття та основні напрями державного регулювання господарської діяльності в Україні.

2.Ліцензування господарської діяльності.

3.Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства.

4.Законодавство, що регулює відносини у сфері захисту прав споживачів

1.Поняття та основні напрями державного регулювання господарської діяльності в Україні.

Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері госпо­дарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних від­носин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність.

Конституційні основи правопорядку у сфері господарювання згідно із сг.5 Господарського кодексу України становлять:

-право власності українського народу на землю, її надра, атмос­ферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключ­ної (морської) економічної зони, що здійснюється від імені Українського народу органами державної влади і органами місцевого самоврядуван­ні! и межах, визначених Конституцією України;

-право кожного громадянина користуватися природними об'сктами права власності народу відповідно до закону;

-забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права влас­ності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, недопу­щення використання власності на шкоду людині і суспільству; право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ре- зультатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;

-визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності;

-забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної кон­куренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного ре­гулювання виключно законом;

-забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання еко­логічної рівноваги на території України;

-забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці, захист прав споживачів;

-взаємовигідне співробітництво з іншими країнами; визнання і дія в Україні принципу верховенства права.

Державна підтримка підприємництва закріплена у ст. 48 ГК Украї­ни. З метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, пе­редбачених законом:

-надають підприємцям земельні ділянки, передають державне майно, необхідне для здійснення підприємницької діяльності;

-сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного за­безпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів;

-стимулюють модернізацію технології, інноваційну діяльність, освоєння підприємцями нових видів продукції та послуг;

-подають підприємцям інші види допомоги.

Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необ­хідні умови для цього. Наприклад, Закон України «Про державну під­тримку малого підприємництва» встановлює коло осіб, що належать до суб'єктів малого підприємництва, зазначає основні напрямки державної підтримки для них, зокрема спрощену систему оподаткування.

Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів гос­подарювання та споживачів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України захищаються шляхом:

-визнання наявності або відсутності прав;

-визнання повністю або частково недійсними актів органів дер­жавної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними госпо­дарських угод з підстав, передбачених законом;

-відновлення становища, яке існувало до порушення прав та за­конних інтересів суб'єктів господарювання;

-припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

-присудження до виконання обов'язку в натурі;

-відшкодування збитків;

-застосування штрафних санкцій;

-застосування оперативно-господарських санкцій;

-застосування адміністративно-господарських санкцій;

-установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

-іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Господарським кодексом, іншими законами України.

Загальні гарантії прав підприємців визначені ст. 47 ГК України.

Держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів; забезпе­чення підприємця матеріально-технічними та іншими ресурсами, що централізовано розподіляються державою, здійснюється з метою вико­нання підприємцем поставок, робіт чи послуг для пріоритетних держав­них потреб; держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав підприємця.