Методика проведення перевірки додержання законодавства щодо легалізації прихованих трудових відносин та виплати заробітної плати «в конвертах»

Працівники реалузують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, що передбачено ст. 2 КЗпП України.

Згідно ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі (ст. 24 КЗпП України). Додержання письмової форми є обов’язковим: при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст.187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою та в інших випадках.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Статтею 24-1 КЗпП України передбачено, що у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання.

Водночас приховані трудові відносини—виплата зарплати в конвертах, уникнення від сплати обов'язкових платежів, звільнення працівників через два-три місяці без виплати нібито тому, що вони не пройшли випробувальний термін, окозамилювання у звітності набрали массового характеру.

Окремі роботодавці свідомо ігнорують закони не сплачуючи до бюджету у повному обсязі податок з доходів фізичних осіб.

Деякі суб'єкти господарювання розраховуючись з найманими працівниками документально показують виплату мінімальної заробітної плати або її частини для мінімізації податку з доходів фізичних осіб, основна ж доля коштів виплачується в "конвертах". Така заробітна плата позбавляє людину соціальної захищеності.

Крім того, нелегальна робота - це відсутність захисту від незаконного звільнення, гарантії на безпечні і здорові умови праці, гарантованого права на відпочинок. Коли людина погоджується отримувати неофіційну зарплату вона позбавляється виплати втраченого заробітку у зв'язку з втратою непрацездатності в разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” особа набуває статусу застрахованої особи тільки з дня укладання трудового договору.

Внаслідок ігнорування керівниками підприємств вимог ст.ст. 2, 24 КЗпП України не надходять відповідні кошти по Пенсійного фонду України, чим порушуються трудові права громадян та створюються умови для подальшого порушення пенсійного законодавства.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку (ст.30 Закону України «Про оплату праці»).

Передусім, факти використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових угод набули розповсюдженого характеру в суб’єктів підприємницької діяльності.

У зв’язку з цим, у ході перевірок особливу увагу необхідно звернути на приватні підприємства та фізичні особи, що функціонують в тих сферах діяльності, які потребують залучення значної кількості трудових ресурсів (будівництво, торгівля та громадське харчування, готельний та туристичний бізнес).

До цих перевірок обов’язково залучати працівників ВДСБЕЗ, спеціалістів державної податкової служби, пенсійного фонду, Територіальної державної інспекції праці.

У названих контролюючих органах з’ясувати, які роботодавці упродовж року вже притягувались до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю в частині не оформлення з найманими працівниками трудових угод. Після цього, повторно спільно з інспекцією праці, пенсійним фондом, державною податковою службою провести перевірки щодо легалізації трудових відносин. У разі повторного виявлення фактів прихованих трудових відносин, приймати рішення в порядку ст. 97 КПК України щодо порушення кримінальних справ відносно роботодавців за ст. 172 КК України.