7.3. Застосування розрахункових значень навантажень

(п.п. 7.2.10 –7.2.11 [1])

7.3.1.  Варіанти застосування. Прийнята в даних нормах класифікація навантажень відповідає їх фізичній природі та забезпечує можливість розрахунку будівельних конструкцій різних видів з урахуванням усіх необхідних розрахункових ситуацій та граничних станів, а саме:

а) перевірку міцності, стійкості та інших критеріїв несучої здатності при одноразовому навантаженні в екстремальних умовах експлуатації (аварійна розрахункова ситуація або стабільна чи перехідна розрахункова ситуація, що може реалізуватися обмежене число разів за строк служби);

б) перевірку жорсткості та тріщиностійкості в режимі нормальної експлуатації (стабільна розрахункова ситуація);

в) перевірку витривалості при повторних навантаженнях (стабільна розрахункова ситуація);

г) урахування повзучості матеріалів та інших реологічних процесів при дії постійних і довготривалих навантажень (стабільна розрахункова ситуація).

Перелічені вище види навантажень і розрахункових значень слід застосовувати у відповідності із табл. 7.1. Буквами вказано перелічені тут типи розрахунків, для виконання яких використовуються ті чи інші види розрахункових значень.

Таблиця 7.1

Використання видів навантажень за типом розрахунку

Розрахункове значення	Види навантажень
	Основні			Епізодичні
	Постійні	Змінні
		Тривалі	Короткочасні
Експлуатаційне	б, г	б	б
Граничне	а	а	а	а
Циклічне		в
Квазіпостійне		г

7.3.2. Граничні стани першої групи. При перевірці граничних станів першої групи враховуються граничні розрахункові значення G_dm постійних впливів, граничні розрахункові значення Q_dm(T_ef) змінних і аварійних впливів, що відповідають встановленому терміну експлуатації споруди T_ef, а також схематизовані циклічні розрахункові значення Q_dc, якщо вони є складовими змінних впливів, що розглядаються.

7.3.3. Граничні стани другої групи. Навантаження для перевірки граничних станів другої групи встановлюються залежно від призначення та експлуатаційних вимог до конструкції, яка розглядається:

- якщо вихід за граничний стан другої групи може бути допущений один раз за Т_е років, то використовуються експлуатаційні розрахункові значення Q_de постійних навантажень, а також граничні розрахункові значення Q_dm(T) тривалих та короткочасних змінних основних навантажень, що відповідають періоду повторюваності Т;

- якщо в процесі експлуатації конструкції вихід за граничний стан другої групи може бути допущений протягом визначеної частки встановленого терміну експлуатації конструкції T_ef, то для розрахунку використовуються експлуатаційні розрахункові значення Q_de постійних навантажень, а також експлуатаційні розрахункові значення Q_de(η) змінних основних навантажень, що відповідають цій частці η.

Характер перевірки, а також значення Т і η встановлюються нормами проектування конструкцій з урахуванням призначення, особливостей роботи, умов експлуатації та експлуатаційних вимог до конструкцій. Так, наприклад, періодичність перевищення норми жорсткості Т_n може дорівнювати міжремонтному періоду або іншому відрізку часу, характерному для режиму експлуатації даної конструкції. Частка встановленого строку служби η може призначатися, виходячи із необхідного коефіцієнта готовності або інших експлуатаційних параметрів.